Журналістів Херсонщини війна і окупація розкидала по всій Україні, та й по всьому світові. Та більшість прагне продовжувати свою професійну діяльність, аби не зникли медіа, які давно відомі жителям Херсощини, мають авторитет і читачів
Звісно, це не легко робити, коли частина області окупована, а на звільненій від ворога частині Херсонщини йдуть постійні атаки агресора. Втім, дехто з медійників лишився в Херсоні і під постійними обстрілами створює новини, репортажі, інтерв’ю про життя міста і області, документує злочини ворога. Та їм також потрібна підтримка, і вони її знаходять завдяки НСЖУ. Павербанки, бронежилет, матеріальна і гуманітарна допомога тощо – про діяльність і потреби херсонських медійників, які працюють під обстрілами у Херсоні, і які виїхали на безпечніші території, йшлося на спеціалізованій робочій онлайн-нараді НСЖУ, яка відбулася 31 січня.
Нагадаємо, на засіданні Правління НСЖУ, яке відбулося 25 січня 2024 р., одним із пріоритетних напрямків діяльності Спілки було затверджено допомогу Херсонській ОО НСЖУ та херсонським медійникам, які продовжують активно висвітлювати події свого регіону. Для ефективної допомоги херсонським журналістам НСЖУ долучилась уся команда Центрів журналістської солідарності. При цьому, координаційним визначно Івано-Франківський Центр (координаторка – Вікторія Плахта).
Голова Херсонської ОО НСЖУ Валерій Долина зазначив, що нині у Херсоні живе майже 50 журналістів. Низка з них продовжує працювати. Є й немало ветеранів-спілчан, які опинились у складній ситуації і потребують підтримки.
– Наша місія – підтримувати один одного, дякувати за допомогу, виживати самим і допомагати це робити іншим, – зауважив Валерій Долина.
– Спілка уже надала різноманітні види допомоги херсонським медійникам. Це підтримка у відновленні виходів газети «Новий день», матеріальна, технічна, безпекова допомога тощо. І надання допомоги за запитами продовжиться, – зазанчив голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Також він наголосив на важливості документування журналістами воєнних злочинів росії, і херсонські журналісти, безумовно, у цьому плані роблять велику справу.
За ініціативи Сергія Томіленка зараз втілюється програма пріоритетної підтримки херсонських журналістів, в її основі – рекомендації від відомих херсонських медійників – Олега Батуріна, Анжели Слободян, Марини Савченко, Анатолія Жупини, Валентини Федорчук, Любові Руді, Віти Копенко.
Координаторка Івано-Франківського Центру журналістської солідарності НСЖУ Вікторія Плахта повідомила, що разом з Валерієм Долиною вже опрацьовано перелік необхідної допомоги херсонським журналістам, затверджено відповідні списки, і, в силу можливостей, вони одержать підтримку.
Втім, під час наради журналісти говорили і про інші свої запити, притому не обов’язково матеріальні. Зокрема, медійники, які знайшли прихисток в інших областях висловили потребу у контактах з місцевими журналістськими осередками, аби не почуватись самотніми. Зрештою, навіть моральна підтримка багато важить. Про це, зокрема, говорила медійниця Анжела Слободян.
Журналіст Олег Батурін зазначить, що бачить необхідність у своєрідних міні-грантах, кошти яких можна було б використати на відрядження до Херсона для підготовки матеріалів.
– Такі відрядження зазвичай недешево обходяться, враховуючи ситуацію в області, і не завжди витрати можна підкріпити чеками, бо звертатися потрібно, скажімо, до приватних водіїв. Однак це дало б можливість збільшити кількість медійного контенту про Херсон і Херсонщину у медіапросторі.
Анатолій Жупина – головний редактор Херсонської обласної газети «Новий день», відновити друк якої допомогла НСЖУ за підтримки міжнародних партнерів – також звернув увагу на складнощі з проїздом до Херсона і в області, про проблеми, розв’язання яких є важливим для редакції, а також говорив про заходи безпеки не лише для журналістів, а й для героїв матеріалів.
– Інколи ми не можемо назвати не лише прізвища авторів, а й імена героїв публікацій, аби не нашкодити їм, – зазначив Анатолій Жупина.
Також він висловив пропозицію щодо створення фонду підтримки журналістів за допомоги держави, необхідного для того, аби допомогти медіа вижити, адже не можна розраховувати лише на міжнародних партнерів.
Також херсонські медійники попросили провести тренінги для них з написання грантів. Бо не всі достатньо орієнтуються у цьому питанні, а тим часом грантові пропозиції – хороша можливість для виживання медіа, яку не варто втрачати.
Прозвучали й інші пропозиції, які керівництво НСЖУ взяло до узагальнення, опрацювання і допомоги, у разі такої можливості.
Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ запропонувала, для ефективнішої допомоги медійникам, розмежувати організацію видів допомог: частину підтримки, наприклад, забезпечення гуманітарною допомогою, зможуть взяти на себе обласні організації НСЖУ, а технічну та іншу допомогу – головний офіс НСЖУ та мережа Центрів журналістської солідарності.
Інформаційна служба НСЖУ