• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Вівторок, 13 Травня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Публікації

Ігор Новіков: «Рік від 10 листопада 2022-го змінив життя снігурівчан»

НСЖУ НСЖУ
10 Листопада, 2023 / 11:38
рубрика Публікації
0
Ігор Новіков: «Рік від 10 листопада 2022-го змінив життя снігурівчан»
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

Рік тому, 10 листопада 2022 року, воїни 131-го окремого розвідувального батальйону Збройних Сил України звільнили місто Снігурівку, яка з 19 березня 2022 року перебувала в окупації російськими військами тривалістю 237 діб.

Повідомлення про наступ українських військ на Снігурівку почали з’являтися в листопаді. Окупанти атакували місто з північного і східного напрямків, щоб завадити просуванню ЗСУ, підривали мости, зокрема через річку Інгулець. Станом на вечір 9 листопада 2022 р. джерела у силових структурах вже підтверджували відступ росіян зі Снігурівки.

Пов'язанітеми

Журналістська благодійна акція «Рука підтримки»: у Запоріжжі розіграють лоти з Дрездена

«Ризики тортур, сексуального насильства та зневаги до людської гідності», – Ліна Кущ про загрози російського полону для журналісток

Того ж дня Сергій Шойгу віддав наказ відступати з правого берега Дніпра. За словами на той час командувача окупаційними військами Сергія Суровікіна, подальше перебування Збройних Сил рф на Правобережжі є недоцільним і створює загрозу для життя військових.

Наприкінці вересня Снігурівку російська влада “приєднала” до рф за підсумками псевдореферендуму і зарахувала населений пункт до території Херсонської області. Ще на початку жовтня американський інститут вивчення війни зазначив, що Снігурівка є стратегічно важливим пунктом, адже місто розташоване на сході Миколаївської області поблизу Херсонської, через нього проходить траса, яку військові рф використовують як логістичну артерію. Також місто є залізничним вузлом, важливим плацдармом на березі річки Інгулець і шляхом на Херсон та Миколаїв. Саме тому для ворога утримувати Снігурівку було пріоритетним завданням. Тут за кілька кілометрів проходила лінія фронту.

Снігурівчани знали, що воїни української армії – поруч і з нетерпінням чекали визволення свого рідного міста. Звичайно, були певні побоювання, що ворог при відступі може повністю його зруйнувати. Час від часу з’являлась інформація про  просування наших військ з північного та східного напрямків. За свідченнями місцевих жителів, десь за два з половиною тижні окупанти активізувалися у плані мародерства, викрадали автомобілі, побутову техніку – напевно, готувалися до втечі. Для цього мали всі передумови: по-перше, шляхи відходу були під ударами нашої артилерії, Антонівський міст як основна артерія для відступу,  став непридатним для проїзду. Як наслідок, наші захисники зруйнували логістику ворожої армії. Їм дуже бракувало боєприпасів, техніки, провіанту тощо.

5 жовтня офіцерський склад російської армії покинув окуповане місто. Ворожа пропаганда розповсюджувала чутки про те, що українські військові будуть застосовувати тортури до тих, хто залишився і був увесь час в окупації. За кілька днів до втечі окупантів на подвір’я міської лікарні заїхав автомобіль з гауляйтером Барбашовим у супроводі військових на двох бойових машинах. Зібравши людей, він виголосив промову про те, що коли прийдуть «укропи», то проти населення чинитимуть репресії, місто зруйнують, не буде ні світла, ні води, ні тепла, ні їжі. Усім пропонував виїжджати на лівий берег Дніпра, мовляв, там вони будуть під їх захистом та у безпеці. Деяких людей похилого віку їм вдалося забрати з собою, дехто з місцевих, піддавшись  брехливій пропаганді, незважаючи на свої проукраїнські погляди, теж виїхав, не розуміючи, що їх втікачів брали як своє прикриття на випадок, якщо українські війська будуть їх атакувати.

