Безпрецедентне занурення у кримську тематику влаштували для студентів та викладачів українських вишів організатори навчального курсу «У фокусі – КРИМ», який розпочався у листопаді і триватиме до кінця грудня. Цей проект народився у співпраці Національної спілки журналістів України та Європейської федерації журналістів з легкої руки секретаря НСЖУ Миколи Семени. Саме він запропонував ідею та розробив спільно з керівництвом Спілки журналістів тематику десяти вебінарів, які проходять на платформі Zoom і дозволяють долучати до гострої кримської проблематики широку аудиторію навіть під час пандемії. Уже близько 600 студентів та викладачів журналістики українських університетів стали учасниками заходів онлайн-курсу.
«Під час спілкування з колегами я переконався, що більшість українських ЗМІ потроху відійшли від теми тимчасової окупації Росією Автономної республіки Крим та міста Севастополя. І це зрозуміло: минуло вже сім років відтоді, як російські збройні формування вторглися на Кримський півострів. Але ця тема не має для України строку давності. Вона має бути найголовнішою для всіх газет, журналів, інтернет-видань, радіо- й телеканалів», – наголошує авторитетний український журналіст, який сам зазнав переслідувань Росії в Криму, Микола Семена.
Відтак структуру курсу побудували таким чином, аби донести слухачам інформацію про ситуацію в Криму та специфіку роботи журналістів в умовах захоплення Росією Криму, про досвід і нові підходи до отримання інформації про життя на півострові, про грамотне поширення цих знань.
«Запрошені спікери – це авторитетні експерти й експертки, які мають власну кримську історію. Це люди, які продовжують займатися професійною діяльністю в екзилі. Вони пишуть про Крим, захищають права людини, опікуються родинами ув’язнених активістів та привертають увагу світової спільноти до проблем тимчасово окупованих Росією українських територій» – зазначає голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Цей проект відбувається у співпраці з профільними кафедрами українських університетів, які готують майбутніх журналістів. На кожен вебінар проводиться реєстрація, за якою учасники дають відповіді про знання заявленої тематики, проходять тестування, ставлять запитання до спікерів. Це, на думку організаторів, робить навчання незаформалізованим, живим.
Зокрема, під час першого вебінару «Пошук, використання та зв’язок із джерелами інформації в окупованому Криму» спікерами були оглядач «Крим.Реалії» Радіо Свобода Микола Семена та перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ. Навчання відбувалося в партнерстві з кафедрою журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та кафедрою журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю Університету Короля Данила (Івано-Франківськ).
Викладачка Університету Короля Данила, активістка Івано-Франківської обласної спілки НСЖУ, журналістка «Суспільне.Карпати» Наталія Димніч зауважує, що спілкування допомогло студентам дізнатися про те, як працювати зі складною кримською тематикою.
«У вебінарі беруть участь другокурсники, і для них ця тема майже нова. Так, журналісти працюють з інформаційними джерелами, або з інформацією з Криму. Яким чином її добувати? Як перевіряти? Як працювати з людьми, котрі мають цю інформацію, а також як убезпечити їх і себе? Адже чимало інформаторів живуть у Криму. Важливо, щоб це була перевірена й об’єктивна інформація. Це такі речі, які не знайти в підручниках, і цінно, що їх розповідають журналісти, які мають практику такої роботи», – каже вона.
Вебінар “Як журналістам працювати з «Кримською платформою» та використовувати санкційні моніторинги” пройшов у партнерстві з факультетом журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка та кафедрою журналістики Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (м.Київ). Спікери: Таміла Ташева – заступниця Постійного Представника Президента України в Криму (розповідає використання журналістами можливостей офісу «Кримської платформи», її інформаційних ресурсів для висвітлення проблем Криму); Андрій Клименко, аналітик, головний редактор Blackseanews та Інституту Чорноморських стратегічних досліджень; Тетяна Гучакова – експертка Інституту Чорноморських стратегічних досліджень.
Заступник директора з науково-педагогічної роботи Інституту журналістики Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка Євген Цимбаленко розмірковує:
«Як ми знаємо, територія Криму знаходиться під тимчасовою російською окупацією. Ворог скористався моментом нестабільності політичної ситуації та захопив півострів. Ця територія залишається доступною для в’їзду на тимчасовий період, але не «назавжди». Журналісти, які працювали за часів української влади, були вимушені тікати подалі від окупантів, адже нам всім гарно відомо, як Російська Федерація обходиться з людьми, які працюють в даній сфері.
