На засіданні Правління Національної спілки журналістів України 27 червня 2024 року було визначено ключові напрями роботи організації в умовах війни. Головними пріоритетами НСЖУ залишаються безпека журналістів, підтримка українських медіа та звільнення ув’язнених росією колег.
Перший пріоритет – безпека журналістів та розвиток Центрів журналістської солідарності (ЦЖС)
– Серед очевидних ключових пріоритетів НСЖУ – безпека журналістів, – наголосив голова Спілки Сергій Томіленко. – Кожен із нас намагається зробити свій внесок. Це передусім підтримка поранених журналістів, тих наших колег, які виїжджають з тимчасово окупованих територій, убезпечення медійників, працюючих у складних умовах – видача їм бронежилетів, шоломів, аптечок… Цей пріоритет ми втілюємо значною мірою через мережу Центрів журналістської солідарності.
Сергій Томіленко наголосив, що ця мережа, створена з ініціативи НСЖУ, отримала гідне міжнародне визнання. Зокрема, в щорічній доповіді ЮНЕСКО зазначено, що саме заснування Спілкою мережі ЦЖС – невеликих хабів, які асистуються кількома людьми і надають журналістам універсальні сервіси, спрямовано на безпеку і продовження професійної діяльності у воєнний час, а її розвиток і підтримка Міжнародною і Європейською федераціями журналістів є на сьогодні першою стадією флагманської ініціативи штаб-квартири ЮНЕСКО «Безпечні місця для журналістів».
Сергій Томіленко додав, що досвід, який напрацювала НСЖУ, є показовим і втілюється в країнах Латинської Америки, на Близькому Сході та в інших частинах світу. Спілка прагне й надалі розвивати мережу ЦЖС в Україні.
– Але, на жаль, ми не можемо розгорнути Центри журналістської солідарності в кожному обласному центрі. Якщо у 2022-2023 роках ми після тижня або місяця листування з донорами отримували ресурсну підтримку (комп’ютерну техніку, фотоапарати, кошти), то наразі ми по чотири місяці ведемо переговори, щоб отримати хоч якісь ресурсі, – наголосив у своєму виступі голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Екстрену підтримку надали, але до тривалих програм допомоги світ ще не готовий.
На сьогодні НСЖУ має ресурсну підтримку мережі ЦЖС (Київ, Запоріжжя, Дніпро, Харків, Івано-Франківськ і Львів із представництвом у Чернівцях) до лютого 2025 року, втім подальше розгортання поки що не передбачається.
Участь у засіданні взяв голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, секретар НСЖУ, колишній голова НСЖУ Олег Наливайко.
Він також наголосив на важливій ролі НСЖУ у боротьбі за повернення з російського полону захоплених українських журналістів.
– Зокрема, треба віддати належне і Сергію Томіленку, який багато виступає на цю тему з європейських та світових трибун, – сказав Олег Наливайко. – Неправда, що вони на це не реагують. Вони реагують. Але розуміють, із ким мають справу, тож це робота непроста.
Також очільник Держкомтелерадіо подякував керівникові Спілки за його участь в евакуації журналістів із окупованих територій.
– Напевне, маю право вже публічно оголосити про особисту участь голови НСЖУ Сергія Томіленка в нещодавній евакуації нашого колеги, активного спілчанина з окупованого півдня України. В окупації на нього чинили дуже серйозний тиск. Його вдалося вивезти. Нині він оселився в одному з міст заходу України, де колеги надають йому допомогу. Зараз в нього певні проблеми зі здоров’ям, втім, коли він їх вирішить, можливо, поділиться своєю історією, – сказав Олег Наливайко.
Про те, що колега, якого вдалося евакуювати, займає впевнену патріотичну позицію, розповів його давній друг, голова Рівненської облорганізації НСЖУ Дмитро Тарасюк.
– Окупанти забрали в нього все, що могли забрати. Він був у катівнях російського «гестапо», де йому вибили зуби… – розповів Дмитро Тарасюк.
