У середу, 30 серпня, Кременчуцьке товариство філателістів презентувало поштовий конверт із зображенням журналіста, публіциста, науковця, професора КУЕІТУ, члена Національної спілки журналістів України, автора багатьох видань Олександра Дмитровича Саяна.
Як розповів голова КТФ Володимир Скляр, урочисте погашення конверта та марки з гербом Кременчука спеціальним штемпелем постійної дії «Кременчук місто легенд. Пливе щука з Кременчука», було присвячене 85-річчю з дня народження та 50-річчю творчої діяльності у Національній спілці журналістів України, яке Олександр Дмитрович святкує 30 серпня.
– Ми пропагуємо своїх відомих земляків через філателію. Сьогодні гасимо конверт із зображенням відомого журналіста, редактора, автора, професора, який зробив великий внесок в розвиток журналістики, – підкреслив Володимир Скляр.
Олександр Дмитрович родом із Луганщини. У 1956 році після школи одразу почав працювати на будівництві шахти «Черкаська-Північна» № 2 робітником маркшейдерського відділу. Руки робили важку роботу, а душа просила творчості – з’явилися перші замітки у багатотиражці.
У лютому 1957 року Олександра призначили відповідальним секретарем газети «Шахтобуд» – так почалася його журналістська діяльність. У різні роки він працював відповідальним секретарем, редактором різних багатотиражок Луганщини.
Під час журналістської діяльності Олександр Дмитрович зустрічався з багатьма цікавими людьми. Його щирими друзями були майже всі поети і письменники Луганщини.
У грудні 1966 року на річницю з дня смерті Володимира Сосюри до Лисичанського склозаводу, у сквері біля якого споруджено пам’ятник відомому українському поету, «висадився десант» письменників і поетів із Києва, Львова, Ленінграда, Донецька, Луганська. Серед них були літературні метри Павло Усенко і Тарас Рибас; Степан Бугорков, Микола Далекий, Геннадій Довнар, В’ячеслав Кузнєцов, Іван Савич, Микита Чернявський, Михайло Яременко та ін.
Усі вони залишили О.Саяну свої книги з теплими дарчими написами.
У 1977 році на запрошення міської влади переїхав з родиною до Кременчука. Після восьми років роботи редактором багатотиражки «тресту «Кременчукнафтохімбуд», у 1985 році Олександр Дмитрович очолив Кременчуцьку міську газету «Кременчуцька Зоря».
У його трудовій біографії значиться робота у газеті «Кремінь», у ТОВ «Кременчуцька міська друкарня» – видавництво «Кременчук».
За роки роботи у друкарні він «дав путівку у життя» виданням багатьох місцевих поетів і письменників, пошуковців і науковців.
Коли у 2000 році у Кременчуцькому Інституті економіки та нових технологій на гуманітарному факультеті було створено кафедру едитології, серед перших викладачів дисциплін журналістики і видавничої справи був і колишній редактор міської газети «Кременчуцька Зоря» О. Д. Саян, якого запросила Вчена Рада ІЕНТу.
П’ятнадцять років (2000-2015) він викладав різні дисципліни на кафедрі журналістики, видавничої справи та редагування.
Керував дипломними роботами студентів Кременчуцького університету економіки, нових технологій і управління. Готував разом зі студентами наукові роботи на Всеукраїнські науково-практичні конференції.
Як науковий керівник сприяв становленню молодих журналістських кадрів. Його випускники сьогодні працюють не лише у ЗМІ Кременчука, а й у Полтаві, Києві, у європейських кореспондентських пунктах від українських телевізійних каналів.
У вересні 2010 року, після десятирічної роботи старшим викладачем, отримав звання доцента кафедри журналістики, видавничої справи та редагування гуманітарного факультету, а у вересні 2014 року став професором КУЕІТУ.
Справжніми друзями за багато років спілкування стали з Василем Федоровичем Котляром, на той час очільником Полтавського обласного телерадіокомітету, «Заслуженим журналістом України», «Заслуженим діячем мистецтв України».
За своє життя він написав багато наукових статей, методичних розробок. Він автор тлумачних словників, зокрема української жаргонної лексики.
Неодноразово публікувався у збірках спілки журналістів. Разом із колегою Володимиром Шевченком підготував і випустив у світ 11 томів «УКРАЇНСЬКОГО ЩОДЕННИКА» про визвольну війну України ХХІ сторіччя: хроніку захисту і Перемоги над російськими рашистам.
За 50 років Олександр Дмитрович проводив чимало заходів спілки, готував, редагував матеріали для друку в міських ЗМІ, редагував видання спілчан, керував і проводив уроки у Кременчуцькій міській школі журналістики.
Діяльність Олександра Дмитровича неодноразово відзначали нагородами різного рівня. Він Лауреат Полтавської обласної журналістської премії ім. І. Ф. Яценка як один із кращих редакторів Полтавщини. Має Диплом і Почесний знак Секретаріату НСЖУ, почесний знак Кременчуцької міської ради «За заслуги перед містом».
Крім цього, нагороджений багатьма почесними грамотами, листами подяки численних районних, міських, обласних, республіканських органів, організацій і установ.
У 2022 році Саян отримав Диплом лауреата Загальноукраїнського конкурсу «Українська мова – мова єднання» за «УКРАЇНСЬКИЙ ЩОДЕННИК. Визвольна війна України ХХІ ст.»
Мирослава Українська,
редакторка газети «Для дому і сім’ї», місто Кременчук
