У 2023 році в Республіці Білорусь незалежні журналісти, блогери та медіаресурси стикалися з прогресуванням тиску та обмеженнями, наголошує опозиційна Білоруська асоціація журналістів
Йдеться про:
– кримінальне переслідування незалежних журналістів та блогерів;
– тиск з боку силових структур, нова хвиля якого розпочалася у березні (ймовірно, пов’язана з диверсією, що сталася на військовому аеродромі під Мінськом 26 лютого);
– боротьба з «екстремізмом» як основа для цензури та переслідування: блокувався доступ до контенту засобів масової інформації, які продовжували свою діяльність з-за кордону, а будь-яка співпраця з ними розглядалася як прояв екстремізму;
– адміністративні та законодавчі заходи щодо обмеження доступу до інформації та, зокрема, прийняття обмежувальних поправок до закону «Про засоби масової інформації»;
– державна політика щодо формалізації та ідеологізації діяльності державних ЗМІ як інструментів пропаганди та боротьби з інакодумством в умовах «гібридної війни» проти Білорусі та Росії.
В Індексі свободи преси, опублікованому організацією «Репортери без кордонів», Білорусь за рік опустилася на чотири позиції і зараз перебуває на 157-му місці зі 180-ти. Вона входить до числа 31 країни, в яких стан свободи преси оцінюється як «дуже поганий» — між Палестиною та Нікарагуа.
Також погіршилася позиція Білорусі у глобальному рейтингу свободи інтернету, який складає правозахисна організація Freedom House, — як країна з невільним інтернетом вона отримала лише 25 балів зі 100 (торік — 28 балів).
Незалежні ЗМІ та громадянське суспільство, які продовжували свою діяльність з-за кордону, відповідали на тиск та репресії солідарністю та взаємодопомогою. Так, Білоруська асоціація журналістів (БАЖ) організувала міжнародний марафон солідарності з позбавленими волі журналістами, а також взяла участь у благодійному онлайн-марафоні на підтримку політв’язнів «Нам не байдуже!», який провели впливові незалежні ЗМІ та блогери (під час акції було зібрано більш ніж 574 000 євро).
Діяльність БАЖ щодо підтримки білоруської преси була відзначена нагородою Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, врученою 14 листопада. При цьому протягом року БАЖ було визнано екстремістським формуванням на підставі рішення Комітету державної безпеки, його сайт, сторінки в соціальних мережах та логотип було визнано «екстремістськими матеріалами», крім того, доступ до його сайту було заборонено в Росії на підставі військової цензури.
Наприкінці 2023 — на початку 2024 року влада також забрала доменне ім’я БАЖ. З початку 2024 року БАЖ остаточно змінила адресу свого сайту на baj.media, а електронну пошту на [email protected] (для міжнародного розсилання — [email protected]).
Кримінальне переслідування
Упродовж року було винесено 16 вироків журналістам у кримінальних справах. Ще щонайменше шість кримінальних звинувачень було пред’явлено.
Станом на кінець 2023 року у в’язниці перебували 32 журналісти. Серед них — керівниці інформаційного порталу TUT.by Марина Золотова та Людмила Чекіна, засуджені до 12-ти років позбавлення волі кожна, політологиня і редакторка «Белорусского ежегодника» Валерія Костюгова, засуджена до 10 років позбавлення волі.
Тривало кримінальне переслідування блогерів. Першим випадком заочного засудження у порядку «спеціального провадження» стала справа, порушена за статтею 130 (розпалювання ворожнечі) та статтею 203-1 (незаконні збір та розповсюдження персональних даних) щодо п’яти «адміністраторів» Telegram-каналу «Черная книга Беларуси», який публікував інформацію про представників влади, які, ймовірно, причетні до переслідування опозиції. Усіх обвинувачених, зокрема співзасновника Sports.ru Дмитра Навоша, заочно засудили до 12-ти років позбавлення волі. 3 травня було винесено заочний вирок у кримінальній справі відомих блогерів — редакторів Telegram-каналів Nexta та «Беларусь головного мозго» — Степана Путили, засудженого до 20 років суворого режиму, і Яна Рудика, засудженого до 19 років позбавлення волі. Роман Протасевич, який співпрацював зі слідством, був засуджений до 8-ми років колонії загального режиму і помилуваний Олександром Лукашенком.