Підтримка та відродження медіа
Крім безпеки журналістів, важливим пріоритетом діяльності НСЖУ є розвиток медіа, зокрема, пошук ресурсної та грантової підтримки професійних журналістів та засобів масової інформації. Завдяки стійкій увазі партнерів спілки – швейцарської фундації «Ірондель», міжнародного Інституту регіональної преси та інформації (IRMI), вже другий рік поспіль 20 медіа (переважно прифронтових) отримують стійку економічну та освітню підтримку.
– Абсолютна більшість наших колег в Україні сьогодні залишаються в професії завдяки своєму волонтерству і покликанню, але в матеріальному плані їхні медіа виживають лише завдяки різноманітним міжнародним програмам. Ми вдячні донорам. Ми з ними співпрацюємо, заохочуємо їх. Впевнені, що в усіх міжнародних програмах відродження України обов’язково має бути регіональний медійний компонент – підтримка локальних медіа, – наголосив Сергій Томіленко.
Він нагадав, що з ініціативи НСЖУ Європейська федерація журналістів ухвалила звернення, в якому наголошено на важливості відновлення медіа як невіддільної частини відновлення України. До того ж, після переговорів із НСЖУ Данська спілка журналістів розпочала перемовини з урядом Данії, який взяв шефство над Миколаївською областю, щодо профільної уваги до медіа Миколаївщини.
Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, говорячи про міжнародну діяльність керівників НСЖУ, навіть порівняв її з роботою української дипломатії.
– Нарешті наша ідея про важливість підтримки українських медіа стала достатньо помітною на міжнародній арені, – додала перша секретар НСЖУ Ліна Кущ. – Коли наші міжнародні партнери дізнаються, що в Україні медіа не належать до критичної інфраструктури, вони дуже дивуються: як можна відновлювати школи, водогони й лікарні, не відновлюючи в постраждалих регіонах медіа? Завдяки нашим зусиллям про цю проблеми стали говорити й самі міжнародні організації. Зокрема, «Репортери без кордонів» випустили з цього приводу спеціальну заяву.
Спілка також спрямовує скромні донати від своїх міжнародних партнерів на реалізацію власної ініціативи – підтримку друку перших випусків відроджених газет на прифронтових і деокупованих територіях.
– На цей момент 32 газети відродилися саме завдяки цій ініціативі Спілки. Останні за ліком відновлені медіа – «Миколаївські новини» і «Вечірній Миколаїв», – розповів Сергій Томіленко.
Він також нагадав, що НСЖУ звертається до українських парламентарів і Уряду із закликом заснувати Фонд підтримки українських медіа.
– Ми вважаємо, що український уряд мав би стати лідером у заклику до світу про те, що «журналісти важливі». Звісно, цей фонд повинен мати незалежну наглядову раду – таку, як в Українського культурного фонду. Фонд підтримки українських медіа міг би забезпечити надання донорської підтримки засобам масової інформації. Але, на жаль, ця робота нині йде повільно. Ми зустрічалися з очільником Міністерства культури та інформаційної політики Ростиславом Карандєєвим, який декларує необхідність закладання в бюджет коштів на пряму підтримку українських медіа та підтримує ідею створенню Фонду, – констатував Сергій Томіленко.
Він також підкреслив, що ще одним варіантом могла б стати підтримка проєкту з відродження медіа вже наявним Українським культурним фондом.
Але, як зазначив голова НСЖУ, політичної волі держави наразі бракує.
– Ми розуміємо, що пріоритетом держави нині є підтримка Сил оборони. Але міжнародні організації і уряди готові підтримувати й інформаційну сферу України, – сказав Сергій Томіленко. – Потрібен лише зрозумілий та чітко сформульований запит від українських медіа. Але такого запиту, на жаль, немає.
Водночас, перша секретар Спілки Ліна Кущ зазначила, що Міністерство культури та інформаційної політики при формуванні дорожньої карти відновлення українських медіа після скасування військового стану, яка створюється на вимогу Європейської комісії, врахувало частину пропозицій НСЖУ. Зокрема, в дорожній карті йдеться про державну адресну підтримку медіа і розширення переліку медіа, які зможуть отримати цю підтримку.