Чому потрібно показувати проблематику Криму нашим викладачам та студентам? Не можна забувати, що російська окупація є незаконною. Не лише викладачі та студенти, а все населення України мають розуміти, що українським журналістам на території Криму краще не знаходитись, а тим паче здійснювати свою професійну діяльність. Журналісти, в першу чергу, наражають себе на небезпеку.
Водночас студенти мають знати про особливості окупації, знати всі важливі моменти та усвідомлювати, що журналістська діяльність на даній території поки є закритою для нас. Викладачі, в свою чергу, мають пояснити студентам проблематику поточної ситуації в Криму. Журналісти, які мали досвід роботи з матеріалами щодо окупації Криму, повинні поділитися своїми враженнями, досвідом та розповісти як працювати з тематикою висвітлення ситуації в Криму, як працювати журналісту на території Криму.
Подібні зустрічі цікаві реальним досвідом журналістів. Також, ці зустрічі не лише цікаві, але й корисні. Адже деякі студенти не розуміють, що відбувається на окупованій території. Вони вважають, що «журналістська недоторканність» діє для тих, хто працює в Криму. Але потрібно розуміти, що сьогодні ця «недоторканість» не є активною і наші активісти, журналісти та люди, які працюють з даною проблематикою, підлягають суворим законам Росії та можуть мати великі проблеми в майбутньому».
Про особливості судової журналістики та специфіку висвітлення «кримських» процесів» розповів під час наступного вебінару головний редактор видання судової журналістики «Грати», кандидат історичних наук Антон Наумлюк. Слухачами були студенти факультетом філології та масових комунікацій Маріупольського державного університету та факультету журналістики Національного університету «Одеська юридична академія».
Кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри журналістики Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова Олена Харитоненко поділилася враженнями від почутого.
«У сучасних умовах, коли в журналістиці все постійно змінюється і трансформується: технології, виробничі процеси, методи опрацювання інформації, – надзвичайно важливо підтримувати тісні зв’язки із журналістами-практиками. У цьому сенсі ми дуже вдячні НСЖУ, КЖЕ, УІМК за серії грунтовних і змістовних вебінарів, де багато конкретики, “живих” і актуальних прикладів, рекомендацій. Серія вебінарів “У фокусі – КРИМ” заслуговує на окрему увагу з низки причин. По-перше, в навчальному процесі ми зосереджені переважно на універсальних методиках збирання і опрацювання інформації. Тут же ми маємо змогу почути про методи збирання інформації на окупованих територіях. Це дуже спеціалізована тематика, яку не опануєш тільки за допомогою підручника. Важливо й цікаво чути голос експертів, тих журналістів, які мають справу з такими ситуаціями щодня».
Загалом, треба частіше нагадувати молоді про Крим, продовжує Олена Харитоненко.
«Якраз під час одного із семінарів мені спало на думку, що для людей середнього віку всі події від 2014 року – це наше “вчора”. Для молодих же людей, до яких я приходжу в аудиторії, – це факти з підручників. Більшість із них у Криму ніколи не були і всю трагедію тимчасової окупації сприймають доволі умоглядно. Тому чим частіше буде кримська тематика у фокусі їхньої уваги, тим, безперечно, краще», – сказала вона.
Тема ще одного вебінару – «Ненасильницький інформаційний спротив. Вимушена журналістська міграція. Інформаційні наслідки окупації». Спікерами були докторантка Інституту журналістики КНУ імені Т.Г.Шевченка, кандидат філологічних наук, доцент Гаяна Юксель та журналіст, письменник, автор книг «Пресувальна машина. Як Росія знищувала свободу слова в Криму» та «Репортер Волковський» Юрій Луканов. Слухачі – студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка та Інституту журналістики Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка.
Після вебінару студенти першого курсу спеціальності “Журналістика” Житомирського державного університету імені Івана Франка написали про свої враження.
«Ця зустріч була дуже емоційною. Принаймні в мене викликала великий спектр емоцій. І я повністю погоджуюсь з висловом Гаяни Юксель: «Нам ще повертати і повертатися в Крим». Я вважаю, що потрібно поширювати цю інформацію, повідомляти суспільству про те, що відбувалося та відбувається на окупованій території, зокрема по відношенню до журналістів. І, звісно, хотілось би більш ширше та детальніше дослідити це питання». Олександра Сич.
