У своєму виступі на круглому столі «Відновлення та забезпечення стійкості медіа на деокупованих та прифронтових територіях», що відбувся в НСЖУ, асистентка Запорізького центру журналістської солідарності, фронтова операторка національного телеканалу «Ми – Україна» Дар’я Зирянова розповіла, як борються за збереження газет на прифронтовому Запоріжжі.
Наводимо текст виступу
Запорізький центр журналістської солідарності є частиною сім’ї Центрів журналістської солідарності, створених в різних регіонах України. Робимо на Запоріжжі нереально велику роботу, і радіємо, коли наші колеги-журналісти дякують за підтримку та допомогу, за організовані для них безпекові тренінги.
Безпекові тренінги сьогодні у нас дуже на часі, адже працюють наші журналісти в дуже складних умовах, коли на всі економічні проблеми медіа накладаються постійні потужні ворожі обстріли. 60 відсотків території Запорізької області майже два роки перебувають в окупації, інші райони і саме Запоріжжя – це прифронтова зона.
Ми постійно буваємо в прифронтових регіонах області з робочими поїздками, зустрічаємося з місцевими жителями і, зокрема, крайніми нашими поїздками були міста Оріхів та Гуляйполе. Була дуже приємно вражена, коли люди дякували нам, журналістам, за те, що їх не забуваємо і розповідаємо про них.
Ці люди живуть у майже в зруйнованих будинках або в підвалах, без води, без світла, без газу. А якщо немає світла, то мобільного інтернету теж майже немає. Отже, єдиний спосіб отримати інформацію – це піти в пункт незламності, подивитися в телевізорі «Єдиний марафон» або дізнатися новини від людей, до яких додзвонилися родичі або знайомі і розказали, що в Україні відбувається.
Більшість мешканців прифронтових міст і сіл – люди старшого віку, їм складно йти в пункт незламності, щоб дізнатись якусь інформацію, особливо, коли пункт незламності далеченько від дому. Через близькість бойових дій люди не мають доступу до інформації і кажуть, що найбільше чекають газет. Кожна газета, що потрапляє їм до рук, це для них – як скарб. Газету передають з руки в руки, читають і перечитують, обговорюють інформацію між собою.
За підтримки Національної спілки журналістів України і за матеріальної допомоги міжнародних інституцій та ЮНЕСКО редакторки оріхівської газети «Трудова слава» та газети «Пологівські вісті» Світлана Карпенко і Тетяна Велика змогли відновити вихід у світ своїх видань. Це був великий прорив, коли після більш як річної перерви в квітні 2023 року було надруковано і доставлено жителям Оріхова їхню рідну газету.
Треба сказати, що тепер читати газету «Трудова слава» мають змогу мешканці п’ятьох громад колишнього Оріхівського району. А це – 54 населених пункти, які нещадно обстрілюються ворогом. Тому так люди цінують газету, яка приносить їм правдиву інформацію.
Редакція оріхівської «Трудової слави» повністю зруйнована, і в тій зруйнованій редакції досі лежить випуск за 26 лютого 2022 року. Номер був надрукований, але його так і не змогли доставити передплатникам.
Наразі Світлана Карпенко сама старається виїжджати разом з рятувальниками ДСНС до Оріхова і до тих громад, куди можна дістатися. Вона воліє особисто поспілкуватися з мешканцями, дізнатися про їхнє життя, про що люди хотіли б читати в газеті.
У жовтні 2023 року релаковане видання «Голос Гуляйпіля» також відновило вихід у світ.
Проблема в гуляйпільській громаді в тому, що частина громади окупована, а підконтрольна Україні, як і оріхівські громади, постійно зазнає обстрілів росіян. І незважаючи на такі складні обставини, на неокупованій території люди передплачують «Голос Гуляйпілля». Доставляють її передплатникам працівники «Укрпошти», і це для людей більше, ніж газета, це можливість мати інформацію.
Хочу сказати, що треба не забувати про людей які знаходяться на прифронтових територіях! Їх дуже багато, і вони потребують достовірної та реальної інформації, щоб розуміти, що відбувається в Україні і в світі.
І знаєте – наші журналісти, відновлюючи свої видання, докладають неймовірних зусиль, щоб не дати розгулятися фейкам і забезпечити земляків якісною інформацією. Але ж і самі медійники потребують підтримки і допомоги.
Сьогодні, дякуючи зусиллям НСЖУ і Центрів журналістської солідарності, дякуючи великій допомозі міжнародних партнерів Спілки, таку підтримку маємо. Але треба розуміти, що все одно відновлені газети залишаються під загрозою зникнення.
Для їх стійкого виходу в світ потрібна постійна психологічна, безпекова, технічна фінансова підтримка нашої держави. В умовах, коли шлях до перемоги може затягнутися, дуже важливо підтримувати саме регіональні і місцеві видання. На жаль, вони є єдиним джерелом інформації на великих територіях, де інші медіа з ряду багатьох причин просто не діють».
Підготувала Ольга Войцехівська, «Журналіст України»