Ліна Кущ також повідомила, що НСЖУ ставить перед Європейським Союзом питання про використання вилучених у Росії коштів для фінансування зруйнованого державою-агресором українського медіасектора.
Коментуючи інші проблеми, які виникають у зв’язку з фінансуванням українських медіа, Ліна Кущ наголосила на браку знань у редакцій щодо написання заявок на гранти. Прагнучи допомогти в цьому, НСЖУ проводить спеціальні навчальні семінари і тренінги.
На її переконання, освітні проєкти взагалі є надзвичайно важливими для відновлення медіа, адже час не стоїть на місці, тому відновлювати засоби масової інформації потрібно на новому, сучасному рівні. Дослідження інформаційних потреб мешканців деокупованих і прифронтових територій, яке нещодавно провела НСЖУ, показало, що місцеві медіа мають величезний потенціал. Люди хочуть, щоб медіа змінювалися, ставали доступними, інтерактивними, давали більше роз’яснень, ніж просто новин.
Важливими темами, які привертають увагу міжнародних партнерів, є злочини проти дітей, сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК) і опікування родинами цивільних полонених і заручників.
– Спілка свідомо і компетентно навчає журналістів висвітленню такої тематики, – наголосила Ліна Кущ. – Прошу мати це на увазі й використовувати наші можливості.
Співпраця з військовими журналістами
Співпраця цивільних та військових журналістів є ще одним важливим пріоритетом діяльності НСЖУ.
– Ми всі донатимо та волонтеримо. Але й прагнемо посилювати нашу взаємодію із Збройними силами України, Міністерством оборони. Ми продовжуємо роботу зі збору донатів і передачі військовим пресслужбам позашляховиків, розуміючи, що пресофіцери не лише фіксують воєнні злочини російських військових і подвиги наших героїв, а й забезпечують роботу цивільних журналістів. Передусім ми заохочуємо тих пресофіцерів, які найактивніше допомагають медійникам, – сказав Сергій Томіленко.
Він нагадав, що нині актуальним є журналістський збір на ремонт автомобіля для служби зв’язків з громадськістю 44 окремої механізованої бригади.
– З нагоди Дня журналіста ми запровадили спеціальну відзнаку «Пресофіцери важливі»й вже відзначили першу когорту достойних військових журналістів, – наголосив Сергій Томіленко.
Про те, що військові журналісти завжди солідарні з цивільними колегами і навіть у суперечливих питаннях безпеки намагаються знайти порозуміння, заявив досвідчений пресофіцер, а нині – генеральний директор національного інформагентства «Укрінформ», секретар НСЖУ Сергій Череватий. На його думку, ця солідарність відчутна під час роботи з медійниками, які оперативно допомагають військовим розв’язувати серйозні питання. Такий професіоналізм напряму залежить від сповідування журналістських стандартів.
– Користуючись нагодою, хочу зазначити, що все життя працював пліч-о-пліч із колегами з різних медіа. Мій досвід показує, що нема жодної системної різниці між військовими і цивільними журналістами. Знаю багатьох медійників у погонах, які залишили службу та інтегрувалися в редакції. Так само і я прийшов у колектив, знаючи особливості виробничого процесу. Дуже прошу, аби таких колег підтримувала журналістська спільнота, – закликав Сергій Череватий.
За його словами, нині українське суспільство перебуває «в найважчому році війни, році стійкості»: ворог збирає сили проти нас, і ми також накопичуємо резерви, в тому числі й інформаційні.
– Цей рік буде визначальним для нашої незалежності. І я абсолютно переконаний, знаючи від наших генералів факти, знаючи стійкість наших солдат і командирів, що ми вже створили те, в що ніхто не вірив. Зокрема, російське командування планувало атакувати і Харківщину, і Сумщину, але завдяки нашим правильним діям всі їхні сили пішли тільки на Харківщину, і зараз цей наступ із колосальними втратами росіян відбито. Я переконаний, що й у подальшому ми витримаємо. Але наше завдання – максимально підтримати Сили оборони, – наголосив Сергій Череватий.
