Жовтень у Приштині пахне кавою і смаженими каштанами. Їхні пахощі спокусливо розливаються сонячними вулицями. Люди прогулюються бульваром Матері Терези, сидять на терасах кав’ярень і безтурботно розмовляють за філіжанкою мак’ято. Складається враження, ніби у них все добре. Всі усміхнені й щасливі.
А поміж тим менше місяця тому Республіка Косово стояла за один крок до війни. 24 вересня в селі Банська, що на півночі Косова, пролилася кров. Озброєні бойовики переховувались на території сербського православного монастиря. Вони застрелили косовського поліцейського і були готові будь-якої миті вбивати мирне населення. Важко сказати, чим би це все скінчилося, якби не миттєва реакція міжнародних інституцій та поліції Косова.
Одним із перших, хто довів, що у цій терористичній атаці переплітаються сербський і російський сліди, був керівник Інституту вивчення гібридних воєн Octopus Агім Мусліу. Минулої середи він та його команда представили в Приштині своє ґрунтовне дослідження на цю тему. Авторитетні спікери з Косова, Албанії, Сербії, Боснії та Герцоговини, Хорватії проаналізували кожну деталь і зійшлися на думці, що за кожною провокацією стоїть зловісна тінь Кремля. Вони говорили про історичні паралелі подій, які відбулися чверть сторіччя тому на західних Балканах і сьогодні відбуваються в Україні.
Агім Мусліу зазначив, що банських терористів тривалий час готували в тренувальних таборах на території Сербії. Їхніми інструкторами були російські військові.
Віце-прем’єр-міністр Беснік Біслімі назвав атаку в Банській «гібридною терористичною агресією», яка не лише може перекреслити весь попередній прогрес у діалозі між Косово та Сербією, а й підриває основи безпеки Європейського Союзу. А політолог Ясмін Муянович додав, що події в Банській розвивалися за моделлю військових конфліктів у Боснії та Герцеговині й Хорватії на початку 90-х.
Керівник Центру оборонних і стратегічних досліджень Хорватії Івіца Мандіч у своєму виступі підкреслив, що Росія здавна має власні інтереси на Західних Балканах. Неабияку роль у їх відстоюванні грають Російська православна церква та російська культура. Він додав, що країна-агресор використовує Косово як інструмент для створення своєї зовнішньої політики. І не випадково, що терористична атака в Банській відбулася саме під час російського вторгнення в Україну.
А в той самий час, коли йшла конференція «Терористична атака в Банській – регіональні те геополітичні наслідки», в центрі Приштини проходив букіністичний ярмарок. Люди охоче розглядали й купували книги різними мовами, різних часів, на різну тематику. На вітринах з-поміж іншої літератури були видання творів Леніна, Маркса, Тургенєва.
Поки світ шукає відповідь на запитання, як протистояти вірусу імперської пропаганди, та ж сама пропаганда пролазить в іншу шпаринку. Вона маскується під твори «вєлікой русской культури», яка «ні прі чьом». На жаль, мало хто це усвідомлює.
smart 
smart 
smart 
smart
Людмила Макей, Приштина
