Центр журналістських розслідувань «Сила правди» стверджує, що за останні п’ять років журналістам на Волині перешкоджували в роботі: погрози, надсилання фішингових листів, кібератаки сайтів, відмова у наданні відповідей на запити, фізична агресія.
Кібератаки
У лютому 2019 року семеро волинських журналісток заявили про отримання фішингових повідомлень у соцмережі фейсбук. У всіх повідомленнях просили ввести логін і пароль до Gmail, щоб допомогти виграти у одному з відеоконкурсів.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого кібератаки посилились.
З 25 лютого 2022 року редакція сайту «Конкурент» зазнала DDoS-атак з території Росії та Німеччини. Головний редактор сайту ІА «Конкурент» Андрій Лучик та його колеги кілька годин не могли зайти в адмінсторінку сайту.
Інші волинські медійники від початку 2022 року неодноразово отримували погрози від росіян у вигляді листів-погроз на електронні пошти — «Конкурент» та телеканал «Конкурент TV», «Волинь Online», «Racurs.ua» та газета «Сім’я і дім». У листах були «рекомендації» про висвітлення дій країни-агресора і її армії, а також «попередження» про відповідальність за написане.
Редакторка сайту «Волинь Online» Мар’яна Метельська за 2022 рік отримала аж, як вона їх називала, 20 «недопогроз».
У 2023 році почастішали спроби викрадення доступів до бізнес-сторінок журналістів та медіа у соцмережах. Нещодавно луцька медійниця, психологиня та піарниця Катерина Той отримала декілька повідомлень з фішингом у фейсбуці. Вона опублікувала 21 жовтня скриншот від невідомого користувача про те, що на її фан-сторінці (з психології) нібито виникли проблеми з вимогами фейсбуку.
Сім подібних повідомлень впродовж вересня-жовтня отримала і «Сила правди». Деякі з них виглядали доволі правдоподібно.
Підпал авто
У ніч проти 14 квітня 2021 року у селі Струмівка неподалік Луцька невідомі підпалили автомобіль на той момент директорки інтернет-видання Insider Media Катерини Той. Цей випадок вона пов’язувала зі своєю професійною діяльністю. На відео було видно, як невідомий під’їхав на мотоциклі та підпалив авто журналістки прямо перед її будинком.
«Цей злочин – у категорії так званих контрольних. По-перше, бо це підпал, по-друге, бо потерпіла – журналістка. Ніхто нам його не дасть забути навіть на рівні центрального апарату. Бо існує список контрольних злочинів. Журналісти – контрольна категорія потерпілих», — сказав начальник ГУ Нацполіції у Волинській області Юрій Крошко.
Винних досі не знайдено.
Перешкоджають і у церквах
У квітні 2023 року у Луцьку вірянки намагалися завадити журналістам сайту «Конкурент» потрапити до храму Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ (пов’язана з РПЦ). Дві жінки, які сиділи при вході до церкви, сказали, що журналістів не пустять. За їхніми словами, для проведення знімання в церкві потрібен дозвіл у настоятеля. Проте журналістки таки зняли відео, що потрібно було для роботи.
На кого на Волині найбільше скаржились через відмову в наданні інформації
З початку 2023 року до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшло 61 звернення щодо порушення права на доступ до публічної інформації з Волинської області.
Останнім часом волиняни найчастіше скаржилися омбудсмену на Міністерство оборони України (шість скарг) та на органи місцевого самоврядування.
Приклад позитивного досвіду звернення до омбудсмена має Центр журналістських розслідувань «Сила правди». Цьогоріч після скарги уповноваженому добилися від Луцького національного технічного університету інформацію про повні зарплати ректорату.
Покарання
Відповідно до ст. 21 Закону «Про державну підтримку медіа гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста», невиконання посадовими особами та іншими працівниками державної влади і органів місцевого самоврядування норм цього Закону тягне за собою кримінальну, адміністративну, дисциплінарну або іншу відповідальність відповідно до законодавства України. Адвокат ГО «Платформа прав людини» Євген Воробйов каже, що журналіст може подати позов на відшкодування шкоди на посадовця, який порушує його права.
Юристка ГО «Інститут розвитку регіональної преси» Оксана Максименюк вважає, що у норми щодо перешкоджання журналістської діяльності зміни не потрібні, в законодавстві навіть є спеціальний суб’єкт «журналісти». Головне, щоб його вимоги виконувалися.
На думку юристки, в Україні є дві проблеми щодо цього. Перша — це кадри, які розслідують перешкоджання журналістській діяльності та злочини проти журналістів: у деяких слідчих недостатня кваліфікація.
Друга проблема — невідворотність покарання. Оксана Максименюк зауважує, що навіть у ситуаціях, де суд виносить рішення про те, що дійсно відбувалось перешкоджання журналістській діяльності, покарання у вигляді сплати невеликої суми штрафу не дозволяє дійсно впливати на те, щоб в подальшому потенційним порушникам не хотілося вчинялися такі злочини.