У місцях ув’язнення журналісти зазнавали тиску та негуманного поводження. Повідомлялося, що у Сергія Сацука, Дениса Івашина та Анджея Почобута виникали проблеми з отриманням ліків та доступом до кваліфікованої медичної допомоги. За інформацією правозахисників, Ігор Лосик, перебуваючи у новополоцькій колонії, тримав голодування протягом тривалого часу, а потім порізав собі руки та шию, після чого його відправили до лазарету. 7 травня 2023 року в колонії помер 61-річний блогер із Пінська Микола Климович. Наприкінці лютого його засудили до одного року позбавлення волі за звинуваченням у образі президента Республіки Білорусь, при цьому він мав дуже серйозне захворювання серця, про що було відомо суду.
Силові відомства продовжували чинити тиск на незалежних журналістів та ЗМІ. 2023 року, за підрахунками БАЖ, журналісти піддавалися адміністративним арештам 16 разів. Вперше на майно журналіста (квартиру Ігоря Казмерчака, який перебуває за кордоном) було накладено арешт у зв’язку із кримінальним звинуваченням.
Відбулося 46 затримань журналістів та 34 обшуки їхніх будинків та офісів. Так, у лютому-березні мали місце обшуки у редакціях регіональних газет «Іntex-press» (Барановичі), «Інфа-кур’ер» (Слуцьк) та «Рэгіянальная газета» (Молодічно). Вони супроводжувалися затриманнями, судовим переслідуванням співробітників та визнанням публікацій «екстремістськими матеріалами». У результаті вони були змушені припинити свою діяльність.
Починаючи з червня, у Світлогорську стався розгром приватної регіональної телерадіокомпанії «Ранак», з обшуком та притягненням до адміністративної відповідальності 9 її співробітників. Пізніше телекомпанію визнали «екстремістським формуванням», а троє її журналістів стали звинуваченими у кримінальній справі. Офіційною причиною адміністративного переслідування стала підписка на місцеву групу в соціальній мережі «Однокласники», однак, найімовірніше, реальним мотивом стало висвітлення телекомпанією аварії на Світлогірському целюлозно-картонному комбінаті, що сталася 7 червня та призвела до загибелі трьох працівників заводу.
Відбувалося фактичне захоплення деяких популярних місцевих медіаресурсів, коли доступ до керування ними передавався одіозному виданню «Минская правда» для публікації пропагандистського контенту. Достеменно відомо про три такі випадки — Telegram-канал «Наш родны край Лагойск», Instagram-канал «Стоўбцы Сіці» та молодечненський сайт kraj.by.
Поширювалося застосування антиекстремістського законодавства для обмеження свободи вираження поглядів у ЗМІ та інтернеті та переслідування за будь-яку нелояльність. Кримінальний кодекс поповнився новими «екстремістськими» злочинами, зокрема, стаття 289-1 передбачає відповідальність за «пропаганду тероризму або його публічне виправдання» (максимальне покарання – 7 років позбавлення волі), статтю 369-1 (дискредитація Республіки Білорусь) доповнено відповідальністю за поширення завідомо неправдивої інформації, що дискредитує Збройні сили Республіки Білорусь, інші війська та військові формування, воєнізовані організації Республіки Білорусь.
Почастішало кримінальне переслідування за будь-яку форму співпраці із незалежними ЗМІ-«екстремістськими формуваннями». Новою тенденцією стало переслідування не лише представників громадянського суспільства, а й простих громадян, які коментують журналістам будь-які суспільно-політичні події. Так, у січні Дар’ю Лосик – дружину працівника «Радыё Свабода» Ігоря Лосика – засудили до двох років позбавлення волі за інтерв’ю телеканалу «Белсат» про стан її чоловіка.
Упродовж року «екстремістськими формуваннями» було визнано 10 незалежних ЗМІ (удвічі більше, ніж торік), а також Білоруську асоціацію журналістів. 33 засуджені працівники ЗМІ були включені до офіційного списку «екстремістів» і 12 – до списку «терористів». Вперше серед екстремістських формувань з’явився закордонний медіаресурс — це облікові записи в Telegram, YouTube та TikTok популярного українського блогера Олександра Рикова (BalaganOff) (у своїх відеороликах він приділяє значну увагу білоруській тематиці).
Публікації незалежних видань, як і раніше, масово потрапляли до списку екстремістських матеріалів. З 2023 року слідом за онлайн-публікаціями «екстремістськими матеріалами» часто визнавалися матеріали друкованих видань, що іноді вийшли десятки років тому, а також особисті сторінки незалежних журналістів у соціальних мережах.
