«З твоїми хворобами та трьома дітьми ти взагалі не мав би бути там… Закон цього не передбачає, але ти в лавах перших пішов захищати свій дім і свою країну. І ти виконав свій обов’язок до кінця!…» – написав про черкаського оператора телеканалу «Інтер» Павла Тимошенка його колега-журналіст Станіслав Кухарчук.
Стрілець Павло Тимошенко (позивний «Знахар», бо допомагав побратимам засобами народної медицини) загинув поблизу Вугледара. Це підтвердили його батьки та брат. Проте, обставини загибелі поки не відомі, повідомив у коментарі пресслужбі НСЖУ Станіслав Кухарчук.
Павло Тимошенко народився 25 серпня 1980 року. Працював оператором у черкаських телекомпаніях «Блік-ТВ», «ВІККА», з 2008 року – в Черкаському корпункті «Інтера».
«У нашому робочому і позаробочому спілкуванні було місце всьому. Але, що мені запам’яталося – так це твоя усмішка і позитивний настрій, – написала у фейсбуці тележурналістка Ольга Мальована. – Позитивний, що б не сталося: запізнилися на зйомку, не туди приїхали, забули касету…»
«…У серпні 2002 року в Черкасах відкрився для служби найвищий на той момент православний храм – Свято-Михайлівський собор. Разом з оператором Павлом Тимошенко поїхали знімати сюжет для київського СТБ, – згадує журналіст Віктор Борисов. – Зробили все, що слід. На землі. Раптово мені закортіло. «Павло, – кажу, – якщо це найвищий храм в Україні, то де плани зверху?» «Чому б ні», – відповів Паша… Коли залізли під купол, ноги мої перестали слухатись… Зламати собі шию можна було від одного невірного кроку…
– Ви що там? – запитав Паша.
– Пашо, я пас, висоти боюсь.
– Коли треба, я зніму…
Дивився тоді на Тимошенка, як на бога. Він справді, на тремтячих ногах, зайшов на виступ купола, зробив кілька кроків, опустив камеру вниз і відзняв манюпусіньких чоловічків внизу…»
Віктор Борисов пише, що, як і більшість боксерів, Павло «був абсолютним добряком, неговірким і тактовним, професійним та вихованим, чоловіком дії, а не слів».
Як розповів пресслужбі НСЖУ Станіслав Кухарчук, хоча Павло Олександрович мав інвалідність, але в перші дні масованого російського вторгнення пішов добровольцем у тероборону. Виконував завдання на території Золотоніського району Черкаської області. З вересня їхній батальйон перекинули в Полтавську область, відтак – під Бахмут, а в лютому – під Вугледар. Там він і загинув 5 лютого.
По Павлові Олександровичу залишилася дружина Наталя і троє дітей – 19-річна Богдана (від першого шлюбу), 14-річний Назар і 7-річна Катруся. Назар має серйозні проблеми зі здоров’ям. У січні Богдана народила дитину – Павло Тимошенко став дідусем…
«Ти – один із найкращих операторів, з якими мала честь працювати, – зазначає журналістка Ірина Васюра. – І я не можу додати оце страшне “був”. Людина неймовірної мудрості, яка завжди якось урівноважувала наше журналістське «шалабала»… А ще завжди в офісі після зйомок пригощав чимось смачненьким з дому й поспішав до сім’ї… Я тихенько мріяла, як ми вже всі разом поїдемо робити перші матеріали після Перемоги, відновлюючи ось ці маленькі буденні ритуали… Спочивай, друже, нам дуже тебе бракуватиме».
Національна спілка журналістів висловлює щирі співчуття родичам і близьким Павла Тимошенка. Нехай талановитий журналіст і хоробрий воїн спочиває з миром.
Інформаційна служба НСЖУ
Фото з фейсбуку Ірини Васюри та Станіслава Кухарчука