Журналісти встановили особу 20-річного російського окупанта Данііла Фролкіна із сибірського міста Рубцовськ, який у селі Андріївка на Київщині стратив цивільного Руслана Яремчука. Згодом журналістці Катерині Фоміній удалося зв’язатися із Фролкіним по телефону. Він в усьому зізнався.
Як повідомлялося раніше, наприкінці лютого, коли загарбники зайняли Андріївку, Фролкін відібрав у місцевих жителів мобільний телефон. Робив на нього селфі, знімав інших загарбників. Коли у березні ВСУ звільняли село, Фролкін перед втечею видалив усі знімки на мобільнику і викинув його. Але справжні власники знайшли телефон і змогли відновити видалені фото.
Згодом журналістка видання «Важные истории» Катерина Фоміна зв’язалася із Фролкіним, який перебуває в Росії, по телефону.
– 23 лютого після святкового обіду було шикування (в Білорусі ми тоді стояли), і нам оголосили, що, мовляв, готуйте машини, будете висуватися в Україну, – розповів російський солдат. – Нам сказали: «Зараз на три дні поїдемо для залякування. Спецоперація розпочалася. Луганськ із Донецьком зараз визнають народними республіками, різко включать до складу РФ, і все. І ви вийдете звідти». Ну і от, досі виходимо…
За словами Фролкіна, коли його підрозділ стояв у Андріївці, в нього були перебої із постачанням, і їжу «доводилося шукати по будинках». Водночас, «заступник по тилу вивозив речі, крав холодильники, в магазинах всяку х**ню». Також пограбували склад із кросівками, одягом.
– Я бачив дві фури (з крамом, – Ред.), які приїхали в Білорусь, – зізнався Фролкін. – Також автівки мародерили…
Він сказав, що «не знає», проти кого воюють росіяни в Україні.
– Можливо, проти ВСУ, але ВСУ – це не нацисти. Вони – так само слов’янський народ, як і ми. Але ми – люди маленькі, нам сказали «Ідіть!», і ми пішли. До нас підходили місцеві жителі, казали: «У нас нацистів ніколи в житті не було!» Там в основному старенькі були, переселенці з Росії… – сказав Фролкін про жителів Андріївки. – Якщо наша артилерія б’є по мирному населенню, то який сенс цієї війни? Ми ж типу «намагаємося звільнити мирне населення від фашизму», але ж самі й знищуємо це мирне населення. Який сенс цю війну продовжувати? Нехай вони самі свої проблеми вирішують… Я не розумію, проти кого воюємо, тому я не хочу продовжувати цю війну.
Фролкін каже, що хотів би служити в російській поліції.
– Я контракт підписував, щоб заробити собі звання й перевестися в поліцію… – сказав окупант. – У поліції набагато легше, тому що ти не виїжджаєш ні на які «спецоперації». І якщо розпочався якийсь мітинг, ти можеш сам ухвалювати рішення: вбивати людину чи ні.
Ще один російський окупант, якому вдалося дотелефонуватися журналістам, Дмітрій Данилов, розповів, що солдати в Андріївці «шукали місцевих, які були в теробороні й могли передавати ЗСУ координати російських військ». Але до розстрілів, за його словами, «діло не доходило». Натомість, зараз відомі імена вже 13 чоловіків, яких росіяни розстріляли в цьому селі. Ці злочини підтверджують свідки з місцевих жителів. Жителі Андріївки твердять, що серед тих, хто забирав їхніх односельців, був і Данііл Фролкін. Він це підтверджує, каже, що затримані нібито допомагали Силам оборони України. Натомість, місцеві жителі кажуть, що для того, щоб людину забрали, було достатньо наявності у хаті, приміром, старого міліцейського бушлату.
– Одного розвідники «завалили», одного – не пам’ятаю, хто… Третього теж щось не пам’ятаю… Одного у дворі будинку, одного – в підвалі. Третього – теж у дворі будинку, – розповів Фролкін.
Згодом Фролкін передзвонив журналістці Катерині Фоміній і під відеозапис сказав:
– Записуй. Я, військовослужбовець військової частини №51460, гвардії єфрейтор Фролкін Данііл Андрійович, зізнаюся в усіх злочинах, які я скоїв у Андріївці: в розстрілі цивільного населення, обкраданні цивільного населення, вилученні в них телефонів і в тому… що наше командування в х** не ставить наших бійців, всю піхоту, яка б’ється на передовій лінії фронту. І після цього я хочу заявити, що, будь ласка, прошу вжити заходів до покарання таких командирів: гвардії полковник Омурбеков Азатбек Азанбекович, гвардії підполковник Сергій Дмитренко, заступник по тилу нашої 64-ої окремої гвардійської мотострілецької бригади гвардії полковник В’ячеслав Клобуков, гвардії полковник Денис Романенко… Посадять мене чи не посадять – мені різниці немає. Так, я застрелив одного цивільного – він давав координати наших колон… Так, я віджав телефон, на який було сфотографовано все. Я сам фотографувався, я сам фотографував. І оці троє осіб, яких було розстріляно… Третього застрелив я… Командування сказало: «Їх в розхід!» Все, я пішов і їх в розхід пустив. А наказав це гвардії підполковник Андрій Прокурат. Він сказав: «Відведіть їх за село, нехай вони покажуть будинки, і їх в розхід!» У них була пачка грошей: гривні, бакси і всяка х**ня. Цей підполковник забрав ці гроші собі. А інше – документи, телефони – він віддав нам. І сказав: «Виводьте їх туди, розстрілюйте, і телефони знищте, і документи теж знищте»…
Також розповів, як безпосередньо відбувався розстріл:
– Я кажу (чоловікові, якого розстрілював, – Ред.): «Іди вперед!» Він іде вперед. Я йому кажу: «На коліна!» І просто йому кулю в лоба!..
Після п’яти місяців, проведених в Україні, Данііл Фролкін звільнився із російської армії.
Раніше вважали, що Фролкін розстріляв іншого жителя села Андріївка, також цивільного Ігоря Єрмакова.