З початку 2023 року суттєво зросла кількість випадків притягнення до адміністративної відповідальності за розповсюдження «екстремістських матеріалів» (стаття 19.11 Кодексу про адміністративні правопорушення): за перше півріччя воно збільшилось у 1,7 разу порівняно з аналогічним періодом 2022 року (мінімум 1274 проти 721) — оскільки практично всі провідні інформаційні ресурси стали забороненими незалежно від давності публікації, засудити можна практично будь-кого.
ЗМІ, які продовжували працювати в Білорусі, піддавалися різним обмеженням, а також цензурі, яка почала зачіпати не тільки публікації на політичні теми, а й просто критичні висловлювання на адресу державних структур.
30 червня було ухвалено зміни до закону «Про засоби масової інформації», які обґрунтовувалися необхідністю «адекватного реагування на деструктивні процеси в медіапросторі» та ще більше обмежили діяльність преси. Зокрема, було введено вимоги до функціонування агрегаторів новин (у тому числі передбачена можливість їх блокування за поширення контенту заблокованих сайтів); розширено перелік підстав для позбавлення ЗМІ реєстрації та обмеження доступу до інтернет-ресурсів; встановлена можливість застосування симетричних заходів у відповідь на «антибілоруські» випади іноземних ЗМІ та журналістів тощо.
Міністерство інформації продовжувало виконувати функції цензору – відстежувати контент в інтернеті, ініціювати блокування сайтів та виносити попередження. Так, onliner.by, officelife.by та інші інтернет-ресурси були змушені видалити певний контент, щоб отримати дозвіл на розблокування своїх сайтів. Виносили офіційні попередження вітебському телеканалу «Наше ТВ», засновникам телепрограм «БелМузТВ» та «Europa Plus TV».
На запит Мінінформу російська соціальна мережа «Вконтакте» заблокувала спільноти незалежних видань «Зеркало», «Медиазона. Беларусь» та «Наша Ніва», а також телеканали «Белсат».
Існувала тенденція ідеологізації діяльності державних ЗМІ, їхня переорієнтація виключно на пропаганду тривала. Вона поширилась і на сферу журналістської освіти. 2023 року факультет журналістики БДУ проводив набір абітурієнтів лише на бюджетні місця, скоротивши кількість першокурсників на 20%. Декан факультету Олексій Бєляєв заявив, що необхідності в навчанні на платній основі немає: факультет журналістики виконує держзамовлення та готує фахівців для державних ЗМІ. Міністр інформації Володимир Перцов, проводячи зустріч зі студентами першого курсу факультету журналістики, назвав їх «бойовими багнетами в інформаційній війні».
При цьому серед співробітників державних ЗМІ тривали політичні чистки: їх затримували прямо на робочих місцях, часто піддавали адміністративному переслідуванню та звільняли. Так, у травні було затримано трьох співробітників радіо «Гомель Плюс»: їх покарали адміністративним арештом на строк до 15 діб за поширення «екстремістських матеріалів».
Проти державних ЗМІ та пропагандистів запроваджувалися нові міжнародні санкції . Так, Белтелерадіокомпанію виключили зі списку мовників Олімпійських ігор на найближчі 10 років. Соціальна мережа TikTok заблокувала, а потім видалила аккаунт шовіністичної пропагандистської газети «Минская правда», яка мала близько 70 тисяч передплатників.
Україна запровадила санкції проти одіозних пропагандистів Григорія Азаренка, Ігоря Тура, Олександра Шпаковського та генерального директора телеканалу СТВ Олександра Осєєнка. У зв’язку з ухваленням Євросоюзом чергового пакету санкцій щодо Росії та Білорусі обмежувальні заходи було введено щодо співробітників державного телебачення Ксенії Лебедєвої, Євгена Пустового, Анастасії Бенедисюк, а також нинішнього керівника товариства «Знання» Вадима Гігіна.
Докладніше про стан білоруських медіа в 2023 році можна дізнатися тут:
ЛІЧБЫ ГОДА. Пераслед журналістаў і медыя ў 2023 годзе
Электронны бюлетэнь «СМІ ў Беларусі» №2 (72)
Электронны бюлетэнь «СМІ ў Беларусі» №3 (73)
Электронны бюлетэнь «СМІ ў Беларусі» №4 (74)
Білоруська асоціація журналістів
