• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Неділя, 25 Травня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Публікації

Пам’яті товариша. ВОЛОДИМИР ЯЦКЕВИЧ: “ЖИТТЯ — ЦЕ ТВІР НА ВІЛЬНУ ТЕМУ…”

НСЖУ НСЖУ
18 Жовтня, 2021 / 09:01
рубрика Публікації
0
Пам’яті товариша. ВОЛОДИМИР ЯЦКЕВИЧ: “ЖИТТЯ — ЦЕ  ТВІР НА ВІЛЬНУ ТЕМУ…”

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

13 жовтня на 76-му році життя зупинилося серце  головного редактора видань  житомирської обласної газети “Эхо” заслуженого журналіста України Володимира Яцкевича.

Колись у дев”ятому класі через хворобу я добряче відстав від шкільної програми. І гадав, що вже не надолужу й до вузу після школи не вступлю. Наша Радомишльська середня школа №2 була однією з кращих на Житомирщині, у ній навчалося багато дітей спеціалістів районних спеціалістів і керівників. Вважалося мало не ганьбою, якщо ти добре навчався, а після десятого класу не поступив.

Пов'язанітеми

Благодійна акція «Рука підтримки»: творчість об’єднала запорізьких медійників і митців для добрих справ

Осман Аріфмеметов: «Моя депортація…» Вийшли друком репортажі кримського журналіста, написані в СІЗО

Вразливий самолюбивий хлопчисько, я був у розпачі. Однак мама – шкільна вчителька, мудра людина, заспокоїла: “Не рюмсай. Пишеш грамотно —  підеш у районну газету коректором. Як мій колишній учень  Володя Яцкевич. Він, як і ти, добре писав твори. Завжди любив на вільну тему…»  Розповіла, що цей простий сільський хлопчина відрізнявся від своїх міських ровесників якоюсь дорослою розважливістю і мудрістю.

На висоті  

 Володимир був на вісім років од мене старший і прийшов у нашу школу після  восьмирічки у рідному  селі Верлок. Я ж навчався у другому класі.  Для нас, малечі, дев”ятикласники здавалися дорослими дядьками і тітками. А що вже казати про одинадцятикласників! Вони під час перерв курили мало не в присутності вчителів  або цілувалися з дівчатами на лавах оточеного кущами «зеленого класу» на шкільних ділянках. Нас вабив їх незбагненний дорослий світ, ми  заздрили і тихцем захоплювалися ними. І на останній шкільній лінійці наприкінці навчального року завжди сумували, що випускники, яких ми таємно обожнювали, — хлопці-спортсмени і красуні-дівчата — назавжди залишають школу, розлетяться по світу і в містечку нашої юності відтепер з»являтимуться лише зрідка.

Так  свого часу на кілька років зник з поля зору і мій потаємний кумир Володимир Яцкевич.  Згодом я дізнався, що після школи він, як казали в ті часи, завербувався на всесоюзну ударну комсомольсько-молодіжну будову – будівництво знаменитого киснево-конверторного цеху №2 “Криворіжсталі”, де працював учнем кочегара, потім монтажником-висотником. Пам»ятаєте пісню «Не кочегары мы, не плотники» з відомого фільму із Миколою Рибниковим?..

Покликала в далекий край Володимира не лише кіношна романтика.  В той час єдиною можливістю вирватися з села, якщо ти не вступив до ПТУ або на денне відділення вузу чи технікуму, була путівка  на цілину або якусь стратегічно важливу для держави будову. Одержати ці направлення можна було у райкомі комсомолу або безпосередньо в уповноваженого-вербувальника, який постійно жив у готелі в центрі Радомишля, а біля входу висіла табличка із запрошенням їхати на будови Донбасу, Крайньої Півночі або Сибіру.

Батько Яцкевича – сільський коваль, фронтовик, що повернувся з війни з простреленими руками, але не полишив професії, хотів, щоб син продовжив його справу. Володя – хлопець міцної статури – під час шкільних канікул підробляв у нього в кузні молотобійцем. А ночами, або коли пас корів, його тягло до книжок.

