Журналіст має іти туди, де його аудиторія. Відтак, присутність і активність у соцмережах давно вже не просто забаганка, а професійний «обов’язок». Про те, чому важливо розвивати власну сторінку і як дотримуватися балансу розповів головний редактор видавничого дому «ОГО», викладач Національного університету «Острозька академія», секретар НСЖУ Віталій Голубєв під час тренінгу «Ефективна медіадіяльність, заснована на цінностях прав людини», який відбувся в Запоріжжі.
Не тільки інформувати, а й спонукати до дій
Щоранку, ще не вставши з ліжка, 46% українців у віці від 14 до70 років тягнуться до смартфона, щоб прочитати останні новини. У віковій категорії від 16 до 24 років це роблять 60% людей. Тож і журналісти мають працювати в цьому інформаційному просторі і навіть випереджати свого споживача.
Активна позиція в соцмережах – це не тільки інформування про ті чи інші події, а й можливе вирішення певних проблем. Наприклад, правильно побудовані пости можуть спонукати до дій – зібрати одяг дітям у дитбудинку чи навіть врятувати чиєсь життя.
«Ресурс журналіста – це поширення інформації. Наш ключовий актив – це база передплатників. І якщо не завжди є можливість допомогти, наприклад, матеріально, то інколи навіть ефективніше допомогти тим, що ти можеш зробити – репостом», – каже Віталій Голубєв.
Він наводить приклад залучення обдарованих дітей до участі у Всеукраїнському конкурсі «Я – журналіст». Раніше традиційно інформація про конкурс поширювалася через місцеві управління та відділи освіти. Але не завжди це було ефективно.
«Я вирішив скористатися «Фейсбуком». Зробив пост і звернувся до цільової аудиторії зі словами: якщо ви маєте знайомих вчителі, старшокласників, батьків таких учнів, то поширте, бо це може бути для них корисний старт у професію. І завдяки цьому ми зібрали рекордну кількість учасників».
Для мотивуючих постів Віталій Голубєв радить використовувати певний алгоритм побудови:
- Проблема
- Що вже зроблено
- Чого не вистачає
- Яка допомога потрібна
«Одна з наших суперсил – пропонувати рішення, а не проблеми. Закликати людей до конкретних дій. Коли ми не просто констатуємо факт, а говоримо про те, як наші підписники можуть допомогти – принаймні, зробивши репост. Або ж, приміром, написавши: приносьте речі в редакцію за такою-то адресою, якщо це стосується збору речей», – зазначає медіатренер.
При цьому, наголошує Віталій Голубєв, треба пам’ятати, що люди не читають вашу стрічку лінійно, а лише фрагментарно. Тому заклик до дій і конкретні вказівки треба повторювати в кожному пості й будувати своє повідомлення так, щоб воно було зрозумілим для людей, які вперше дізналися про проблему.
«Вся стрічка – це лише ваша стрічка»
Віталій Голубєв радить розрізняти власні інтереси та інтереси аудиторії. Часом алгоритми соцмереж можуть певною мірою викривляти реальність, показуючи вам дописи обмеженого кола осіб – ваших друзів.
«Ми варимося у своєму соку і певною мірою це комфортно. Але з точки зору журналіста і редактора це не завжди ефективно. Бо потім виявляється, що очікування аудиторії суперечать тому, що ми собі надумали», – коментує він.
Цікавий приклад: під час Революції Гідності на рівненському сайті «ОГО», який він очолює, найбільше переглядів набрав матеріал про те, яка буде зима 2014 року – прогнози синоптиків і народні прикмети. Тому завжди варто пам’ятати про теми, які становлять суспільний інтерес.
«Ми надзвичайно мало знаємо про свого читача. Набагато менше, ніж магазин одягу, який через дорогу від вашої редакції. Бо там при покупці й отриманні картки відразу пропонують якусь анкетку. І ось уже ви вказали свої вподобання, а через деякий час вам приходить реклама. Тому варто і нам долучатися до опитувань людей, які приходять до редакції. Бо це дасть змогу зрозуміти, що цікавить читачів і які матеріали їм пропонувати», – зазначає Віталій Голубєв.
Особистий бренд
Багато редакторів і журналістів місцевих ЗМІ уникають активного позиціонування у соціальних мережах. А дарма, переконаний медіатренер. Адже персональні бренди журналістів – це недооцінений актив.
