«Чекаємо на звільнення! Впевнені, що жителі Сватового втомилися жити під окупацією, слухати російську брехню і з задоволенням почитали б нашу газету, яку знали і любили», – цими словами засновник «Сватівських відомостей» Андрій Крюков розпочинає розповідь про газету, яку він створив, плекав і сподівається знов відродити після визволення рідного міста.
– Газета виходила з 2005 року. Це – одне з найперших приватних видань у Луганській області, перше у Сватівському районі, – розповідає Андрій Крюков. – До цього мої колеги по газеті і я працювали в комунальних ЗМІ. Але на хвилях Помаранчевої революції, свободи слова, яка раптом з’явилася в Україні, вирішили відкрити власне видання.
Працювати незалежно було важко: газета завжди була в опозиції до місцевої влади. Саме так, на переконання Андрія, й має працювати кожний журналіст. Видання пережило понад 30 судів: з ним один за одним судилися місцеві можновладці включно з начальником міліції.
– Ми писали про те, що людям наболіло, не зважаючи на те, чим це могло для нас закінчитися, – згадує газетяр. – Були в епіцентрі найрезонансніших подій нашого району й усієї Луганщини. Відстоювали проукраїнську позицію, що, з огляду на специфіку нашої області, було дуже актуально, а особливо актуально стало після 2014 року. Ніколи не були в жодній партії, не представляли нічиїх інтересів, ні перед ким не мали фінансових зобов’язань. Як зарекомендували себе незалежним виданням, так завжди таким і залишалися, як зіницю ока берегли свою репутацію.
За словами Андрія Крюкова, працювати було цікаво – незалежна журналістика давала можливість проводити важливі розслідування, викривати корупційні схеми місцевої влади та місцевих «олігархів», фермерів…
– Все це залишилося в підшивках нашої газети, – з сумом каже Андрій.
У 2006 році редакція організувала громадську акцію – голодування проти підвищення тарифів на опалення. Ця акція в ті часи викликала всеукраїнський резонанс. «Напередодні журналісти «Сватівських відомостей» звернулися до колег-журналістів з проханням надати інформаційну підтримку їхній акції безстрокової голодовки під гаслом «Краще померти від голоду, ніж платити за холод», – писало тоді агентство УНІАН. – До учасників акції вже приєдналася 71-річна жителька міста Людмила Свилогузова».
– До нас приїздили журналісти з багатьох усеукраїнських телеканалів. Урешті ми домоглися, щоб містяни отримали безкоштовні кредити на встановлення автономного опалення, і таким чином за кілька місяців у Сватовому вирішилося питання з опаленням міста, – розповідає Андрій Крюков.
«Сватівські відомості» завжди залишалися традиційним паперовим виданням. Певний час мали сайт, але, коли з’ясувалося, що він «відбиває» читачів у паперового видання, сайт закрили.
– Ми жили тільки за рахунок паперової газети, а я переконаний, що незалежне видання має саме себе фінансувати, виробляючи продукцію, яку може продавати споживачеві, – каже газетяр. – Натомість, в інтернеті платні послуги були не розвинуті, і тримати сайт було невигідно.
Газета починала з тиражу в кілька сотень екземплярів, відтак у найкращі часи наклад збільшився до 5 тисяч примірників, що на Сватівщині було рекордом. Розповсюджувалися як за передплатою, так і вроздріб. З осені 2005 року по 24 лютого 2023 року редакція не пропустила жодного номера – всі випуски справно приходили читачам.
– Це давалося непросто. Адже ще перед війною наша редакція пережила дві великі трагедії. Ми працювали в газеті утрьох… Але внаслідок епідемії COVID-19 двоє моїх колег – Олена Рагра, яка працювала редакторкою, і Леонід Фалько померли. Я залишився сам і майже рік видавав газети один.
У лютому 2022 року Андрій Крюков був в Ірпені на Київщині… й у Сватове більше не потрапив.
– Ми одразу перестали видавати газету, адже пошта припинила свою роботу, і навіть наш останній номер не дійшов до читачів, – згадує засновник газети. – На початку березня наш район було окуповано…
Андрій Крюков переконаний, що Сватове звільнять, і газета знов прийде до читача.
– Звісно, важко прогнозувати, що буде в Сватові після деокупації. Думаю, незважаючи на наш незалежний статус, зараз доведеться співпрацювати з владою на місці, бо весь сенс сьогоднішнього життя – в тому, щоб спиратися на взаємопідтримку. Перші номери мають бути безкоштовними. Інформацію в понищені війною села треба буде доставляти, і тут без газети не обійтися. У селах біля Сватового, де проходить лінія фронту, зараз пекло. Нині цих сіл майже не існує. Багато людей повиїжджало. Тож планувати роботу наразі не можна, – каже Андрій Крюков. – Але Балаклія, де розташована друкарня, в якій ми друкувалися, на щастя, звільнена. Там залишився наш папір. Друкарі пропонують свої послуги… Тобто, для відновлення роботи все є!
********************************************************************
Ця розповідь про медіа створена НСЖУ в межах проекту «Підвищення стійкості українських медіа», що фінансується Swiss Solidarity і реалізується за підтримки швейцарської некомерційної організації Fondation Hirondelle та Інституту регіональної преси та інформації (IRMI, Україна). Fondation Hirondelle та IRMI реалізують проєкт інституційної підтримки редакцій українських медіа на сході, півночі та півдні нашої країни з акцентом на локальну пресу. Також ними відкрито 10-місячну програму підтримки 18 медіа.
Економічна довідка
Незалежне громадсько-політичне видання «Сватівські відомості»
Регіон поширення: Сватівський район Луганської областіРедактор: Андрій Крюков