Про велике значення відновлення медіа говорив секретар НСЖУ, офіцер ЗСУ Володимир Данилюк, який проходив службу на Волині на кордоні з Білоруссю. Нині специфіка служби Володимира Данилюка полягає в ефективній взаємодії між оперативним командуванням «Захід» ЗСУ та цивільними журналістами.
– Я давно живу ідеєю відновлення медіа як невід’ємної частини відновлення України, – сказав журналіст. – Тож підтримую зусилля Спілки в цьому напрямку!
Він наголосив, що важливо підтримувати армію не лише волонтерськими проєктами, а й інформаційно. Це тим більш актуально, що ворог володіє величезним інформаційним ресурсом. Велику роль в інформаційній підтримці українського війська можуть зіграти й місцеві медіа.
Володимир Данилюк наголосив, що, звичайно, в армії і навколо неї є чимало проблем, які медіа мають показувати. Але інформаційний продукт має враховувати думку офіційних представників Сил оборони і додавати наснаги особовому складу та цивільним у наближенні Перемоги над російськими агресорами.
Він також торкнувся такої чутливої теми, як мобілізація.
– Без поповнення війська особовим складом армія не може існувати. Звичайно, в роботі деяких посадовців ТЦК та СП є певні порушення та зловживання, з ними треба боротися, в тому числі з допомогою ЗМІ. Але ще більш важливо при цьому – не підривати у військовослужбовців патріотичний дух і мотиваційну складову, не «сіяти зраду», а й показувати справжніх героїв-фронтовиків, які зараз здійснюють безпосередню комплектацією війська, – наголосив Володимир Данилюк.
За допомогою голів західноукраїнських осередків Спілки вже вдалося налагодити ефективну комунікацію як із редакційними колективами, так і з прес-службами обласних військових адміністрацій та місцевих рад. Важлива для Сухопутних військ ЗСУ інформація почала поширюватися інтенсивніше.
– Утім, приклад новини від прес офіцера 24 Окремої механізованої бригади імені Данила Галицького про перемогу одного з військовослужбовців у престижному фотоконкурсі із серією світлин з прифронтового міста Часів Яр на Донеччині підказує: таку інформацію потрібно поширювати і в ЗМІ, які працюють на аудиторію Донеччини і в центральних мас-медіа! Тож роботи у всіх нас попереду дуже багато, – переконаний Володимир Данилюк.
Виклики для місцевої преси
Відповідальна секретар Запорізької обласної організації НСЖУ, співкоординаторка Центру журналістської солідарності в Запоріжжі Валентина Манжура зосередила увагу на роботі мережі ЦЖС.
– Для багатьох ця мережа стала важливою опорою в житті, – зазначила вона. – Все розпочалося з підтримки журналістів-переселенців, для яких ЦЖС стали другою домівкою. Сьогодні Центри журналістської солідарності стали своєрідними «центрами незламності» для багатьох місцевих медійників, локацією, де можна попрацювати під час блекаутів, отримати засоби захисту тощо.
Незважаючи на те, що значна частина Запорізької області окупована, за сприяння НСЖУ тут вдалося відновити дві газети, інтернет-сайт, створити сайт молодіжного крила обласної організації спілки «SODA». До Дня журналіста вдалося провести медіафорум за участю близько 100 медіійників. Під час форуму пресофіцер 65 окремої механізованої бригади, до війни – редактор газети «Володимирецький вісник» Сергій Скібчик виступив із важливою ініціативою створити архів журналістських воєнних фото і відеоматеріалів – не лише опублікованих, а й робочих.
– Ми підтримали цю ініціативу і зараз готуємо зустріч Сергія Скібчика з журналістами, які виїжджають у відрядження на фронт. Зберемося всі разом і обговоримо, як втілити її в життя, – сказала Валентина Манжура.
Вона також розповіла про роботу місцевого Клубу зарубіжних кореспондентів, який сформувався з тих запорізьких журналістів, які виїхали за кордон (в Чехію, Німеччину, Нідерланди, Бельгію тощо) і реалізовують себе в професії.
– Ми обмінюємося матеріалами, намагаючись просунути в Європі думку, що Україні потрібно допомагати, – зазначила координаторка ЦЖС.
