Десятки телефонних дзвінків та інших відгуків отримала головна редакторка бахмутської газети «Вперед» Світлана Овчаренко від жителів прифронтового міста після того, як у Бахмуті було поширено перший від початку широкомасштабної війни випуск. Номер було віддруковано за сприяння НСЖУ на кошти японських благодійників.
Доправити газету в Бахмут допомогли волонтери й іноземні журналісти
Як наголосила в листі до НСЖУ редакторка, доправити газету в місто, яке вважається найгарячішою точкою на воєнній карті України й постійно перебуває під обстрілами, було непросто. В цій справі допомогли волонтери та журналісти – італійський Патрік Тамбола і французький Ясір Бенчела. Не легше було й розповсюдити тираж серед містян.
«Але воно того варте, – пише Світлана Овчаренко. – І це було дуже до речі саме зараз. Люди так втомилися та зневірилися, що газета стала для них справжнім дивом, надією, вірою, що раз улюблена (а це реально так) газета до них дійшла, то вони не забуті і не покинуті».
Нагадаємо, за інформацією міської влади, в Бахмуті наразі залишається близько 10 тисяч осіб, і ще 5 тисяч – у селах громади. Вони майже постійно ховаються у підвалах та сховищах, рятуючись від обстрілів. Але евакуації багато хто боїться. Тому одним із провідних завдань свіжого випуску газети «Вперед» стало розвіювання чуток і поширення інформації саме про евакуацію. Ще один важливий посил, який редакція намагається донести до містян – що міська влада стабільно працює.
«Ми сподіваємося, що інформація, яку отримали люди через єдине можливе в цій ситуації джерело, врятує не одне життя», – написала Світлана Овчаренко в листі до японських благодійників, які виділили НСЖУ кошти для підтримки українських ЗМІ у воєнний період.
Люди ховаються по сховищах, на вулиці не виходять і нічого не бачать. Як наголошує головна редакторка, в таких умовах формуються найфантастичніші чутки. Тому поява газети стала для міста сенсацією.
«Здавалося б просто газета, але ні! Це набагато більше! – написав у соціальній мережі міський голова Бахмута Олексій Рева. – Це перший тираж газети “Вперед” після початку повномасштабного вторгнення рф, який отримали бахмутяни. Пам’ятаю час, коли щосереди більшість містян починали свій ранок з прочитання свіжої преси. Переконаний, що після Перемоги продовжимо цю добру традицію».
Міський голова висловив подяку всім, хто причетний до випуску свіжого номера газети. «Завдяки вам, попри відсутність світла та інтернету, містяни змогли отримати доступ до об’єктивної інформації», – наголошує міський голова.
Тієї ж думки й жителі міста.
«Мені дзвонили і говорили: «Ви не уявляєте, що то для нас значить, ми читали і плакали, передавали газету з рук у руки. Це такий промінь надії у нашому пеклі!» – розповідає Світлана Овчаренко. – Одна літня жінка сказала, раз газета вийшла, це не просто так, значить, є якийсь план, скоро все зміниться на краще. А один бахмутянин з таким захопленням розповідав про свої почуття, що я сама розплакалась. Він говорить, що мабуть 102 роки тому, коли його прабабця з прадідусем взяли в руки перший номер газети, у них мабуть були такі самі почуття. Бо що тоді, що зараз у Бахмуті правдиву інформацію, крім газети, взяти ніде».
Світлана Овчаренко каже, що «для того пекла, яким зарає є Бахмут» випуск газети справді є великою справою. Тож вона впевнена, що газету прочитають усі жителі, які ще залишаються у місті.
«Ми з Вами реально зробили для них диво, – пише редакторка голові НСЖУ Сергію Томіленку. – Велике Вам спасибі від мене і усіх бахмутян…»
Крім того, як зазначає Світлана Овчаренко, підготовка нового випуску дала колективу редакції можливість після восьми місяців перерви знову згуртуватись за улюбленою роботою. Гезетярі писали матеріали та верстали газету безоплатно, на волонтерських засадах. Але це дало їм надію, що газета переживе важкі часи та повернеться до свого читача.
«Так сталося, що наш рідний, наразі весь поранений Бахмут – зараз є найгарячішою точкою цієї війни, – написала Світлана Овчаренко в редакційній статті на сайті газети «Вперед». – Йому дуже важко, але він тримається. Він вистоїть. Він переможе. І тоді ми повернемось і відбудуємо наше краще місто на Землі. Головне, щоб були ми».
Інформаційна служба НСЖУ
