На юридичну гарячу лінію для медійників, які працюють або планують працювати на лінії фронту, надходять запитання не лише локального, а й загального характеру. На запитання відповідає Тетяна Уралова, експертка з безпеки журналістів
– Де можна ознайомитися з правилами поведінки журналістів у зоні бойових дій? Зокрема, чув абсолютно протилежну інформацію щодо того як повинні одягатися журналісти на лінії фронту, тож як це має бути насправді.
– Організація «Репортери без кордонів» у партнерстві з ЮНЕСКО видала посібник з безпеки журналістів. На початку повномасштабного вторгнення вийшла його україномовна версія. Партнером перекладу стала Національна спілка України.
Щодо одягу цивільних журналістів у зоні бойових дій – тут треба розділити: як має бути насправді, і як є в реаліях цієї війни.
Організація «Репортери без кордонів» рекомендує журналістам завжди мати одяг, який відрізняє їх від військових. На бронежилетах і шоломах носити таблички з логотипом «PRESS».
Проте з власного досвіду можу сказати, що ще з 2014 року журналісти були ціллю та мішенню для російських окупантів. З 24 лютого 2022 року ситуація тільки погіршилася.
Я, наприклад, завжди прислухалася до командирів підрозділів або супроводжуючих нас військових: якщо мені говорили зняти логотип преси — я знімала. Вони як ніхто знають обстановку у зоні своєї відповідальності. Але треба пам’ятати, що журналісти самі несуть відповідальність за своє життя, і кінцеве рішення приймати їм.
Але ми вже на конкретних випадках, що сталися з нашими колегами переконалися, що російські війська цілять саме по журналістах.
Єдине, чого би я ніколи не рекомендувала — це носити камуфляж або яскравий одяг. Краще, щоб на вас був одяг спокійних нейтральних тонів, і, звісно, обов’язкові засоби захисту.
ДОВІДКОВО
Нагадуємо, Національна спілка журналістів України створила гарячу лінію для медійників, які працюють або планують працювати на лінії фронту. Журналісти можуть звернутися з усіма питаннями, пов’язаними з отриманням акредитації ЗСУ, а також надати пропозиції з покращення роботи в зоні бойових дій.
Кураторка гарячої лінії – Тетяна Уралова, експертка з безпеки журналістів Мережі центрів журналістської солідарності.
Скористатися гарячою лінією можуть усі працівники медіа, в тому числі ті, хто не є членами НСЖУ. Щоб отримати допомогу, потрібно заповнити форму-звернення за посиланням: https://forms.gle/jqLwbnhpfkc14Dvn6
Також працює юридична гаряча лінія для журналістів та ЗМІ під егідою мережі Центрів журналістської солідарності Національної спілки журналістів України за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів. В рамках програми медійники можуть отримати необхідну юридичну підтримку. Для медійників сервіс є безкоштовним та доступним із будь-якого регіону чи країни, де перебувають медійники.
Оформити заявку можна, заповнивши спеціальну ФОРМУ. https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeeQ79fu2mJhNzDsLYmnwZvqHy4uMpdoNGLp_aj7M8kUuhphw/viewform?fbclid=IwAR0fBcq2Om1TjiLvVS0scAFtrkfV33Rg4FObg6NCP8Sipbfpe1N8fHwh1yY
Необхідно вказати контактні дані, назву ЗМІ, в якому працює медійник, регіон проживання, коротко викласти зміст звернення та надати інформацію, яка допоможе юристам розібратися у суті питання та надати допомогу.
Про Національну спілку журналістів України
Національна спілка журналістів України (НСЖУ) – найбільша журналістська організація України, яка об’єднує 18 тисяч членів та має обласні організації в кожному регіоні. З початком повномасштабної війни росії проти України НСЖУ спрямувала свої дії на допомогу українським журналістам. Зокрема, українські медійники можуть отримати захисне спорядження для роботи в зоні бойових дій, а також фінансову та психологічну допомогу.
Про мережу Центрів журналістської солідарності
Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну та інші види допомоги.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба НСЖУ