Як країні не втратити інформаційну незалежність. Національна спілка журналістів України 12 травня провела конференцію редакторів і журналістів місцевих ЗМІ. Участь у заході в режимі он-лайн взяли 88 медійників.
Учасники наради, темою якої стало «Війна та економічна криза українських медіа. Як країні не втратити інформаційну незалежність» зосередилися на пропозиціях для підтримки українських місцевих ЗМІ в умовах широкомасштабної війни.
„Наша галузь, яка мала багато викликів і до війни, нині має набагато складнішу ситуацію, – сказав очільник НСЖУ Сергій Томіленко. – Нині шукаємо шляхи виживання не лише для галузі, яка об’єднує велику кількість громадян. За кожною редакцією – тисячі і тисячі українці, які реалізовуть своє право на доступ до достовірної і перевіреної інформації, яка зможе на сьогодні зберегти їм життя й здоров’я, мобілізувати на захист країни “.
„Ідеться не просто про існування місцевих медіа, а про інформаційну безпеку країни, – підкреслила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ. – Для України дуже важливо зберігати, по-перше, інформаційний зв’язок із усіма нашими територіями, а, по-друге, зберегти нашу інформаційну незалежність і засадами її є саме локальні медіа. Ці речі не потребуть пояснень, але зараз ми бачимо, що місцеві ЗМІ стають першими жертвами економічної кризи, викликаної повномасштабною війною”.
Тим часом, як свідчить проведене напередодні конференції опитування понад 100 редакторів і журналістів регіональних ЗМІ, понад 74% медіа наголошують на відсутності коштів для продовження роботи, 90% редакцій втратили доходи від реклами, чверть журналістів місцевих медіа працюють без заробітних плат.
Відтак індустрія покладає великі надії на підтримку на загальнодержавному і регіональному рівні – від уряду, парламенту, центральних органів влади, а також міжнародних організацій в майбутньому, аби галузь могла вижити.
Опитування показує, що українські ЗМІ активно шукають шляхи вирішення. Так, 76% опитаних зазначили, що шукають нові джерела доходу, а 64% – нових партнерів, 51% – скорочують витрати і лише 14% вихід бачать у закритті ЗМІ.
Прозвучала інформація від виступаючих про те, Фонд державної підтримки ЗМІ допоміг би українським медіа стати на ноги у складні часи.
Зокрема, як розповів видавець газети «Обрії Ізюмщини», секретар НСЖУ Костянтин Григоренко, що вивчав досвід у цьому плані Швеції й Данії, Латвії, такі фонди реально працюють майже в кожній європейській країні.
„У нашому фонді я бачу 4 напрямки: підтримка зруйнованих редакцій. Другий – короткострокові гранти на підтримку колективу, заробітних плат і т.ін. Третій – грантові проекти. Наступний – створення нових медіа, або нових платформ. Якщо в якогось ЗМІ досі немає сайту хоча б сторінки у фб – негайно треба створювати. Якщо ви хочете заробляти, то робіть це!”.
Разом із тим, Ліна Кущ зауважила, що ЗМІ не повинні мати ілюзій в питанні державної допомоги. Медійникам непогано було врахувати, що поміч міжнародних організацій більш реальна:
«Якщо влада досі не поцікавилася, як ви працюєте, то де гарантія, що вона піде назустріч? Допомога від міжнародних партнерів поки що залишається найбільш реальним шляхом підтримки місцевих медіа в Україні: гранти, пряма фінансова підтримка, співпраця з закордонними редакціями. Справді треба переорієнтуватися на те, на найближчі півроку найбільш реально отримати поміч від міжнародних партнерів або від українських організацій, які є надавачами міжнародної допомоги».
У свою чергу, Оксана Бровко, яка керує „Асоціацією Незалежних регіональних видавців України” (АНРВУ) повідомила про реальні можливості грантової підтримки – як коротко-, так і довготривалої. За її словами, грантодавці зараз дуже активні і охоче підтримують проекти. Треба подаватися і достукуватися – або напряму до грантодавців, абе через профільні організації, як-от НСЖУ або АНРВУ”.
А от редактор з Одеси Геннадій Чабанов (газети «Одеське життя», «На пенсії» і «Пенсійна телепрограма») вважає, що певні кроки з боку української влади в частині скасування 20% ПДВ на ввезення паперу (а прогнози стосовно дефіциту паперу стають усе більш тривожнішими) та соціальна реклама у друкованих ЗМІ стали б підтримкою локальним друкованим медіа в нинішніх умовах економічної нестабільності:
«Треба не просити, щоб включалася держава, а вимагати. За ці місяці ми побачили, що державні органи дійсно перевантажені іншою роботою, але ж і профільні, які займаються інформаційними питаннями, ніяк не проявилися».
На он-лайн коференції медійники змогли обмінятися думками стосовно подолання економічних наслідків в майбутньому. Організатори повідомили, що сформована з числа охочих група напрацює пропозиції. Фінальний документ буде винесено на розгляд широкої наради за участі представників уряду, профільних комітетів Верховної Ради, РНБО і предстаників обласних військових адміністрацій за кілька тижнів.
Повертаючись до опитування, то 83% медійників протягом наступних 6 місяців сподіваються зберегти свою роботу і її обсяг, ще 12% сказали, що розраховують повернутися на роботу після відновлення їхніх ЗМІ. Ці оптимістичні очікування обнадіюють, адже свідчать про те більшість фахівців пов’язують своє майбутнє не просто з Україною, а з регіоном і рідним медіа, зберігають вірність аудиторії.
