Місцеві фотокореспонденти показали світлини понівечених населених пунктів регіону. Журналісти-переселенці, що прийшли на захід, впізнали на них свої домівки та знайомих.
-Господи, цей ж мій дім, а це на потрощеному балконі Іван Садівничй, мій сусід, – схвильовано вимовила Світлана Карпенко, головний редактор газети «Трудова слава» з прифронтового містечка Оріхів.
– Так, це дід Іван з багатоквартирного мікрорайону «Черьомушки», Житловий квартал майже повністю знищений, бо саме тут проходить лінія вогню, – підхопила і фронтовий фотокореспондент Катерина Клочко.
Це – лише один з епізодів презентації електронної фотовиставки «Обличчя війни», яка відбулася в Запорізькому центрі журналістської солідарності НСЖУ. Її журналістам-переселенцям та місцевим медійникам представили відомі запорізькі фотокореспонденти, що нині працюють на лінії вогню. Для них кожна світлина, як частина власного життя.
-Ми знімали понівечений будинок і думали, що в ньому вже ніхто не живе, аж тут з балкону озвався чоловічий голос,- розповіла Катерина Клочко, фотокореспондентка сайту 061.- Зніміть і мене, і все, що ці кляті рашисти зробили з нашим мікрорайоном. Всі вже виїхали. А я тут. У мене велосипед внизу, їжджу до центру Оріхова за продуктами чи за «гуманітаркою», коли немає обстрілів. А стріляють тут, буває і по 10 годин на добу.
На фотороботах Катерини Клочко та її напарника Дмитра Смол’єнка запоріжці, які з першого дня війни згуртувалися і піднялися на захист свого міста, вантажать мішки з піском, і їм допомагають навіть діти, виготовляють бандеросмузі. На інших знімках – відчайдушні волонтери, згорьовані переселенці з дітьми, які розучилися посміхатись, розбомблені будинки і люди, що залишилися без житла в зруйнованих рашистами містах і селах. Можна також побачити і пшеничне поле, підпалене загарбниками і чорне згоріле зерно на сильних чоловічих долонях, воїни ВСУ – стомлені, мужні, з очима, повними вогню, і, попри всі випробування – світлі і усміхнені.
-Прекрасні світлини. Живі, виразні, багато з них викликають сльози на очах, – каже журналістка-переселенка з Херсонської області Ольга Філь.
А ось фотокореспондентам, аби не плакати, доводиться «вимикати» почуття. Щоб якісно задокументувати наслідки цієї війни.
-Ми ж не просто фотографуємо, ми свого роду документалісти. А от коли вже переглядаємо те, що вдалося відзняти, тут без хвилювання і сліз часто не обходиться. Ми ж – живі люди. І, якщо ви відчуваєте теж саме, коли переглядаєте наші світлини, значить ми добре зробили свою роботу, – додала Катерина Клочко.
Далі експозицію віртуальної виставки «Обличчя війни» продовжили фотороботи працівників прес-служби Головного управління ДСНС України в Запорізькій області, які журналістам представила керівник структури полковник Юлія Баришева. На світлинах – нелегкі будні рятувальників: розмінування територій та знешкодження боєприпасів, боротьба з пожежами, розбирання завалів, розвезення води, гуманітарної допомоги у прифронтові та окуповані села і міста, евакуація людей з окупованих територій і вивезення громадян з обмеженими фізичними можливості з-під обстрілів та навіть проведення транспорту через зруйновані шляхи, тощо.
-Це треба пам’ятати, зберегти і для історії, і для нащадків, обличчя наших героїв, наші зруйновані міста і села, щоб знали, якою дорогою ціною платимо ми за свободу і незалежність України, – сказала наприкінці зустрічі бердянська тележурналістка Вікторія Горбатко.
Зафільмовані миттєвості цієї війни мають стати доказом звірств і військових злочинів російського ворога. Україна переможе, адже ми – на своїй землі.