Також Валентина Манжура звернула увагу на важливість професійних тренінгів для журналістів, що їх проводить Центр журналістської солідарності, зокрема, з надання долікарської допомоги. Так, нещодавно одну з запорізьких журналісток було поранено – і першу допомогу їй надали добре навчені колеги.
Про важливість міжнародної підтримки українській місцевій пресі для її збереження говорив голова Львівської обласної організації НСЖУ Ярослав Климович. Нині такі редакції працюють в умовах браку кадрів, відсутності реклами та підтримки з боку влади. При цьому, крім журналістської функції, виконують і волонтерську.
– Сьогодні є два важливих фронти: безпосередня передова, де воюють наші воїни, і інформаційний фронт, на якому наші супротивники почуваються сильними. Вони належним чином фінансують інформаційну війну. І, на жаль, багато хто піддається ворожій пропаганді, – сказав Ярослав Климович.
Очільник Львівської організації НСЖУ наголосив, що журналістика має бути патріотичною й відповідально ставитися до того, що публікується в медіа. Він, зокрема, критично оцінив рекомендації Нацради з питань телебачення і радіомовлення про невикористання ненормативної лексики щодо російських військових, а також назвав явно надлишковим інформаційний шум навколо нещодавніх конфліктних подій в Національній академії Сухопутних військ імені Гетьмана Сагайдачного.
Ярослав Климович наголосив на винятковій ролі, яку зіграли Центри журналістської солідарності в перші місяці війни, допомагаючи вимушеним переселенцям, але також зауважив, що нині перед мережею постають інші завдання, які треба конкретизувати.
Голова Київської організації НСЖУ Михайло Сорока зазначив, що про авторитет Спілки свідчить значна кількість журналістів, у тому числі й молодих, які подають заяви на вступ до організації.
На переконання Михайла Михайловича, Україна потребує серйозного ставлення держави до інформаційної політики. Роздержавлення преси, пов’язана з війною економічна криза, політика «Укрпошти» спричинили важкий стан медіа в нашій країні. Це особливо помітно на тлі російської агресивної інформаційної політики, яка розпочала атаку на Україну з одурманювання власного населення.
– Напевно, потрібно внести відповідні корективи в закони про роздержавлення ЗМІ і про медіа, а Спілка має долучитися до цього процесу, – вважає Михайло Сорока. – І те, що вона ввійшла в діалог із Міністерством культури та інформаційної політики – це крок у правильному напряму, який дає можливість долучитися до формування нових підходів в інформаційній політиці. Під час війни ця політика має бути особливо відповідальною, скерованою на підтримку українських медіа, зокрема, друкованої преси, котра сьогодні лежить у руїнах.
Як один із шляхів підтримки преси з боку держави Михайло Сорока назвав укладання договорів друкованих медіа з державними органами.
Також під час засідання йшлося про роботу низки обласних організацій – Рівненської, Херсонської і Донецької.
Очільник Рівненської обласної організації НСЖУ Дмитро Тарасюк у своєму виступі акцентував увагу на важливості локальних медіа. Він наголосив, що окупанти дуже добре розуміють значення місцевих газет, видаючи під їхніми логотипами свої пропагандистські листки і виділяючи на таку пропаганду великі кошти. Натомість місцевій владі України бракує розуміння важливості місцевих ЗМІ.
– На Рівненщині місцеві газети, колишні районні, трималися довго, але половини з них сьогодні вже немає. З січня припинила вихід обласна газета «Вільне слово», яка цьогоріч мала б відзначити своє 85-річчя. Тенденція, на жаль, зберігається, – наголосив Дмитро Тарасюк.
Рівненська обласна організація – одна з найбільших на заході України. Цьогоріч вона поповнилася 16-ма новими членами. Але, як це не прикро, стала єдиною, яку міська влада виселила із спілчанського приміщення.
– Господарський суд за позовом міської ради ухвалив це рішення, незважаючи на те, що є рішення Верховної Ради України про мораторій на виселення творчих спілок і закон України, який забороняє виселяти редакції медіа, видавництва, підприємства книгорозповсюдження і творчі спілки. Суд не взяв це до уваги, – сказав Дмитро Тарасюк. – Ми довго пручалися, поки міська влада не задіяла виконавчу службу…
Обурення щодо такого беззаконня висловила секретар НСЖУ Зоя Шарикова.
