Журналісти світу прагнуть висвітлити жахливі злочини у матеріалах своїх медіа. Багатьом з них допомагають українські фіксери. Зокрема, до Львова приїхав американський кореспондент Семюел Ловетт, який писав репортаж для газети The Sunday Times з Великої Британії. Зокрема, він висвітлював події ранку середи, 4 вересня, коли львів’яни прокинулися від потужних вибухів. Здавалося, що з початку повномасштабної війни ця ніч стала однією з найбільш стресових. Після світанку у мережі з’явилися сотні кадрів з місця трагедії. На жаль, загинули люди. Наразі відомо, що внаслідок ракетної атаки померло семеро львів’ян, 60 людей поранені. Загалом пошкоджено 189 будинків, а 52 родини залишилися взагалі без житла.
Щоб зробити якісний матеріал для видання, журналіст звернувся за підтримкою до фіксера Юрія та Центру журналістської солідарності у Львові. Координаторка Центру Наталія Войтович надала журналістові необхідні контакти, а фіксер зміг адаптувати усе для Семюеля Ловетта. Коментарі для матеріалу надали органи влади, медики та львів’яни, які постраждали під час обстрілів..
Команда відвідала вулицю Коновальця, аби репортер міг на власні очі ознайомитися з руйнуваннями. Семюел Ловетт поспілкуватися з працівниками ДСНС. Вони розповіли більше про те, як саме відбувалася пошукова операція постраждалих та кого вдалося врятувати.
–Поблизу знищеного будинку ми зустріли дівчину, яка проживає навпроти. Взяли безліч інтерв’ю у різних людей, серед них очевидці трагедії та постраждалі. Також ми відвідали лікарню Святого Пантелеймона у Львові, куди привозили постраждалих. У закладі познайомилися із молодим медиком, якому довелося заступити на зміну тривалістю 36 годин, адже поранених було багато – зазначає Юрій..
Окремо Семюел Ловетт прагнув розповісти більше про родину Базилевичів, з якої вижив лише батько, а троє доньок та дружина загинули. Команда відвідала навчальний заклад (Український католицький університет), де навчалася Дарина та поспілкувалася з її подругами. Увесь смуток і жаль містян кореспондент британського видання відчув на похоронах загиблих внаслідок російського удару.
На сьогодні надзвичайно важливо, аби журналісти документували воєнні злочини росії та висвітлювали жахіття, адже попри це місто оговтується та намагається повернутися до життя з невимовним болем.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Дарʼя Маркова