«Втамовуємо інформаційний голод жителів Лимана!» – в деокупованому місті за сприяння НСЖУ видається місцева газета

…Тираж першого після деокупації Лимана (Донецька область) випуску місцевої газети «Зоря», датований 27 жовтня 2022 року, надійшов жителям міста й у значну частину з 40 населених пунктів громади разом із гуманітарною допомогою. 

– Попередній випуск датований 2 квітня. Тобто, майже 7 місяців Лиман був без газети, – розповідає головний редактор «Зорі» Олександр Пасічник.

Він, його дружина Анжеліка і тяжко хворий тесть на початку квітня мусили тікати з рідного міста, прихопивши лише дві сумки речей. 

– Коли розпочалася активна стадія війни – ми насилу врятувалися, – розповідає Олександр Анатолійович. – Фронт дуже швидко сягнув околиць Лимана. Почалися страшні обстріли. Спати доводилося в найкращому випадку в коридорі, в гіршому – в підвалі. Іноді ховалися по гаражах. Лиман обстрілами рознесено вщент. Не залишилося жодного цілого будинку… Хіба що, може, десь у приватному секторі вціліли. Мій тесть придбав квартиру як раз перед війною – зараз її розбомблено. Зруйновано і мою квартиру. Разом із будинками пішли в небуття гаражі, дачі, сараї. 23 березня я був змушений видати наказ про припинення на час воєнних дій діяльності ТОВ «Редакція газети Зоря». Коли їхали з міста – навіть зимового одягу не взяли. Дякую однокурсникові – виручив, не відмовив, запросив нас пожити на своїй дачі під Києвом… Хоч ми перед цим не бачилися сорок років.

До війни лиманська «Зоря», в якій Олександр Пасічник пропрацював уже 42 роки (з них 8 – головним редактором), була в місті «на доброму рахунку». Мала постійних читачів не тільки в самому Лимані, а й у інших містах та селах Донеччини. Тираж, як для локальної друкованої преси, також був доволі пристойним – близько трьох тисяч. Невеличкий – з п’яти осіб, – але дружний колектив. У 2020 році «Зоря» відзначила своє 90-річчя. Тоді здавалося, що найгірші випробування – 52-денна «деенерівська» окупація, економічні негаразди, проблеми з роздержавленням, – все це позаду… Але попереду була ще більш страшна і тривала окупація.

Олександр Пасічник виїхав із міста, проте надії повернутися до професійної журналістської діяльності ніколи не полишав. А звільнення рідного Лимана від російських загарбників зробило ці надії реальними.

ї– Об’єктивне інформування дуже важливе для громади, де досі в повній мірі не відновлено нормальне життя, – каже редактор. – Дякуємо Національній спілці журналістів України, особливо її голові Сергію Томіленку, та іноземним донорам за фінансування випуску газети, міській раді й волонтерам – за розповсюдження. Після того, як у щойно визволеному місті з’явився свіжий випуск нашої «Зорі», редакція отримала безліч відгуків від жителів міста. Телефонували як пересічні лиманці, так і керівники підприємств, закладів культури. Деякі із цих закладів нині через російську агресію перебувають у руїнах… Були відгуки й від залізничників, частина з яких нині працюють в різних місцях України, але не полишили зв’язків із рідним містом.

Особливо Олександрові Анатолійовичу запам’ятався відгук міського голови Лимана Олександра Журавльова. «Люди буквально цілували газету, – розповів очільник міста. – Казали, харчі харчами, а хочеться і «Зорьку» почитати».

«Зорю» читають не лише в центрі громади, а й у прифронтових селах Лиманщини.

– Колишній заступник міського голови Лимана Володимир Фесенко мешкає в селі Торське біля самої лінії фронту, – розповідає редактор. – Село розбомблене вщент, і просто чудо, що там ще хтось живе. Фесенко волонтерить на своїй вулиці – возить людям, котрі там залишилися, хліб. Разом із хлібом роздає й газету.

«Спасибі за газету «Зоря», її читають у Торському як бойовий листок, – написав Володимир Петрович у редакцію «Зорі». – Я був там, відвіз людям хліб і «Зорю». На вулиці 29 людей, всі отримали газету. Тож знайте, що «Зоря» на лінії фронту! Навіть солдати читають і дивуються».

Із номера в номер однією з головних тем «Зорі» є долі лиманців-залізничників, питання відродження Лимана як потужного залізничного вузла.

– Пишемо про залізничників, які воюють, які потрапили в полон… А також – про тих, хто працює в різних містах України, відновлюючи залізницю після жахливих обстрілів. Про те, як вони допомагають один одному, – розповідає Олександр Пасічник. – Залізничники – наші постійні читачі, я розсилаю багатьом із них кожний номер. 

Хоча лінія фронту проходить не надто далеко від Лимана, уже йдеться про можливість відновлення місцевого залізничного вузла. Місцеві фахівці вивчають, як буде проходити ремонт… а у вільний час – грають у футбол на невеличкому запасному полі стадіону «Локомотив». Це – єдине поле, яке зберіглося на цьому, колись одному з найкращих на Донбасі, стадіоні…

– Відновлювати вузол дуже важко: окупанти не лише руйнували його обстрілами, а й обкрадали. Геть і рейки познімали і повивозили, – розповідає Олександр Пасічник.

Наразі газета виходить двічі на місяць, поширюється органами місцевого самоврядування і волонтерами. Звісно, редакторові хотілося б провести передплату видання, але розносити газету читачам на Лиманщині Укрпошта поки що не береться. Тривають перемовини.

– Працюємо поки що переважно за благодійні внески. Щиро дякуємо за підтримку Національній спілці журналістів України, її голові Сергієві Томіленку, організації GREEN COOP та Японському фонду майбутніх поколінь, Академії української преси та Посольству США. Ми відродилися і вижили. Нині вже з’являється й деяка реклама, приватні оголошення, – каже Олександр Пасічник. – Поки що це невеликі суми, але добре, що вони вже з’явилися. Як кажуть, з миру по нитці. Це дозволяє дивитися в майбутнє з обережним оптимізмом.

********************************************************************

Ця розповідь про медіа створена НСЖУ в межах проекту «Підвищення стійкості українських медіа», що фінансується Swiss Solidarity і реалізується за підтримки швейцарської некомерційної організації Fondation Hirondelle та Інституту регіональної преси та інформації (IRMI, Україна). Fondation Hirondelle та IRMI реалізують проєкт інституційної підтримки редакцій українських медіа на сході, півночі та півдні нашої країни з акцентом на локальну пресу. Також ними відкрито 10-місячну програму підтримки 18 медіа.