Пам'яті товариша. ВОЛОДИМИР ЯЦКЕВИЧ: "ЖИТТЯ -- ЦЕ ТВІР НА ВІЛЬНУ ТЕМУ…" 1
Володимир Яцкевич – активіст Національної спілки журналістів України, в останній час активно підтримував ініціативи НСЖУ щодо покращення поштової доставки преси

Та все одно після одинадцятирічки  вступати до вузу юнак не наважився. Був надто скромним.

Його першими університетами життя став Кривбас. Там юнак з Полісся вперше по-справжньому побачив і добро, і зло, живучи в робітничому гуртожитку із звільненими з тюрем вчорашніми рецидивістами. І вперше зазирнув у вічі серйозній небезпеці. На 30-метровій верхотурі вони з товаришем сіли перепочити на вузькій металевій конструкції. Страхувальні пояси не пристебнули – хизувалися перед дівчатами-малярами, які працювали внизу.

Раптом лице товариша перекосилося від жаху, він закричав. Володимир інстинктивно вчепився руками за ребра швелера і відчув сильний удар в спину. Виявляється, баштовий кран підняв важку конструкцію, а сильний порив відру спрямував її на хлопців. Якби товариш не сидів навпроти і не закричав, Володю змело б з тієї висоти на захаращений будматеріалами і металом майданчик.

Потім була строкова служба в дивізіоні забезпечення навчального процесу Мінського вищого військового радіотехнічного училища протиповітряної оборони. Там сержант Яцкевич став активним позаштатним кореспондентом газети Білоруського військового округу «Во славу Родины» — розповідав про життя і бойове навчання, побут і дозвілля, проблеми солдатів та офіцерів. Останній гонорар за публікації в армійській газеті наздогнав його вже після звільнення в запас через Радомишльський військкомат. За нього юнак, який доношував військову форму, зміг купити перший у своєму житті костюм.

Пам'яті товариша. ВОЛОДИМИР ЯЦКЕВИЧ: "ЖИТТЯ -- ЦЕ ТВІР НА ВІЛЬНУ ТЕМУ…" 2
Журналіст став ще й генерал-осавулом Українського козацтва (фото Володимира Шуневича)

Його військом були 350 тисяч читачів і виборці

Ми з ним тоді ще не були знайомі. Але я в душі радів, коли знову бачив Володимира  біля редакції районної газети «Зоря Полісся», яка знаходилася неподалік нашої 2-ї школи, або у місті. Попрацювавши після служби коректором, непосидючий Володя перейшов у кореспонденти. Спершу мотався на мотоциклі, потім на “Запорожці” по селах і ланах району з фотоапаратом.  Потім, коли став кореспондентом-організатором районного радіо – з переносним магнітофоном. І  вранці вдома, коли час було вставати до школи, мене будили його бадьорий голос із радіоточки і репортажі про життя сільських трудівників.

Згодом, коли  я став студентом і полишив отчий дім, у тій же «Зорі Полісся», а також в обласній «Радянській Житомирщині» та інших виданнях почали з»являтися кореспонденції за підписом «В.Яцкевич, слухач Вищої партійної школи при ЦК Компартії України». Дехто, пам»ятаю, іронізував: мовляв, ці навчальні заклади готують кадри для партійної номенклатури. Правильно! Але водночас ВПШ давала чудові знання з теорії і практики управління людьми. І слід не забувати, що більшість  випускників партшколи, яка нині називається Академією управління при Президенті України, стали добрими керівниками не лише партійних організацій, а й виробничих, наукових, творчих колективів, державними діячами, керівниками областей, районів, банкірами й олігархами.

