У Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ за круглим столом зібралися медійники з Дніпропетровської, Донецької, Херсонської областей. Тема обговорення була досить непростою та вкрай актуальною. Говорили про медіа в умовах релокації, адаптацію колективу, підтримку та зв’язок з аудиторією.
Про підтримку і досвід
Після повномасштабного вторгнення рф на територію України чимало журналістів та редакцій виїхали із окупованих і прифронтових територій до безпечніших населених пунктів. При цьому вони продовжили працювати для своєї аудиторії. На Дніпропетровщині знайшли прихисток журналісти з Донецької, Луганської, Херсонської областей. Через загострення ситуації на фронті, виїжджають працівники медіа з Покровська, Мирнограда.
– Із перших днів повномасштабного вторгнення ми стали своєрідним хабом для колег, які виїжджали з небезпечних міст. Дехто через кілька днів їхав далі, до західних областей. Дехто лишився. Сьогодні продовжуємо приймати медійників, які втікають від війни. Звісно, евакуація тоді і зараз відрізняється, – зазначив голова Правління Дніпропетровської обласної організації НСЖУ Олексій Ковальчук.
Крім безпеки журналістів, важливим пріоритетом діяльності Спілки є підтримка медіа. І так непроста економічна ситуація в редакціях суттєво погіршилась через війну. Деякі газети припинили виходи, а телеканали та радіостанції – мовити.
– Незважаючи на реалії, більшість наших колег в Україні сьогодні залишаються в професії. Вони розуміють свою відповідальність перед аудиторією, волонтерять, доносять правду про війну. Матеріально втриматися частково допомагають донори та грантові проєкти. Обласна журналістська організація теж постійно шукає можливості підтримувати колег, – зауважив голова правління.
Координаторка Дніпровського центру журналістської солідарності Наталя Назарова звернула увагу, що у 2022 році Національна спілка журналістів України створила мережу Центрів журналістської солідарності, аби допомагати колегам, які постраждали через воєнні дії: матеріально, технічно, інформаційно. Для медійників працює безкоштовно гаряча юридична лінія, діє прокат захисного спорядження, надається психологічна підтримка. Окрім того постійно проводяться тренінги з безпеки, освітні заходи, вебінари, семінари. Центри діють і як коворкінги. Такі хаби запрацювали у шести містах на базі обласних журналістських осередків. Один із них – у Дніпрі. Цього разу до обласного спілчанського осередку запросили колег, які можуть поділитися непростим досвідом роботи на прифронтових територіях, а також досвідом релокації своїх медіа, адаптації колективу та підтримки.
Досвід медійників з Покровська
Юрій Баркулов – керівник телекомпанії «Орбіта» з міста Покровська на Донеччині. Він поділився своєю історією і досвідом релокації. До лютого 2022 року в телекомпанії працювало понад 60 осіб. Вперше від ворожого обстрілу приміщення «Орбіти» постраждало у січні 2023-го, обладнання перевезли до іншої будівлі і колектив продовжив роботу.
– У вересні цього року частину колективу евакуювали. Мовлення продовжується, хоча і пошкоджено важливий кабель. Зараз працює 2 оператори і 5 кореспондентів. Працюємо і у Дніпрі, і у Покровську, якщо дозволяє безпекова ситуація. Для нас найбільша проблема – це відновлення ефірного мовлення. Тому що ми отримували ліцензію саме як ефірний мовник. Ютуб, соціальні мережі – це вже додаткові опції, – розповів пан Юрій.
Аудиторія телекомпанії «Орбіта» – жителі Покровська і Покровського регіону. Тому новини цікаві, в першу чергу, місцевому населенню.
–Це складно. Дистанційна робота дає можливість зберегти колектив, отримувати зарплату. Але ми не знаємо, де будемо затребувані. Адже ми представляємо інтереси громади, тому маємо йти за нею. Це питання ми маємо вивчити, – сказав Юрій Баркулов. – Зараз телекомпанія ще на валізах. Чимало організаційних питань, розселення співробітників, бо знімати житло із зарплатою медійників дуже дорого.
Директорка ТОВ «Телебачення «Капрі» Юлія Хорольська змушена була виїхати та евакуювати колектив із Покровська, коли ситуація на фронті загострилася. До 1 вересня цього року «Капрі» покривало більшу частину Донецької області. Мовлення велося на Покровськ, Костянтинівку, Краматорськ та прилеглі території.
