Вебінар «Економічна стійкість українських медіа в умовах кризи. Головні виклики COVID для медіа» завершив цикл вебінарів «Організація роботи місцевих медіа в умовах пандемії COVID-19».
Провели його за активної участі редакторів медіа експерти – голова НСЖУ Сергій Томіленко і медіаекспертка міжнародних проектів Надія Бедричук . Навчальний цикл є ініціативою НСЖУ, яка реалізується за підтримки ПРООН.
– Ключові завдання медіа – це якісна і не збиткова журналістика, – зазначає Сергій Томіленко. – Звичайно, хочеться, щоб наші видання мали великі прибутки Але в нинішній складній для всіх ситуації важливо мати доходи, які хоча б давали можливість підтримувати функціонування редакції як підприємства.
Нині й без того складна ситуація в обласних і районних ЗМІ, ще більше ускладнилася в умовах коронавірусного карантину. Найбільше під’їдає фінансове здоров’я редакцій зниження доходів з реклами , зазначає голова НСЖУ (за даними НСЖУ, 67 відсотків медіа втратили у надходженнях з реклами), а також втрата частки тиражів у другому півріччі.
Сьогодні також доводиться констатувати, що майже половина редакцій змушені скоротити обсяги видань і кількість телепрограм. До 10 відсотків медіа призупиняли на певні періоди вихід в світ. Інтернет видає великий обсяг інформації, але поки що його біда в слабкій монетизації.
Шукаючи виходу із фінансової скрути, редакції не починають нових проектів, зменшують зарплати і вимушені відправляти своїх співробітників у неоплачувані відпустки, навіть вдаватися до скорочення і без того не чисельних штатів.
Добре, коли влада розуміє важливість місцевих медіа, а самі журналісти проявляють активність. Наприклад, у Львівській області з ініціативи обласної Спілки НСЖУ до Дня журналіста проведено конкурс, редакції газет були премійовані сумами у розмірах 40-50 тисяч гривень.
А як бути, коли такої допомоги немає?
Тривожить, наприклад, ситуація з передплатою на друге півріччя, від редакцій надходять повідомлення про втрати до 20 відсотків тиражу (до всього Укрпошта не інформує про хід передплати, редакціям важко орієнтуватися зі станом справ). Тому варто звернути увагу на редакційну передплату на укладання угод на передплату, наприклад, з ОТГ, великими підприємствами і структурами.
Спікери вебінару наголошують, що варто продовжувати укладання угод на висвітлення, які приносять певні суми в касу редакції. Важливо також спланувати витрати так, щоб наявних ресурсів вистачило на максимально можливий термін.
НСЖУ найближчим часом відкриває гарячу лінію для журналістів і редакцій ЗМІ, куди можна звертатися за юридичними консультаціями з питань захисту трудових прав
Сергій Томіленко привертає увагу до зусиль Спілки, спрямованих на підтримку українських медіа. В НСЖУ з урахуванням міжнародного досвіду розроблено програму «Антикризова підтримка для друкованих та онлайн-медіа», до якої згодом увійшли пропозиції і щодо телебачення, радіо. Зараз програму передано на розгляд депутатам Верховної Ради України. Постійно ведуться перемовини з керівництвом профільного комітету ВР. В результаті Олександром Ткаченком, який вже є міністром культури, продекларовано запровадження практики державних грантів для ЗМІ на висвітлення соціально важливої інформації. Але, на жаль, це поки що тільки на стадії обговорення.
– Ми вважаємо, що пріоритетом для влади має бути підтримка, а не регулювання діяльності, – наголошує голова НСЖУ. – Ми працюємо з усіма політичними силами, усіма фракціями, потужними депутатами, щоб спільно вимагати підтримки українських ЗМІ.
Привертає увагу пропозиція Сергія Томіленка провести кампанію із залучення до підтримки редакції найбільш лояльної аудиторії серед споживачів вашої інформації Така практика діє за кордоном: редакція звертається по допомогу до своїх читачів, глядачів, слухачів, відвідувачів інтернет ресурсів з проханням підтримати її матеріально.
Перші звернення до аудиторії є вже в Україні – і на всеукраїнському, і на локальному рівнях. Зокрема, нещодавно запустила такий проект звернення до своїх читачів «Українська правда», де формують свій клуб читачів.
І не треба опускати руки, коли відразу не все вийде, люди не відгукнуться. Завтра відгукнутися і підтримати може будь хто – від пересічного відданого читача до керівника великого підприємства.
Цю думку Сергія Томіленка підтримує і продовжує Надія БЕДРИЧУК, яка каже, що коронавірусний карантин спонукає редакції шукати все нові й нові шляхи наповнення свого бюджету.
Ринок реклами просів у світі на 20 відсотків, і майже половина підприємств планує переглядати бюджет на рекламу у бік скорочення. Відповідно, треба подумати, чим замістити надходження від реклами, стверджує медіа експерт і пропонує використати варіант фандрейзингу – залучати кошти шляхом звернення до активних користувачів інформації з проханням підтримати видання.
При цьому Надія радить не на пряму просити підтримки («Дайте нам своїх грошей!»), а створювати , наприклад, клуби читачів, як це вже зробили згадувана «Українська правда», деякі інші інтернет видання. І не треба думати, що таке звернення можливе тільки в столиці, де ЗМІ мають великі аудиторії. Воно можливе у найменшому виданні, яке має свого відданого прихильника.
– Створюючи клуб читачів, ви торкаєтесь кращих струн душі людини: запрошуєте підтримати редакцію і брати участь у розвитку вашого медіа – підказувати цікаві теми, брати участь у закритих чатах і зустрічах з інтересними людьми, ставити їм запитання тощо. І тут же має бути кнопка можливості вступити в клуб читачів, – говорить Надія Бедричук. – Коли ви маєте сайт, виходите в соціальні мережі, ви виходите за межі вашого регіону і маєте значно ширшу аудиторію, ніж має друковане видання. І долучитися до допомоги виданню можуть люди, які живуть далеко від вашого міста або селища.
В Україні порівняно недавно з’явився прийом «підвішеної кави» або «підвішеної піци, круасана» – коли людина, купуючи каву або піцу собі, платить за ще одну каву або піцу в подарунок ще комусь. Сьогодні актуальним стало оплачувати ще один продукт, який потім передається медичним працівникам, які лікують людей з корона вірусом.
Так само можна використати і прийом «підвішеного видання» – коли людина, передплачуючи газету для себе, передплачує його для тих, хто не може сьогодні цього зробити через матеріальні складнощі. Так само з телевізійним, інтернет, радіоконтентом. Якщо, приміром, керівництво підприємства, установи, ОТГ може і хоче допомогти вчителям, лікарям, будинкам людей старшого віку, вони можуть зробити це конкретним адресатам через «підвішену передплату». І люди будуть їм вдячні, і редакція матиме не тільки фінансові надходження, а й відчуття зробленої доброї справи – допомогли добрим людям.
– Не забувайте: якщо ви організовуєте клуб читачів чи проводите «підвішену передплату», обов’язковим має бути постійний зв’язок з читачем, які стали членами вашого клубу, не забувати їм подякувати, давати їм новини, які не отримують звичайні читачі, – радить Надія Бедричук.
Своїм досвідом роботи в умовах коронавірусу ділилися Анатолій Безтака – редактор газети «Діалог» , що виходить в Кропивницькому і стала переможцем конкурсу НСЖУ, редактори газет з Чернівців і Чернівецької області, Токмака Запорізької області, з Чечельника Вінницької області.