Пам'яті товариша. ВОЛОДИМИР ЯЦКЕВИЧ: "ЖИТТЯ -- ЦЕ ТВІР НА ВІЛЬНУ ТЕМУ…" 3

Тож і не дивно, що, зробивши непогану кар»єру на обласному радіо, журналіст Володимир Яцкевич у 1990 році  організував  разом з друзями-афганцями  та очолив нову газету «Эхо», яка незабаром стала однією  найпопулярніших на Житомирщині. І друкуватися в ній вважають за честь навіть журналісти всеукраїнських видань. Бо республіканські газети, за винятком хіба що «Сільських вістей», нині читають переважно жителі великих міст. А «Эхо» однаково люблять і в містах, і в селах. У цьому тижневику, який, до речі, одним з перших в області почав виходити кольоровим друком, публікуються матеріали на всі смаки – і на політичні теми, і на молодіжні, і житейські, і медичні,  і для господинь, і для тих, хто цікавиться історією і краєзнавством, і навіть поради ветеринарних лікарів сільським трудівникам чи дачникам, як краще доглядати домашню живність. Газета, по суті, складається з кількох видань: власне “Эхо”, додатки “Досье 02”, “Хозяюшка”, “Влада і час”.

Дуже важливо, що в інтернаціональному поліському краї, де багато російськомовного населення,  одні матеріали в газеті «Эхо» виходять українською мовою, інші – російською. Це теж одна з складових популярності. І що б там не волали борці з русифікацією, які тепер наступають на граблі насильницької українізації, головний редактор Володимир Яцкевич вважав, що справжні патріоти – гостинні українці – повинні будувати свою державу такою, щоб у ній почувалися затишно, комфортно люди усіх національностей, що народилися в нашому краї чи приїхали  до нього. Відтак в усіх  буде повага і до всього українського. Правильність цієї тези Яцкевич довів своїм життям і працею, пропагуючи справжній, а не шароварний, український патріотизм і народні традиції. За це його полюбили і прийняли до своїх лав українські козаки Поліської Січі. Журналіст та армійський офіцер запасу Яцкевич став генерал-осавулом Українського козацтва. Його військом у кращі для друкованих видань часи були понад 350 тисяч читачів видань “Эхо” і виборців. Армійською мовою це півтора десятка дивізій! І зараз дітище Яцкевича лишається флагманом газетного ринку області.

Газету, яку Володимир Яцкевич  уже четверте десятиліття впевнено вів через політичні й економічні шторми, поважає влада. Володимир Михайлович не любив слова «боїться». Бо будь-хто, на його думку, повинен жити й працювати не за страх, а за совість. І тим, у кого страху перед Богом і людьми  інколи немає, чи совість задрімала,  журналісти «Эхо» спуску не дають. За те, що газета активно відстоює насамперед інтереси простих громадян, читачі не раз обирали Володимира Михайловича депутатом обласної Ради. І він активно допомагав людям. Не одну сторінку віддавав читачам — друкував  у рубриці “Пошта головного редактора” найцікавіші, найгостріші листи з коментарями.  Не любив чужоземного презирливо-безликого слова “електорат”. Любив людей, любив народ, допомагав порадою, діями, грішми. Поважав навіть опонентів, яких не завжди є за що любити. Бо це теж, вважав він, наші люди,  і тільки так, на його думку, можна досягти національної  і суспільної єдності.

Пам'яті товариша. ВОЛОДИМИР ЯЦКЕВИЧ: "ЖИТТЯ -- ЦЕ ТВІР НА ВІЛЬНУ ТЕМУ…" 4
Володимир Яцкевич (ліворуч) та автор привітали з 90-річчям свого директора школи заслуженого учителя України, колишнього партизанського командира Петра Васильовича Жудру, лютий 2011 року

Яцкевич ніколи не мав високих покровителів. Найпершими  покровителями і добрими наставниками  у нього були батьки, прості сільські трудівники й односельці. Вони навчили сина головному — працелюбності і порядності. На знак вдячності всім людям праці, на яких тримається світ, 11  років тому Володимир Яцкевич  разом з своїми друзями встановив й урочисто відкрив у рідному Верлоці перший в Україні пам»ятник сільським ковалям, які здавна кували плуги і зброю, кували героїчне минуле країни  як фундамент для не менш славного майбутнього.

