На юридичну гарячу лінію для журналістів та ЗМІ надходять запитання не лише локального, а й загального характеру. Оприлюднюємо відповіді фахівців на ті з них, які цікавлять багатьох медійників.
Редакції зазвичай зберігають примірники кожного номера – як архів видання. Нині ж на онлайн-ресурсі «Судово-юридична газета» https://sud.ua/uk/news/publication/272138-rada-obyazala-gazety-god-khranit-ekzemplyary-kazhdogo-nomera опубліковано інформацію про те, що Верховна Рада зобов’язала редакції газет упродовж року з моменту виходу. Які нюанси цієї новації?
На запитання відповідає юрист Даніл Сербін, IBC Legal Services:
Справді, у зазначеній новині йдеться про те, що Верховна Рада зобов’язала редакції газет зберігати примірники кожного номера протягом року з моменту виходу. Це передбачено Законом про внесення змін до Закону України “Про рекламу” щодо імплементації норм європейського законодавства у національне законодавство України шляхом імплементації окремих положень acquis ЄС у сфері аудіовізуальної реклами (Європейської конвенції про транскордонне телебачення, Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа послуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року) та до деяких інших законів.
На ресурсі йдеться про те, що зазначеним законом доповнено закон «Про медіа» новим абзацом такого змісту: “Суб’єкти у сфері друкованих медіа зобов’язані зберігати примірники кожного випуску друкованого медіа протягом одного року з моменту їх поширення”. Щоправда, кількість примірників, яку потрібно зберігати законодавець не уточнив.
Ми проаналізували офіційний текст самого проекту Закону, який був прийнятий 30.05.2023 р., всі релевантні матеріали щодо якого розміщені на сторінці картки законопроекту на офіційному вебпорталі Верховної Ради України за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/CardByRn?regNum=9206&conv=9. І звертаємо увагу на такі моменти.
Зазначеним законом дійсно було внесено низку змін до ЗУ «Про медіа».
Однак не було виявлено змін, відповідно до яких суб’єкти у сфері друкованих медіа будуть зобов’язані зберігати примірники кожного випуску протягом одного року з моменту їх поширення.
Таким чином, опублікована інформація не відповідає дійсності.
Наразі питання обліку і зберігання програм та примірників друкованих медіа регулюється ст. 48 ЗУ «Про медіа».
Відповідно до ч.7 цієї статті, на зареєстрованих суб’єктів у сфері друкованих медіа покладається обов’язок надсилати до Національної ради контрольні примірники кожного випуску друкованого медіа в електронній формі (за наявності) та на запит Національної ради безоплатно надсилати їй контрольний примірник конкретного випуску відповідного друкованого медіа у друкованій формі. Друковані медіа не можуть поширювати розклади програм аудіовізуальних медіа-сервісів держави-агресора.
Щодо обов’язку вести та зберігати облік програм, то такий обов’язок покладається на лінійні та нелінійні медіа. Так, у відповідних журналах зазначається наступна інформація: 1) назва, дата поширення, час початку і закінчення програми; 2) мова програми; 3) виробник програми (із зазначенням того, чи є ця програма національним продуктом, європейським продуктом, продуктом, створеним незалежною студією-виробником) та країна походження програми.
Таким чином, можна дійти висновку що такі зобов’язання покладені на відповідних суб’єктів у зв’язку із специфікою їхньої діяльністі, а інформація яка має зазначатись в журналах обліку не є дотичною до діяльності суб’єктів у сфері друкованих медіа.
Отже, в діючій редакції ЗУ «Про медіа», на суб’єктів у сфері друкованих медіа не було покладено додаткових обов’язків щодо зберігання кожного випущеного примірника протягом року з моменту поширення.