«Дуже часто посту, який виходить на сторінці журналіста, довіряють більше, ніж публікації на сторінці ЗМІ. Бо взаємодіють не бренди з брендами, не компанії з компаніями, а люди з людьми. По обидва боки екрана – люди. Багатьом читачам психологічно комфортніше сприймати контент, який виходить від конкретної людини, особливо, коли це впізнаваний у регіоні журналіст».
У невеликих громадах (саме там, де й працюють місцеві медіа) цей принцип спрацьовує особливо дієво. Адже якщо журналіста люди знають і поважають, то інформацію, що виходить від нього, сприймають із більшим емоційним відгуком.
Що має бути на особистій сторінці журналіста
- Реальне портретне фото;
- Контекстний фон;
- Прив’язка до бренду в особистій інформації;
- Друзі «вищого рівня»;
- Частка професійної інформації.
Тобто, чим більше ви показуєте свою приналежність до медіаспільноти, чим більше у вас в друзях реальних експертів, ньюзмейкерів, тим більше вам довіряє аудиторія. Тож не варто транслювати на своїй сторінці лише особисту інформацію, бо це не сприяє формуванню вашого «бренду».
«Ніколи не знаєш, скільки людей спостерігає за твоєю сторінкою. Інколи – більше, ніж ми думаємо», – підсумовує Віталій Голубєв.
Також він наводить кілька практичних порад, як максимально завойовувати місцеву аудиторію.
- Робити групові фото і позначати на них багатьох людей. Наприклад, під час проведення якоїсь акції за участю журналістів чи заходу з ініціативи редакції. Також можна навіть надсилати фото учасникам, які будуть ними ділитися і писати свої враження;
- Дозволяти позначати себе;
- Тегати все, що можна тегнути (організації, сторінки), щоб підвищити взаємодію;
- Робити скріни відгуків і публікувати;
- Показувати «кухню». Це теж може стосуватися певних акцій. Приміром, акція зі збору речей для дитбудинку, яка вже звучала у прикладах. Варто показати не лише фінал, а й процес: у редакції зібрані пакунки, журналісти збираються їх везти;
- Спілкування. Тобто сторінка має бути не «дошкою оголошень», а сторінкою живої людини, яка не цурається відповідати, пояснювати, коментувати.
Також для підвищення довіри до персональної сторінки журналіста і ЗМІ Віталій Голубєв радить не бути передавачем інформації, а публікувати її від себе. «Приміром, уряд видав постанову, якою запроваджені нововведення для вразливих верств населення. Я зробив пост від себе, що вийшла така-то постанова. І ось у ній є два ключові моменти, про які вам треба знати. Тобто саме журналіст має виступати джерелом інформації, а не просто транслювати її. Зараз я не роблю репостів за винятком того, якщо це пост про допомогу і я особисто знаю цих людей», – коментує Віталій Голубєв.
Як реагувати на коментарі
Часто журналісти стикаються із негативом у коментарях. На них можна не реагувати, можна реагувати лише позитивно, лише раз і реагувати тоді, якщо ви є експертом і можете на щось впливати.
У суперечки ліпше не вступати і коректно висловлювати свою позицію. Якщо ж у коментарях відверті образи – не соромитися скаржитися на таких користувачів. Крім цього, коментарі можуть бути і джерелом монетизації. Приміром, серед підписників сторінки ЗМІ в соцмережах можуть бути потенційні рекламодавці, до яких варто звернутися. Особливо, якщо це невелика територіальна спільнота, де багато хто знає одне одного.
Не тільки соцмережі
Віталій Голубєв зауважує: на сьогодні «Інстаграм» стає все популярнішим, тож не варто сприймати його як розважальну мережу. Свій бренд і бренд свого ЗМІ слід розвивати і там. Порада журналістам, яка стосується будь-яких соцмереж: «дружити» з тими, хто є вашою аудиторією. Місцеві депутати, підприємці, громадські активісти, а не лише колеги з інших областей повинні бути у друзях. Інакше зусилля зійдуть нанівець.
Утім, за пошуком інформації в мережі, не слід забувати і про те, що вихід на вулицю чи відвідування певної установи може дати більше користі для журналіста і редакції. Адже життя не обмежується соцмережами.
Тренінгова програма «Ефективна медіадіяльність, заснована на цінностях прав людини» започаткована у рамках реалізації проекту «Права людини для України», що впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії та є спільною ініціативою з Національною спілкою журналістів України (НСЖУ).
