“Бахчисарайський районний суд” у Криму відмовив політв’язню Марлену (Сулейману) Асанову у переведенні з ІЧ-7 у селищі Соснівка Республіки Мордовія до колонії, яка була б розташована ближче до Криму, де живе його родина. Суддя Герман Атаманюк виніс рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Асанова у повному обсязі, проігнорувавши доводи політв’язня. Розгляд позову Асанова відбувся 9 серпня. Про це юрист Назім Шейхмамбетов повідомив ГО «Кримська солідарність».
Засуджений на 19 років позбавлення волі громадянський журналіст та колишній підприємець пояснив у суді, що побачення з рідними зараз складно організувати з двох причин: сім’ї доводиться долати відстань із Криму до Мордовії (більше 1700 кілометрів) та стільки ж назад, та, крім того, поїздки на побачення даються з великим фінансовим навантаженням.
Захист із відмовою Бахчисарайського райсуду не погодився і готує апеляційну скаргу. За словами юриста Назима Шейхмамбетова, рішення суду «не ґрунтується на законі». Однак перегляд його та задоволення клопотання політв’язня представляється досить примарними. Адже влітку 2023 року федеральна служба виконання покарань РФ не задовольнила звернення адвоката Еміля Курбедінова на користь Асанова. Він також домагався, щоб політв’язня перевели в іншу колонію, ближчу до Криму. Тоді відмову ФСВП спробував оскаржити юрист Назим Шейхмамбетов — він подав позов за місцем прописки Асанова в “Бахчисарайський районний суд”. Суд цей позов прийняв і навіть почав розглядати, але на вимогу представниці ФСВП його передали до Мордовії «за місцем відбування покарання» Марлена Асанова. Після оскарження справа знову повернулася до Бахчисарая, але до іншого судді. Від ФСВП на засідання ніхто не з’явився.
Марлен (Сулейман) Асанов – громадянський журналіст, волонтер «Кримської солідарності». З 2014 року допомагав сім’ям політв’язнів, відвідував судові засідання у політично мотивованих справах, публікував на своєму Youtube-каналі відео з обшуків.
НСЖУ раніше розповідала про сфальсифіковану справу Арлена Асанова та вимагала зняти з громадянського журналіста всі звинувачення та забезпечити його особисту свободу.
ФСБ провела обшук у його кафе «Салачик» 12 травня 2016 року. Того ж дня в Бахчисараї було затримано та звинувачено в участі в Хізб ут-Тахрір чотирьох місцевих жителів. Марлена Асанова серед них не було. Але його тоді притягли до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку та призначили 5 тисяч рублів штрафу.
12 жовтня 2017 року його заарештували. Також було заарештовано інших жителів Бахчисарая, журналістів та активістів — Тимура Ібрагімова, Мемета Белялова, Сейрана Салієва, Сервера Зекір’яєва та Ернеса Аметова. Усіх звинуватили в участі в терористичній організації. Асанову пред’явили статтю про «організацію терористичної діяльності» та приготування до «насильницького захоплення влади», чого в нього і в думках не було.
16 вересня 2020 року у Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону кримських мусульман засудили до термінів від 13 до 19 років позбавлення волі. Асанов отримав найбільший термін.
Вдома на Асанова чекають батьки, дружина та четверо неповнолітніх дітей.
Ісламську політичну партію «Хізб ут-Тахрір» було визнано терористичною 14 лютого 2003 року Верховним судом Російської Федерації у закритому судовому засіданні. Правозахисники вважають, що це рішення винесене необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки у закритому процесі брала участь лише сторона звинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до суду. При цьому на території України та більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств.
З січня 2015 року кримінальні справи проти Хізб ут-Тахрір почали порушуватися в Криму, який був окупований та перейшов під фактичний контроль Росії. В Україні діяльність партії не заборонена, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити у ЗМІ та проводити масові публічні заходи.
На думку правозахисників, членів організації переслідують не за підготовку державного перевороту та тероризм, а за публічні акції прихильників партії проти політичних репресій у Криму, системну критику російської влади та за масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на події 2014 року. Тим більш не справедливими та незаконними виглядають намагання російських судів будь-якими методами зробити незаконне покарання політв’язнів більш жорстоким.
Інформаційна служба НСЖУ
