Щоб вижити у тяжкі часи викликаної війною економічної кризи, редакція газети «Надросся» (м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області) мусила скоротити штат більше ніж удвічі й відмовитися від інтернет-сайту. Ці заходи допомогли: друковане видання й далі виходить, редакція планує оголосити передплату на 2023 рік.
– Не секрет, що замовлення на рекламні послуги сьогодні дуже незначні. Залишився дехто з тих, хто надавав нам рекламу раніше. Загалом надходження від реклами скоротилися вдвічі. Якщо раніше реклама в нас була на двох сторінках і навіть більше, то зараз насилу дотягуємо до одної, – розповіла пресслужбі НСЖУ головна редакторка «Надросся» Світлана Перець. – Відсотків на 80 скоротилися надходження за висвітлення діяльності органів влади, місцевого самоврядування, а також підприємств і організацій, з якими ми співпрацюємо.
Наразі головним джерелом доходів газети є передплата. Виданню вдається в цілому зберегти читацьку аудиторію: порівняно з довоєнним періодом кількість передплатників скоротилася на 10%, що в цілому відповідає загальній тенденції зменшення читачів періодичної преси в довоєнний період.
– Зараз у нас збереглися найвідданіші читачі, які звикли читати газету, передплачувати її. Ми дуже вдячні їм за підтримку в важкий час. Зараз уся надія на них, – каже Світлана Георгіївна. – Реалії такі (їх, чомусь, держава не дуже враховує, проводячи свою політику щодо локальної преси), що в сільській місцевості значна кількість людей, особливо похилого віку, досі не користується Інтернетом. Основне, а часто – і єдине джерело надходження новин для них – це друкована преса. Вони довіряють тому, що ми пишемо, формують на підставі наших публікацій свою думку. Для них газета – важлива. Ми маємо щодо цих людей почуття обов’язку, через це й продовжуємо видавати газету, незважаючи на складні обставини.
Зниження фінансових можливостей видання було настільки відчутним, що штат довелося скоротити з 5 осіб до 2. На початку повномасштабної війни звільнилися рекламна менеджерка (яка також верстала газету), системний адміністратор і бухгалтер. Сьогодні у редакції, крім головної редакторки, працює тільки її заступниця Олена Марчик.
– Звісно, вдвох робити роботу, яку раніше виконували п’ятеро, дуже важко. Настільки важко, що ми 2-3 рази дозволили собі скоротити обсяг сторінок. Доводиться відмовлятися від відпусток, а часто – й від вихідних, – каже Світлана Перець. – Я і директор, і головний редактор, і журналіст, і верстальник, і маркетолог, і бухгалтер. На Олену Марчик лягла відповідальність за написання матеріалів і контактами з рекламодавцями.
Заради економії коштів та у зв’язку зі звільненням системного адміністратора довелося відмовитися від сайту «Надросся online», хоча це був доволі якісний і впливовий інформаційний продукт.
– На жаль, локальні онлайн-медіа сьогодні дуже важко вивести на той рівень, коли він приносив би дохід, – каже головна редакторка. – Бізнес на місцях більше орієнтується на рекламу в друкованому виданні, те саме можна сказати і про оголошення. Надходження ж за рекламу на сайтах – мінімальні. Якби ми й далі утримували «Надросся online», ми б нічого не виграли.
Скорочення видатків дало свої плоди. По-перше, вдалося зберегти обсяг газети – «Надросся», як і раніше, виходить на 8 сторінках. Крім того, зарплата працівникам, які залишилися, виплачується вчасно і в повному обсязі (щоправда, без премій і надбавок).
– У майбутнє дивимося з оптимізмом: будемо оголошувати передплату на 2023 рік. Розраховуємо тільки на себе… і шукаємо всі можливості, які тільки можна. Звертаємося до всіх можливих рекламодавців, беремо участь у різноманітних проєктах, у тому числі – й у проєкті НСЖУ «Ми з України!», – каже Світлана Перець. – Наше видання роздержавилося одним із перших в Україні. Відтоді й до сьогодні виживаємо як можемо.