Попри окупацію, переїзд і матеріальні труднощі, залишаються у професії та чинять інформаційний спротив окупантам: Національна спілка журналістів України цінує важливий професійний внесок луганських колег
Впродовж повномасштабної війни росія захопила понад 90 відсотків Луганщини. Ці тимчасово окуповані території, разом із Донеччиною, Запорізькою та Херсонською областями, москва від вересня 2022 року вважає територією росії.
Досвід роботи під час повномасштабного російського вторгнення, основні виклики та шляхи їх вирішення обговорювали луганські журналісти під час онлайн-наради з очільником НСЖУ Сергієм Томіленком, першою секретарем НСЖУ Ліною Кущ та головою Луганської облорганізації НСЖУ Андрієм Шаповаловим.
– Зараз луганські журналісти роблять великий внесок в інформаційну оборону і спротив окупантам. На сьогодні практично перед кожним медіа стоїть проблема виживання. Водночас відчуваємо, що міжнародні партнери не були готові до довготривалої підтримки, тож постійно працюємо над їхнім залученням, – наголосив Сергій Томіленко, вітаючи луганських колег.
Він розповів колегам про Мережу Центрів журналістської солідарності – сервіси, засновані НСЖУ за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів і штаб-квартири ЮНЕСКО. Окрім столичної локації, Мережа налічує 5 міні-хабів. Це, насамперед, прифронтові у Дніпрі, Запоріжжі і Харкові. Також на Заході Україні: Львський із точкою присутності в Чернівцях (цей ЦЖС, зокрема, наразі опікується луганськими медійниками) та Івано-Франківську.
– Це регіональні точки присутності, куди ми запрошуємо й луганських журналістів. Наші колеги готові допомагати, консультувати на місці, надати робочий простір. Водночас, ми не обмежуємося регіональними осередками: асистуємо запити від журналістів (де би вони не зараз не перебували), вивчаємо потреби від медіа на технічну й фінансову підтримку, а потім передаємо їх міжнародним партнерам. Окрім цього, надаємо одноразову екстрену допомогу журналістам, які, на жаль, зазнають поранень і чиє житло чи редакційне майно руйнується внаслідок російських обстрілів. Також НСЖУ організовує прокат брендованого спорядження для роботи на фронті, навчальні події тощо.
Сергій Томіленко розповів про важливу співдружність НСЖУ з міжнародними партнерами та національними асоціаціями журналістів у країнах ЄС. Завдяки цьому команда Спілки журналістів допомагає українським медійникам-біженцям, що вимушено переїхали в Європу: приміром, надає прес-карти та їхнє підтвердження за кордоном.
– Зараз у нас діє програма журналістського прихистку, котру ми визначаємо як найкращу сьогодні для українських медійників. Вона адмініструється німецьким Європейським центром свободи преси та ЗМІ (ECMPF) у республіці Косово. Зокрема, дві луганські журналістки вже беруть участь у цій програмі. Ми будемо раді рекомендувати колег, якщо хтось розглядає для себе цей варіант.
Під час зустрічі луганські медійники вирішили розробити звернення до закордонних партнерів щодо необхідності втілення програм довготривалої підтримки. В основний запит релокованих журналістів входитиме фінансова, технічна допомога для стійкості, а також навчання й безпекові ресурси.
Ліна Кущ, зокрема, підтримала написання заяви й запропонувала додати один із головних меседжів, які закладає й поширює Спілка журналістів: будь-яка програма з відновлення України (що ініціюється як українським, так і міжнародними урядами) є неможливою без включення туди відновлення медіа.
Вона також додала, що луганські та кримські медійники – унікальні приклади журналістських спільнот у нашій країні, які змушені працювати повністю дистанційно. Це не просто люди, які переїхали до інших регіонів, адаптувалися і сфокусувалася на іншій темитиці. Їм потрібна тривала і стійка підтримка.
– Знаю, що чимало луганських колег стикаються із браком техніки, – зазначив журналіст Олександр Забродін. – Зараз мешкаю в Запоріжжі і працюю у виданні «Свій дім», де висвітлюємо теми зруйнованого й відновленого житла, здоров’я та бізнесу.
Медійник каже, що до повномасштабного вторгнення жив у Сєвєродонецьку та працював кореспондентом у “Суспільному Донбас”. Влітку 2022-го року покинув із сім’єю рідне місто, залишаючи вдома майже всі речі (зокрема, техніку для роботи). Завдяки колегам із “Суспільного” журналісту вдалося отримати ноутбук від Інституту масової інформації. Утім, медійник підкреслює: брак техніки є поширеною проблемою серед його релокованих колег.
– Наше видавництво захопили 10 років тому. Ми релокувалися, але й новий офіс уже два роки перебуває в окупації. Без донорської допомоги ми б давно припинили своє існування. Якщо найближчим часом держава не ухвалить ключових рішень щодо допомоги локальним медіа й виданням з окупованих територій, уже восени не буде кого відновлювати, — зауважив головний редактор видавництва «ТЕЛЕгазета» Дмитро Кліманов.
За його словами, Луганщина ризикує залишитися без жодного проукраїнського медіа, якщо не з’явиться державної підтримки. Попри майже повну окупацію регіону, друковані медіа працюють — здебільшого для мешканців непідконтрольної Україні території. Тож ключове завдання для уряду — підтримувати локальні медіа, що продовжують проукраїнське інформування на окупованій території.
– Говорити сьогодні про повноцінну роботу в області Спілки журналістів немає можливості, бо чимало медійників живуть за кордоном, багато розкидані по території України, – зауважив голова Луганської регіональної організації НСЖУ Андрій Шаповалов. – Наш секретар не виходить на звʼязок, дехто зі спілчан також зник. Однак ми є. І готові долучатися до певних ініціатив та діалогу.
Закликаємо луганських медійників звертатися до Центрів журналістської солідарності НСЖУ!
У будні центри завжди відчинені. Однак рекомендуємо попередньо зателефонувати координаторам, аби узгодити зручний для вас час. Центри розташовані за такими адресами:
- Об’єднаний Західноукраїнський ЦЖС, який опікується луганськими журналістами: офіс у Львові – вул. Соломії Крушельницької, 5, 2 поверх; телефон: 097 907 97 02 (координатор Наталія Войтович); офіс у Чернівцях – пр. Незалежності; 96, телефон: 068 286 37 06 (Володимир Бобер);
- у Києві – вул. Хрещатик 27-а, телефон: 050 680 52 04 (Ілля Суздалєв);
- у Івано-Франківську – вул. Січових стрільців, 25; телефон: 066 677 07 26 (Вікторія Плахта);
- у Запоріжжі – пр. Соборний; 152, телефон: 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура);
- у Дніпрі – вул. Старокозацька, 8; телефон: 050 919 84 79 (Наталя Назарова);
- у Харкові – телефон: 095 421 5477 (Ганна Черненко).
Інформаційна служба НСЖУ