– Людям, які таке роблять з обласною організацією Спілки журналістів, я вважаю, потрібно надати статус ворогів преси, – сказала вона. – Те, що робиться – просто ганьба. Ця ситуація потребує якнайширшого розголосу.
Голова Херсонської обласної організації Валерій Долина назвав свій осередок одним із найбільш розпорошених.
– Організація працює в особливих умовах, – сказав він. – Я перебуваю в Києві, наша бухгалтерка – у Франції, моя заступниця – в Канаді. Але ми все одно намагаємося контактувати.
Валерій Долина подякував за підтримку херсонців Центрами журналістської солідарності, особливо ЦЖС у Івано-Франківську.
Водночас він порушив і сумну тему. За його словами, на Херсонщині 15 журналістів, серед яких 6 – заслужені журналісти України стали колаборантами. На його думку, це пов’язано з тим, що почесні звання за традицією давали не журналістські організації, а чиновники, іноді віддаючи перевагу не талановитим, а приязним до влади журналістам. Херсонська організація НСЖУ очищує свої лави від тих, хто під час окупації повівся негідно.
Голова Донецької обласної організації Олена Калайтан зазначила, що значна частина її членів нині перебуває в інших областях України чи за кордоном. На жаль, є двоє кандидатів на виключення зі спілки, які посіли колаборантську позицію, – Віктор Грамматиков і Володимир Анісович.
Попри роботу на відстані, Донецька спілчанська організація знаходить можливість проводити загальні зустрічі й наради, обговорювати наявні проблеми, ділитися пропозиціями. Одна з важливих тем, – залучення грантів від міжнародних донорів. Завдяки ним та за сприяння НСЖУ, торік на Донеччині декілька медіа відновили свою діяльність.
– Люди читають журналістів, яких пам’ятають по довоєнній роботі в своїх містах – це не просто безіменний пост в телеграмі, – зазначила Олена Калайтан. – Через автора, журналіста, є довіра і до видання.
Водночас вона зауважила, що місцеві медіа практично не відчувають підтримку держави. Зокрема, вона, як головна редакторка, зверталася до Верховної Ради з проханням про відновлення видання газети «Приазовський робочий» хоча б як інтернет-сайту, але не отримала жодної відповіді. Тим часом, в окупованому Маріуполі загарбники вже понад два роки видають пропагандистський листок під цим брендом. Як позитивний приклад Олена Калайтан навела Бахмутську газету «Вперед», яка, незважаючи на втрату міста, й надалі виходить значним тиражем для бахмутян, що виїхали на підконтрольну Україні територію.
- Як не прикро, але ЗМІ з окупованих територій здебільшого залишаються поза увагою, і це велика проблема, – сказала Олена Калайтан.
У своєму виступі вона також розповіла про різні аспекти роботи організації – створення медіашколи для юних журналістів, надання юридичних консультацій, відновлення журналістських документів тим, хто виїхав за межі Донеччини, встановлення контактів із цими спілчанами. Окремо вона наголосила на роботі з документування фейкових новин. Велику допомогу Донецькій облорганізації НСЖУ надають Центри журналістської солідарності, особливо в Запоріжжі та Івано-Франківську.
Секретар НСЖУ Зоя Шарикова, обговорюючи проблеми місцевої преси, звернула увагу на труднощі з поштовою доставкою друкованих видань.
– Можливо, вже час розлучитися з «Укрпоштою»? Можливо, в нашому середовищі є розумні бізнесмени, які могли б зробити альтернативну організацію для розповсюдження преси? – запропонувала секретар НСЖУ.
Підсумовуючи обговорення відновлення медіа на прифронтових і деокупованих територіях, голова НСЖУ Сергій Томіленко зазначив, що нині влада і великі чиновники концентруються здебільшого на підтримці телемарафону «Єдині новини», тоді як Спілка наголошує, що цього явно недостатньо, адже за відсутності телесигналу в багатьох людей фізично немає можливості дивитися телебачення.