– Ми працювали з 2004-го. І в цьому році могли б святкувати ювілей, але 16 вересня через ворожі обстріли будівля, наш офіс і телевежа були частково зруйновані. На щастя, з працівників ніхто не постраждав, бо були евакуйовані. Частину цінного обладнання вивезли заздалегідь, розуміли, що лінія фронту наближається, – розповіла пані Юлія. – На сьогодні ми працюємо дистанційно, ведемо ютуб-канал, сайт, соціальні мережі. Спілкуємося з мешканцями, які залишилися у місті, беремо інформацію з офіційних джерел. Щодо подальших планів, говорити не можу – ще потрібно вирішити чимало питань.
Людям ми потрібні
До обговорення долучилися також медійники Дніпропетровщини, які працюють практично на лінії фронту. Від Межової до адміністративного кордону із Донецькою областю усього 9 кілометрів. Не зважаючи на всі виклики, газета «Межівський меридіан» не пропустила жодного випуску, колектив наповнює сайт, веде соціальні мережі.
– Мені сьогодні приємно зустрітися з колегами. На жаль, привід для цих зустрічей не радісний. Ми розуміємо, що фронт рухається. Від Межової до Покровська напряму 35 кілометрів. Попри це ми працюємо. Нашій газеті 94 роки, і 95-річний ювілей колектив хотів би зустріти у себе вдома. Ми подалися до передплатного каталогу на наступний рік. Але редакція не уявляє, як вести кампанію. Місцеві жителі говорять відверто, що не думають про передплату газет, адже практично сидять на валізах і не знають, де будуть через півроку. А передплата – основне джерело фінансування. Реклами практично немає. Звісно, дуже підтримують грантові проєкти, завдяки їм тримаємося на плаву, – поділився досвідом головний редактор «Межівського меридіану» Євген Хрипун.
За словами редактора, у громаді проживає чимало ВПО, тільки офіційно зареєстрованих – понад 5 тисяч. Ці люди стали героями статей, від них і надходить чималий запит на інформацію, громадян цікавить, де знайти житло, де отримати гуманітарну допомогу та інше.
– Маємо і проблему з кадрами. Колектив – лише троє осіб. Шукаємо медійників, бо маємо сміливість працювати. Громаді ми потрібні, тому не можемо зірватися і поїхати, – додав Євген Хрипун.
Питання житла – стоїть гостро
За період повномасштабного вторгнення ДОО НСЖУ не лише підтримує діалог з владою та партнерами, а й об’єднує зусилля із громадськими організаціями. Зокрема, ГО «Джерело підтримки». Голова цієї громадської організації та член ради ВПО Дніпра Людмила Діннік підкреслила, що зараз організація спрямовує свої зусилля на вирішення житлових питань ВПО.
– На початку повномасштабного вторгнення ми організували чотири прихистки для переселенців. Два з них працюють і зараз. Якщо спершу ми сподівалися, що люди швидко повернуться до своїх домівок, то згодом усвідомили, що війна триватиме не один місяць. Є розуміння наступне: аби забезпечити потреби ВПО у житлі, потрібні неймовірні кошти. Звісно, можна чекати, коли держава виділить кошти відповідно до програм. Але наша країна воює і бюджет спустошений. Тому радимо об’єднувати зусилля ВПО, медіа і громадського сектора, – наголосила Людмила Діннік.
Зараз «Джерело підтримки» курує житлові програми на рівні Дніпропетровської області. Вдалося дещо зробити. У Підгородному виділено землю під забудову для житла ВПО, ще кілька гектарів теж під забудову виділено однією громадською організацією. Документи щодо цього конкретного випадку передано до донорів, щоб отримати фінансування.
– Ми інформуємо людей про наявні житлові програми, розробляємо проєкти, які допомагають в пошуку коштів. Наприклад, була пуста будівля, звернулися до її власників, відремонтували, тепер там живе 170 осіб. Ніхто не заважає ініціювати подібні речі, – зазначила експертка.
Крім цього, як розповіла пані Людмила, команда ГО розробляє онлайн-сервіс, що дозволить реєструватися тим переселенцям, які потребують житла. Працюють також над сервісною карткою ВПО – пілотний проєкт на рівні Дніпра. Це дасть можливість отримувати знижки на товари та послуги дніпровських бізнесів. А для вимушено переміщених людей – допоможе зекономити. Третій сервіс, який громадські активісти планують зробити, – це інформація про всі діючі хаби, центри, організації, які надають допомогу переселенцям.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
Фото Віктора Качанова
