Чернівці. Центр журналістської солідарності. Рік тому тут була обстановка, немов у ньюзрумі хорошого медіа: світилися монітори комп’ютерів, приходили, а згодом знову бігли у своїх справах, журналісти-переселенці, які після приїзду до Чернівців уже встигли знайти роботу за фахом.
Роботу знайшли, але не кожна місцева редакція могла одразу надати своїм колегам-переселенцям повноцінне робоче місце. Тому журналісти з різних регіонів України, які переїхали зі свої гарячих точок до Чернівців, поспішали саме сюди – до Центру журналістської солідарності.
Тут є все для нормальної роботи журналістів: хороший інтернет, комп’ютери (дев’ять одиниць), два ноутбуки, столи, стільці. І, звичайно, тепла і дружня атмосфера. В перервах між роботою можна випити чаю, кави. І, звичайно, поспілкуватися з колегами, розповісти про своє життя-буття. Головні теми – однакові для всіх вимушених переселенців: яка воєнна ситуація там, вдома, хто, де і за скільки винаймає житло, які перспективи повернутися додому після того, як вдома буде безпечно…
До речі, в Центрах журналістської солідарності (а їх нині шість у різних регіонах України) журналісти-переселенці дізнаються і про іншу допомогу, на яку вони можуть розраховувати. Приміром, у Центрі можна отримати психологічну, технічну допомогу, разову фінансову підтримку тощо.
За словами голови Чернівецької обласної організації Національної спілки журналістів України Володимира Бобра, від початку роботи Чернівецького Центру журналістської солідарності екстрену фінансову допомогу (по 3400 гривень) тут отримали десятки журналістів-переселенців. Причому не тільки з числа тих, хто приїхав до Чернівців. Тут також взяли «під своє крило» журналістів – вимушених переселенців із Сумської та Хмельницької областей.
Побували у чернівецькому Центрі журналістської солідарності і ми, невеличка група журналістів з різних регіонів України. Перебуваючи цими днями у Чернівцях, у навчальному турі Програми партнерства в галузі мас-медіа в Україні (UMPP IREX/Ukraine), ми, звичайно, не могли не завітати до колег.
Поспілкувалися, обмінялися думками щодо певних положень нового Закону України «Про медіа», почули розповідь Володимира Бобра про поточну ситуацію на місцевому ринку медіа. Ну, і, звичайно, господар пригостив нас чаєм та кавою.
Нині щодня сюди приходить дещо менша кількість журналістів-переселенців: хтось уже повернувся до рідної домівки, хтось обладнав робоче місце в орендованій квартирі. Але тепер у багатьох журналістів інші проблеми. Приміром, треба їхати у відрядження в райони, наближені до зони бойових дій. А де взяти «бронік», каску, сучасну аптечку? І знову приходить на допомогу ЦЖС – все це можна отримати у тимчасове користування у Центрах.
Дружня, затишна обстановка, тепле спілкування, готовність допомогти – це те, що наші колеги обов’язково знайдуть у кожному Центрі журналістської солідарності. Перевірено особисто!
Олександр Кульбака
Фото автора і Володимира Бобра