«Я згодна з думкою Юрія Луканова про нейтральне ставлення журналістів до війни: воно може існувати. Але якщо уявити, що всі журналісти, будучи громадянами своєї держави, яка зазнає агресії зі сторони іншої країни, ставляться до подій і війни нейтрально, то вони виховають байдужість і у нації. В першу чергу журналіст повинен бути патріотом, думати про інтереси своєї території. Також, ми, як критичні і прямолінійні інформатори, повинні називати все своїми іменами: війна не може бути просто «конфліктом», адже це війна! Матеріал вебінару для мене був необхідним, щоб сформувати чіткішу думку і бачення ситуації, яка відбувається на території Криму. Проте, часу для запитань аудиторії виділили занадто мало, хотілося б дізнатися більше інформації з тих питань, що цікавили особисто мене». Ольга Христосова.
«Слухати про вимушену міграцію журналістів, про те як їх катували, було не дуже приємно, страшно уявити себе на їх місці. І катувати за те, що писати правду їх обов’язок, жахливо. Адже всі ми однакові люди, незалежно від професії. Але розповідали нам не тільки про це, а й про наслідки, які зазнала журналістика під час окупації». Ольга Синюк.
«Я щиро вдячна за безцінний досвід спілкування з відомими та поважними людьми. Уявляю, скільки всього довелося пережити тій пані Гаян, а який багаж досвіду за плечима у Юрія Луканова. Завжди цікаво поспілкуватися з подібними людьми». Олександра Супрунець.
«Ця зустріч була цікавою та корисною для мене, як майбутнього журналіста». Юлія Юрчук.
«Я не була зацікавлена даною темою до сьогоднішнього вебінару, але на ньому я отримала було багато корисної інформації для мене як журналіста. Тому я з великим зацікавленням слухала презентації. Найбільше сподобалася Гаяна Юксель, тому що вона пережила всі ті події, про які розповідала». Владислава Омельчук.
«Загалом вебінар був досить інформаційним, тому що цю тему потрібно висвітлювати, аби знати й розуміти, що відбувається з журналістами на окупованих територіях». Влада Мартинович.
«Такі люди захоплюють не лише своїм професіоналізмом, а й сміливістю. Адже не кожен журналіст здатен ризикувати заради своєї країни та висловлювати власну позицію. Можливо, якщо більшість населення братиме з них приклад, то Україні вдасться довести свою могутність як держави й звільнити окуповану територію». Олександра Тимощук.
«Я вважаю, що цей вебінар був корисним для студентів-журналістів, тому що на історії кримських журналістів можна побачити те, що може чекати журналіста в будь-який момент». Дмитро Артемчук.
«Такі заходи дуже добре впливають на усвідомлення людьми проблеми, яка довгий час знаходиться на перших сторінках. Особливо добре починаєш розуміти, коли чуєш страшні історії, які назавжди змінили життя сотням людей, безпосередньо від тих, хто був їхнім свідком». Ярослав Войтюк.
Наступний із серії вебінарів «Крим.Реалії: Як журналістам працювати під повною забороною» став виявом солідарності з заарештованим у Криму журналістом Радіо Свобода Владиславом Єсипенком. У вебінарі взяли участь перша секретар НСЖУ Ліна Кущ та куратор навчальної програми, секретар НСЖУ Микола Семена, керівник проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» Володимир Притула, керівниця «Кримської правозахисної групи» Ольга Скрипник. Спеціальний гість заходу – Катерина Єсипенко, дружина заарештованого журналіста. Понад 150 українських журналістів, правозахисників, студентів та викладачів кафедр журналістики (найбільше – студентів з Дніпра, Івано-Франківська, Львова і Києва) написали свої побажання до Владислава Єсипенка, який з березня 2021 року перебуває за гратами за надуманими звинуваченнями російської влади.
У цілому онлайн-курс для журналістів-практиків, студентів «У фокусі – КРИМ» є дуже важливим для того, щоб кримська тематика залишалася в українському інформаційному полі, вважає професор кафедри журналістики Університету митної справи та фінансів Валерій Дрешпак.
«Чим менше зваженої інформації – тим більше міфів і пропаганди. А суспільству важливо бачити збалансовану картину того, що відбувається на півострові. Інша складова – безпекова, правозахисна. Має бути розуміння суті загроз і для України як держави на її південних рубежах, і для окремих українських громадян, які залишилися на території анексованого Криму чи перебувають там тимчасово. Розібратися в усьому цьому якраз і допомагає цей актуальний освітній проект.