Разом з тим, звертаємо увагу на те, що зазначеним законом дійсно було внесено такі зміни до ЗУ «Про медіа», в наступному обсязі:
1) абзац другий пункту 2 частини першої статті 26 виключити;
2) перше речення частини одинадцятої статті 31 виключити;
3) у частині п’ятій статті 42 слово «аудіовізуальними» замінити словом «аудіальними»;
4) частину третю статті 51 доповнити пунктом 5 такого змісту:
«5) наявності або отриманні розрахунків щодо можливості та умов користування радіочастотним спектром для потреб мовлення для створення ефірної багатоканальної електронної комунікаційної мережі.»;
5) у статті 57:
5.1.абзац перший частини першої викласти в такій редакції: «1. Розмір ліцензійного збору, що підлягає сплаті суб’єктом у сфері медіа, визначається на підставі методики розрахунку ліцензійного збору та плати за внесення змін до Реєстру, згідно з відповідним рішенням Національної ради про видачу або продовження строку дії ліцензії.»;
5.2.частину третю доповнити словами «або рішення про продовження строку дії ліцензії»;
6) у статті 63:
6.1.підпункт «ґ» пункту 3 частини п’ятої доповнити словами «місцезнаходження головної станції провайдера аудіовізуальних сервісів;»;
6.2.доповнити статтю частиною сімнадцятою такого змісту:
«17. Реєстрант самостійно отримує витяг з Реєстру через електронний кабінет.»
7) у статті 66:
7.1.пункт перший частини п’ятої викласти у такій редакції:
«1) ідентифікаційні та контактні (телефон, адреса електронної пошти) дані заявника;»;
7.2.частину сьому викласти у такій редакції:
«7. За реєстрацію іноземного лінійного медіа стягується плата у розмірі реєстраційного збору. Одночасно з поданням заяви про реєстрацію іноземного лінійного медіа, заявник надає Національній раді документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору або здійснює таку сплату через електронний кабінет. Плата за реєстрацію іноземного лінійного медіа сплачується до Державного бюджету України.»;
8) частину першу статті 67 доповнити пунктом п’ятим такого змісту:
«5) інформація, подана заявником для реєстрації, не відповідає вимогам статті 66 цього Закону.»;
9) абзац третій частини десятої статті 68 викласти у такій редакції:
«До введення в експлуатацію електронного кабінету, а також після його введення в експлуатацію на вимогу суб’єкта у сфері медіа витяг з Реєстру видається Національною радою у паперовій формі. Такий витяг з Реєстру засвідчується підписами уповноважених посадових осіб Національної ради, скріпленими печаткою Національної ради.»;
10) пункт 17 частини третьої статті 69 викласти у такій редакції: «17) формування та отримання витягів з Реєстру відповідно до статей 58, 59, 60, 63 цього Закону;»;
11) у частині третій статті 73 речення «Після закінчення п’ятирічного строку повноважень член Національної ради продовжує виконувати свої обов’язки до дня набрання чинності рішенням відповідного суб’єкта про призначення нового члена Національної ради.» вважати абзацом другим цієї частини;
12) у статті 77:
12.1. у частині четвертій слово «голосування» замінити словом «призначення»;
12.2. у частині п’ятій слово «голосування» замінити словом «призначення»;
13) пункт 7 частини другої статті 81 викласти у такій редакції: «7) підписує разом із відповідальним секретарем Національної ради витяги з Реєстру у паперовій формі;»;
14) у статті 89:
14.1. у пункті 1 частини другої слово «плати» замінити словами «рентної плати»;
14.2. пункти 4, 5 частини третьої викласти у такій редакції
«4) розроблення Стратегії діяльності Національної ради (змін до неї) та Плану реалізації Стратегії;
5) проведення (замовлення) досліджень у сфері медіа, у тому числі досліджень потреб користувачів в отриманні інформації та досліджень, необхідних для підготовки Стратегії діяльності Національної ради (змін до неї) та Плану реалізації Стратегії;»;
15) пункт 4 частини першої статті 90 викласти у такій редакції:
«4) здійснює аналіз стану розвитку сфери медіа, проводить (замовляє) дослідження у сфері медіа, у тому числі дослідження потреб користувачів в отриманні інформації та дослідження, необхідні для підготовки Стратегії діяльності Національної ради (змін до неї) та Плану реалізації Стратегії;»;
16) у частині дев’ятій статті 95 слово «відеоінструментів» замінити словом «відео»;
17) частину сьому статті 104 замінити частинами сьомою та восьмою такого змісту:
«7. Відмовою суб’єкта у сфері медіа у проведенні перевірки вважається: 1) відсутність суб’єкта у сфері медіа за місцем проведення перевірки (за адресою, за якою здійснюється редакційний контроль і яка зазначена у Реєстрі, або за іншою адресою за письмовим клопотанням суб’єкта у сфері медіа) або відсутність за місцем проведення перевірки особи, уповноваженої представляти інтереси суб’єкта у сфері медіа при проведенні перевірки;
2) перешкоджання уповноваженим особам Національної ради у проведенні перевірки, у тому числі безпідставне ненадання суб’єктом у сфері медіа запитуваних Національною радою документів, які стосуються предмета перевірки
3) перешкоджання в доступі уповноважених осіб Національної ради до головної станції провайдера аудіовізуальних сервісів для проведення перевірки та/або здійснення моніторингу діяльності такого провайдера.
