Чому черговий турборежим реформ у ЗМІ може призвести до створення намордника і для журналістів, і для простих громадян?
На Волині в середовищі експертів обговорили владні ініціативи щодо реформ у ЗМІ. Один із законопроєктів вважають узагалі недолугим і не вартим обговорення, другий рекомендують покращити й модернізувати.
28 січня, як уже повідомляла «Волинська газета» в статті «Цензура під соусом боротьби з дезінформацією?», оприлюдненій того ж дня, народний депутат України від Маневицького округу №23, член групи «За майбутнє», співголова міжфракційного об’єднання «Велика Волинь» і – найголовніше – перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкеевич провела зустріч із медійниками Волині.
Зустріч, як зазначила Ірина Констанкевич, була успішною, і конструктивно. Насамперед, у конференц-залі Палацу культури міста Луцька, Ірина Мирославівна подякувала облорганізації НСЖУ в особі заступника голови, головного редактора «Волинської газети» Володимира Данилюка за ініціативу обговорення змін у законодавстві щодо ЗМІ за участі безпосередньо журналістів із Волині.
В свою чергу Володимир Данилюк оголосив спільну заяву голів Товариства польських журналістів (SDP) Кшиштофа Сковроньські та голови НСЖУ Сергія Томіленка до української влади, яку в м. Казімєжі-Дольному схвалили українські та учасники Форуму журналістів: закликають не звужувати свободу слова та не запроваджувати цензуру під виглядом реформ та боротьби з дезінформацією.
Ірина Констанкевич також передала вітання від усіх народних депутатів, обраних на Волині, а також від членів міжфракційного об’єднання «Велика Волинь», зазначивши що всі вони, а особливо представник Луцького округу №22 Ігор Палиця, налаштовані максимально врахувати зауваження та пропозиції працівників місцевих мас медіа.
Якщо стисло, то жоден із учасників багатогодинної дискусії не підтримав закон, зініційований міністром Володимиром Бородянським щодо «боротьби з дезінформацією». Проєкт, повного тексту якого немає навіть у парламенті, за оцінкою волинських медійників, настільки недолугий, суперечливий і шкідливий, що взагалі немає сенсу вносити до нього будь які зміни та доповнення: цей опус не можна допускати у Верховну Раду України на голосування.
Щодо проєту Закону України «Про медіа», то його появу загалом схвалено, але низку положень – різко розкритиковано. Відтак, учасники обговорення, в якому взяли участь не лише представники облорганізації НСЖУ, але й головні редактори основних волинських мас-медіа зі сфери газетної індустрії, телебачення, радіо та Інтернет-порталів, дійшли консенсусу: загальні положення, котрі стосуються сфери медіа як такої, зі змінами та поправками можуть бути підтримані в парламенті. Щодо окремих напрямків ЗМІ, то по них треба ухвалювати окремі закони, бо в кожного – своя специфіка. Як образно висловився один із учасників, не треба схрещувати їжака і гадюку, щоб у результаті не отримувати «три метри колючого дроту».
«Щиро дякую за вашу активність! Чекаю на письмові пропозиції щодо змін, які, на вашу думку, необхідно внести у законопроєкт №2693 «Про медіа», – відреагувала на предметний діалог Ірина Констанкевич.
А увечері про медійний законопроєкт Ірина Констанкевич та кілька медіаекспертів – Ольга Куліш, Володимир Данилюк, Степан Родич та Іванна Рудишин – і журналістка Ірина Кудря, яка модерувала обговорення, попрацювали у прямому ефірі телеканалу «Аверс».
Волинська громада дізналася більше про благі наміри столичних реформаторів медіасфери та підводні рифи, вибудувані на Печерських пагорбах, що загрожують свободі слова.
Як зауважила Ірина Констанкевич, раціональніше скористатися позитивним досвідом законодавства про освітню галузь. Спочатку парламент ухвалив рамковий Закон «Про освіту», а потім почав розглядати та ухвалювати галузеві. І це дає позитивний результат.
У випадку з двома проектами про медіа, то багато в них викликають щонайменше здивування, а часто – різку критику. Наприклад, ініціатори планують віддати всю сферу в управління національної ради з питань телебачення та радіомовлення, а в прикінцевих положеннях… скасовують Закон, на основі вона діє.
Якщо раніше парламент ухвалив закон про роздержавлення друкованих ЗМІ, щоб на вимогу ЄС вивести з числа співзасновників усі органи державної влади та самоврядування, то тут – пропонують дозволити знову керувати журналістами на рівні ОТГ.
Натомість ініціатори проекту «Про медіа» пропонують скасувати Закон України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», і це означатиме, що ніхто не зможе виступати в медіа на основі укладених договорів, інформуючи громаду про найважливіші аспекти діяльності депутатів, рад, а також – облдержадміністрації та її структурних підрозділів. А це – грубе порушення європейських стандартів взаємодії ЗМІ та органів влади.
Автори проектів пропонують ліквідувати аналогове мовлення на телебаченні, але чомусь не знають, що з осені 2018 р. його в державі фактично не існує, бо запроваджене цифрове.
Викликає несприйняття запропонована драконівська система штрафних санкцій за порушення, вимога перереєстровувати ЗМІ, в яких є діючі реєстраційні свідоцтва, хоча прагнення ввести в правове поле Інтернет-сайти викликає схвалення.
Абсолютний волюнтаризм може виникнути в разі запровадження правила, коли «перелік осіб, які створюють загрозу національному медіа-простору України», в позасудовому порядку визначатимуть члени Нацради, сформованої владою.
Відтак, волинські журналісти та експерти подали Ірині Констанкевич пропозиції щодо доведення проєкту Закону України «Про медіа» до європейських стандартів, аби він не повторював практику утисків свободи слова за кремлівським сценарієм.
Яким може бути подальший розвиток подій?
Ірина Констанкевич запевнила, що врахує всі пропозиції волинських медійників та винесе їх на затвердження в профільному комітеті. У ньому, до речі, розглядаються одразу 2 майже ідентичних проекти – «Про медіа» і «Про медіа в Україні». Обидва винесуть для голосування на сесійне засідання Верховної Ради України. Якщо хоча б один із них набере мінімум 226 голосів, то доповнення будуть вносити в пріоритетний. Якщо ж ні, то їх повинні повернути на доопрацювання в комітет, який очолює Олександр Ткаченко і де першим заступником працює Ірина Констанкевич.
І ось тоді, можливо, вдасться повністю врахувати всі слушні зауваження волинських журналістів. Тим паче, що лише в нашій області відбулося професійне обговорення проблематики за участі професіоналів, а не політиків…
Світлана КОМА.
На фото Ольги КОНОНЧУК: під час дискусії в Палаці культури міста Луцька.