Він також привернув увагу членів правління до дослідження інформаційних потреб жителів прифронтових і деокупованих територій, яке провела НСЖУ.
Оновлення процедури вступу до Спілки
Заохочення вступу нових членів до Спілки – одне із актуальних питань, яке розглянули члени Правління НСЖУ. Як зазначила голова ревізійної комісії Алла Малієнко, важливим позитивним чинником тут може стати «онлайн-вступ» (подача документів онлайн). З одного боку, він зменшує бюрократичну складову справи, з іншого – позитивно сприймається молоддю.
– Кожен український журналіст, медійник, який хоче вступити до НСЖУ, може заповнити онлайн-форму, і Правління гарантує, що впродовж 10 днів журналіст або отримає посвідчення члена НСЖУ і береться на облік відповідною обласною організацію, або – обґрунтовану відмову, – охарактеризував онлайн-вступ Сергій Томіленко. – Тобто, вступ здійснюється відповідно до Статуту, відповідальність за це несуть обласні організації, але колеги знатимуть термін, протягом якого вони гарантовано отримають відповідь. Бо сьогодні деякі заяви розглядаються місяцями, а це неприпустимо.
За словами першої секретаря НСЖУ Ліни Кущ, важливо під час війни не обмежувати колег щодо того, до якої обласної організації вони хотіли б вступити.
У дискусії з цього питання взяли участь члени правління Ярослав Климович, Михайло Савчак, заступник голови ревізійної комісії Йосип Бучо, секретар НСЖУ Віталій Голубєв, які наголосили, що будь-які нововведення мають відповідати Статуту Спілки.
Голови обласних організацій порушили також питання чинності своїх повноважень з огляду на те, що в умовах війни неможливо провести повноцінне переобрання. Як роз’яснив Сергій Томіленко, відповідно до Статуту НСЖУ, повноваження виборних органів у громадському секторі припиняються лише тоді, коли є нові керівники і новий склад органів.
Правління НСЖУ ухвалило заяву про застосування росією репресивних механізмів, відпрацьованих у Криму, на інших тимчасово окупованих територіях, текст якого підготував секретар НСЖУ, кримський журналіст Микола Семена, який і сам пройшов через репресії окупантів.
Учасникам засідання було презентовано підготовлену НСЖУ, Європейською та Міжнародною федераціями журналістів фотовиставку «Україна: журналісти в зоні бойових дій», яка наразі представлена в конференц-залі Національної спілки журналістів України. Раніше цю виставку було експоновано в Парижі, Брюсселі, Вільнюсі, у Верховній Раді України та Київському університеті ім. Бориса Грінченка. Мета, з якою Національна спілка журналістів України збирала ці фото, — показати роботу українських й міжнародних журналістів під час війни. Серед авторів фотовиставки – лауреат Пулітцерівської премії та World Press Photo Євген Малолєтка, фотограф Associated Press Єфрем Лукацький, а також відомі українські воєнні фотографи Костянтин та Влада Ліберови, Ян Доброносов, Дмитро Ключко, Стас Юрченко та Андрій Андрієнко.
– Це роботи привертають увагу до внеску журналістів у перемогу України в цій великій, несправедливій з боку окупантів війні, – зазначив Сергій Томіленко. На виставці представлено світлини, за якими багато поту поту і крові, багато праці.
Під час засідання Правління Грамоти Верховної Ради України було вручено телеведучій «СТБ» родом з Херсонщини Тетяні Висоцькій, власній кореспондентці телеканалу «1+1» в Німеччині Наталі Фібріг, військовій журналістці та волонтерці підполковнику Світлані Борисовій. Грамоту генерал-лейтенанта Сергія Наєва отримала голова Черкаської облорганізації НСЖУ Тетяна Калиновська, подяку Верховної Ради України – секретар НСЖУ Валентина Душок.
Підсумовуючи, Сергій Томіленко наголосив: “Ми усвідомлюємо, що у світі є втома від війни в Україні, але не маємо права змиритися з цим, бо втома веде до поразки, а ми, звичайно, націлені на Перемогу”.
Інформаційна служба НСЖУ