8. Не вважається відмовою від проведення перевірки:
недопуск до проведення перевірки представників Національної ради, які не пред’явили належно оформлені документи, що уповноважують їх на проведення перевірки;
надання суб’єктом у сфері медіа пояснень та/або доказів, які підтверджують неможливість надання витребуваних відомостей (інформації та/або документів).»;
18) частину першу статті 121 доповнити абзацом п’ятим такого змісту: «У разі виявлення інформації, що обґрунтовано свідчить про наявність таких обставин, Національна рада має право запитувати, а провайдер аудіовізуальних сервісів чи інша особа, яка уповноважена іноземним лінійним медіа, зобов’язані надати Національній раді на запит структуру власності іноземного лінійного медіа та будь які документальні відомості, на підставі яких можливо встановити наявність або відсутність обставин, що передбачені абзацом першим цієї частини.»;
19) у пункті 8 прикінцевих та перехідних положень у всіх випадках цифру «6» замінити цифрою «7»;
20) доповнити прикінцеві та перехідні положення пунктами 18-1 та 18-2 такого змісту:
«18-1. Дозволи на тимчасове мовлення, видані Національною радою до введення в дію цього Закону, діють до закінчення визначеного в них строку дії.
18-2. Після реєстрації в порядку, визначеному цим Законом, суб’єкта у сфері медіа, який до набрання чинності цим Законом був ліцензіатом, відповідна ліцензія втрачає чинність.».
Довідково.
Юридична гаряча лінія для журналістів та ЗМІ працює під егідою мережі Центрів журналістської солідарності Національної спілки журналістів України за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів. В рамках програми медійники можуть отримати необхідну юридичну підтримку. Консультації надають висококваліфіковані фахівці юридичної компанії «IBC Legal Services» – адвокати, юристи з великим досвідом, які не лише є висококласними фахівцями, а й приємні в спілкуванні люди, які щиро вболівають за свою справу в цілому та за кожного клієнта зокрема. Керуючий партнер компанії – доктор юридичних наук, адвокат Михайло Кочеров.
Для медійників сервіс є безкоштовним та доступним із будь-якого регіону чи країни, де перебувають медійники. Оформити заявку можна, заповнивши спеціальну ФОРМУ. Необхідно вказати контактні дані, назву ЗМІ, в якому працює медійник, регіон проживання, коротко викласти зміст звернення та надати інформацію, яка допоможе юристам розібратися у суті питання та надати допомогу.
Про Національну спілку журналістів України
Національна спілка журналістів України (НСЖУ) – найбільша журналістська організація України, яка об’єднує 18 тисяч членів та має обласні організації в кожному регіоні. З початком повномасштабної війни росії проти України НСЖУ спрямувала свої дії на допомогу українським журналістам. Зокрема, українські медійники можуть отримати захисне спорядження для роботи в зоні бойових дій, а також фінансову та психологічну допомогу.
Про мережу Центрів журналістської солідарності
Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну та інші види допомоги.
Про компанію «IBC Legal Services»
«IBC Legal Services» – компанія з багаторічним досвідом сильного колективу професіоналів: юристів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, судово-економічних експертів. Широка спеціалізація та багаторічні партнерські стосунки із фахівцями різних галузей та напрямів, дозволяють компанії забезпечувати комплексну підтримку клієнтів у будь-яких складних ситуаціях.
Про ЮНЕСКО
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