…Здається , зовсім недавно, 20 квітня, ми, його друзі і колеги, вітали Володимира Михайловича з 75-річчям. Він народився навесні, коли на Полісся повертаються з далеких країв  бусли і світ зачинає нове життя. Чи не тому  сам виглядав  значно молодшим своїх поважних років і був сповнений енергії, творчих задумів.  Десь за тиждень до страшної звістки я зателефонував йому. Він радів, коли я розповів, що його газети “Эхо” і “Хозяюшка” успішно продаються не лише на Житомирщині, а й у кіосках столиці. Мені здалося, що голос у Володі якийсь слабенький. Я подумав, що, мабуть, втомлений. А друг не признався, що в той час був уже в лікарні з ковідом. Колеги розповіли, що він не зробив щеплення. Можливо, це була одна з небагатьох його помилок, які усі ми інколи робимо в житті. Досі не віриться, що його душа полетіла у вирій. Нам його не вистачатиме.

Люди, бережіть себе!

Володимир ШУНЕВИЧ,

лауреат республіканської премії  “Золоте перо”

заступник головного редактора газети “АНТОНОВ” державного

авіабудівного заводу

(Київ — Житомир)

Попереднє

Одеситу оголосили підозру в погрозі насильством журналісту та перешкоджанні професійній діяльності

Наступне

Родзинка театрального фестиваль Homo Ludens у Миколаєві – альтернативне журналістське журі

Схожі новини

«У Росії вся журналістика зводиться до пропаганди», – український журналіст Олександр Гунько, який пройшов через російський полон
Публікації

«У Росії вся журналістика зводиться до пропаганди», – український журналіст Олександр Гунько, який пройшов через російський полон

16/04/2025
Журналістка з Краснопілля Ольга Кисленко з болем відриває від себе клаптики спогадів про рідний дім, повертаючись у реальність
Публікації

Журналістка з Краснопілля Ольга Кисленко з болем відриває від себе клаптики спогадів про рідний дім, повертаючись у реальність

07/04/2025
Рік без Степана Шегди
Публікації

Рік без Степана Шегди

31/03/2025
«Тетяна часто запитувала: «Що ми робимо для перемоги?»: журналістка Тетяна Кулик та її чоловік згоріли живцем унаслідок атаки росії
Публікації

«Тетяна часто запитувала: «Що ми робимо для перемоги?»: журналістка Тетяна Кулик та її чоловік згоріли живцем унаслідок атаки росії

03/03/2025
Наступне
Родзинка театрального фестиваль Homo Ludens у Миколаєві – альтернативне журналістське журі

Родзинка театрального фестиваль Homo Ludens у Миколаєві – альтернативне журналістське журі

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • «На війні треба вижити, але вижити гідно», – військовий та журналіст Олег Зонтов

    «На війні треба вижити, але вижити гідно», – військовий та журналіст Олег Зонтов

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • На фронті загинув актор і телеведучий Максим Неліпа

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Благодійна акція «Рука підтримки»: творчість об’єднала запорізьких медійників і митців для добрих справ

Благодійна акція «Рука підтримки»: творчість об’єднала запорізьких медійників і митців для добрих справ

23/05/2025

Осман Аріфмеметов: «Моя депортація…» Вийшли друком репортажі кримського журналіста, написані в СІЗО

Осман Аріфмеметов: «Моя депортація…» Вийшли друком репортажі кримського журналіста, написані в СІЗО

23/05/2025

«На війні треба вижити, але вижити гідно», – військовий та журналіст Олег Зонтов

«На війні треба вижити, але вижити гідно», – військовий та журналіст Олег Зонтов

23/05/2025

«Журналісти для журналістів»: Дніпровський Центр журналістської солідарності закликає підтримати збір коштів для відновлення дому медійниці

«Журналісти для журналістів»: Дніпровський Центр журналістської солідарності закликає підтримати збір коштів для відновлення дому медійниці

23/05/2025

«Преса – наче світло нашого суспільства»: погляд одинадцятикласника з Калуша Мар’яна Ферія

«Преса – наче світло нашого суспільства»: погляд одинадцятикласника з Калуша Мар’яна Ферія

23/05/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: spilka@nsju.org

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична консультацiя
  • Навчання