На вебінар за темою «Крим:Реалії: Як працювати під повною забороною. Кримський правозахист» ми запросили студентів спеціальності «Журналістика» всіх чотирьох курсів. Адже на кожному з них викладаються чи то обов’язкові дисципліни та модулі, як то «Вступ до спеціальності», «Онлайн-журналістика», чи вибіркові спецкурси «Інформаційні війни та кризові комунікації», «Прикладна журналістика», інші, де ми зачіпаємо зокрема й теми, винесені на цей вебінар. Під час спілкування важливо було відчути тривогу Катерини Єсипенко, почути поради Володимира Притули, дізнатися про досвід правозахисної діяльності Ольги Скрипник…
Про участь студентів і викладачів у цьому вебінарі ми оперативно написали на наших ресурсах, отримали позитивні відгуки. Один з них – журналістки із селища Кринички Лариси Петренко – процитую: «Гарний урок для майбутніх журналістів і в інформаційному, і в моральному плані…».
Це так і є, підтверджує доцент кафедри журналістики, реклами та PR Житомирського державного університету імені Івана Франка Андрій Близнюк.
Як зазначає кандидат наук з соціальних комунікацій, старша викладачка кафедри журналістики Факультету філології ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» Галина Пристай, професія журналіста унікальна не тільки за своєю специфікою, коли треба бути ерудитом у багатьох галузях, не тільки ризикованістю при виконанні професійних функцій, не тільки творчою наснагою та психологічною напругою, а й своєю роллю та місцем у комунікативному процесі. Все це накладає на журналіста в цифровізованому суспільстві додаткові обов’язки, пов’язані з особливостями журналістики як професійної комунікації.
«Варто підкреслити, що участь студентів кафедри журналістики Факультету філології ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» в онлайн-курсі «У фокусі – КРИМ» сприяє майбутнім журналістам формуванню відповідних навичок і вмінь, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, вчить студентів-журналістів бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.
Комунікація університетів з НСЖУ та провідними журналістами України сприяє глибшому розумінню студентами теоретичного матеріалу, закріплює практичні навички аналізу журналістських жанрів, тем та матеріалів, розвиває самостійність у навчальній і дослідницькій діяльності, а також є тим тренінгом, що готує студентів до майбутньої виробничої практики, де вони вже виконуватимуть функції журналіста та до майбутньої професії.
Піднята тема про досвід та методику висвітлення проблем окупованого Криму, а також представлена інформація від спікерів і медіатренерів – це чергова корисна нагода викладачам і студентам спеціальності «Журналістика» почути правду про реальні події в Криму та про незаконні проекти проти України в Криму у цілому. Дуже цінні на онлайн-курсі є поради від журналістів та голови НСЖУ Сергія Томіленка, щоб не мовчати, підтримувати кримську тематику, виявляти солідарність з журналістами, застосовувати свої вміння і компетентності для привернення уваги до важливих суспільних тем», – каже вона.
«Онлайн-курс допоміг краще зрозуміти ситуацію на окупованому Кримському півострові, адже її часто замовчують, отримати нові знання про надзвичайно складну та небезпечну діяльність журналістів у часи збройної боротьби України з Росією», – каже студентка Роксолана Осиф.
«Незважаючи на те, що я була присутня тільки на одній зустрічі з десяти, можу відмітити, що почута інформація вже допомагає мені потрохи розуміти ситуацію в Криму, тому я планую і надалі бути слухачем чергових вебінарів. Це, безперечно, важливо для мене, не тільки як для майбутнього журналіста, але й як для громадянина України», – наголошує студентка першого курсу кафедри журналістики Соломія Данилюк.
Завідуюча кафедрою журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Тетяна Бондаренко поділилася своїми враженнями від почутого.
«Журналістська освіта не може бути якісною, якщо вона не інтегрована в суспільні й медійні реалії. Участь викладачів і студентів у вебінарах – вдалий інструмент для покращення знань, заглиблення в кримську проблематику та розуміння ситуації в країні. Фаховість експертів, «живі» кейси, візуалізація матеріалу – беззаперечні переваги цього вебінару. Спочатку кримська тематика здавалася студентам віддаленою, неактуалізованою, однак вебінари доводять важливість її висвітлення в регіональних ЗМІ, навчають цікавим підходам та пошуку унікальних джерел», – зазначає Тетяна Бондаренко.
Важливою особливістю онлайн-курсу є не лише широке залучення студентської та наукової спільноти, а й практичне втілення отриманих під час навчання знань. Так, по звершенні всіх десяти зустрічей матеріали учасників будуть опубліковані на сайті НСЖУ у вигляді текстових майстер-класів та відео. Також студентам, викладачам та журналістам буде запропоновано пройти фінальне тестування за курсом, після якого вони отримають онлайн-сертифікат про проходження навчання. А кожна кафедра журналістики з університету-партнера отримає від НСЖУ і ЄФЖ спеціальний диплом партнера курсу «У фокусі – КРИМ».