Розповідає місцевий мешканець  Дмитро: «Чесно кажучи, ми чекали виходу ворожих військ з міста з дня на день. Зазвичай, завжди було гучно, їздила техніка, чулися вибухи. Аж раптом якась нікому невідома тиша. Зв’язався зі знайомими з району «7 вітрів» і ті сказали, що остання техніка ворога виїжджала о 5 годині ранку 9 листопада. Від радості я співав, танцював, а коли побачив джипи, на яких наші бійці робили «зачистку», під’їхав до них і попросив дозволу обійняти їх. Сльози радості були в моїх очах. Зараз коли я це розповідаю, серце стискається від болю».

  • Ігор Новіков: «Рік від 10 листопада 2022-го змінив життя снігурівчан» 1
  • Ігор Новіков: «Рік від 10 листопада 2022-го змінив життя снігурівчан» 2

Своїми враженнями про день визволення ділилися дівчата, які в окупації працювали у лікарні: «За кілька днів до визволення у провулок Богдана Хмельницького приїжджали новенькі «КамАЗи», які орки «віджали» на якомусь підприємстві. За кілька годин їх перефарбовували у темно-зелені кольори і завантажували награбованим майном. З ними у свої авто носили речі місцеві колаборанти. На ротацію було не схоже, тому що все робилося дуже швидко. На роботу ми ходили повз блокпости, на яких чергували російські військові. Розміщувались вони біля будівлі колишньої чайної та  кафе «У дяді Вані», інколи перевіряли документи. Йдемо 10 листопада – вже немає нікого. Приходимо у лікарню,  а там тільки і розмов, що наші у місті».

Розповідає пані Ольга: «Зранку 10-го був туман і незвична тиша. Вийшли з підвалу, а нам сусіди повідомили, що місто звільнене від ворога. Не повірили. Зателефонували родичці. Вона каже, що біля будівлі райдержадміністрації їхали військові з жовтими стрічками на рукавах. Напевно, наші. Ми побігли до лікарні. На будівлі вже висів синьо-жовтий прапор. Сльози бігли і бігли з очей».  А там  кипіла робота: хтось малював вітальні плакати, хтось надув жовті та блакитні кульки. Чекали своїх визволителів, а їх все не було. Тож вирішили на машині швидкої допомоги їхати назустріч. Їдучи, співали «Червону калину», «Червону руту». Аж поблизу ринку побачили, що рухається колона техніки з українськими прапорами. Медики кричали, щоб зупинилися, але вони поїхали далі. Тож ми обігнали колону і зустріли українських військових біля будинку культури. Тут було все: і шквальні оплески, й обійми, й поцілунки, і сльози. Це були НАШІ. Як довго ми їх чекали!»

Згодом бійці завітали до лікарні. Це були хлопці-красені, як з картинки. Усі високого зросту, у новенькій формі, на нових автомобілях. І відразу згадались «асвабадітєлі»: у пошарпаному одязі, в «лаптях» та на велосипедах – як кадри з фільму жахів. Місцеві нашим несли гостинці від щирого серця. Навкруги панувала атмосфера радості, доброзичливості, видно, що люди довго чекали на цю мить.

  • Ігор Новіков: «Рік від 10 листопада 2022-го змінив життя снігурівчан» 3
  • Ігор Новіков: «Рік від 10 листопада 2022-го змінив життя снігурівчан» 4

А попереду у визволителів була велика робота з «зачистки» місцевості. 19 бійців розвідки рухалися вперед у села Заріччя. Цю операцію вони розробляли три дні. Наші дівчата, які працювали в окупації у лікарні і кожен день ходили з цих сіл на роботу, оминаючи розкладені рашистами міни, усього за якихось 30 хвилин  провели розвідників до місця призначення.

З перших годин звільнення міста начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім повідомив, що вже готовий гуманітарний вантаж, який відразу ж поїхав до звільнених маленьких населених пунктів: везли продукти харчування, генератори, starlink для зв’язку. Життя почало відновлюватися, з’явилися світло, вода. За сприяння Національної спілки журналістів України вийшов після довготривалої перерви перший випуск газети «Вісті Снігурівщини». Багато хто потім казав, особливо у селах, що коли отримали нашу газету, то зрозуміли, що прийшла українська влада. Радості не було меж.

Багато можна писати про день звільнення Снігурівки, що ми і будемо робити. Але, на жаль, війна ще не скінчилась. Тож нам усім треба бути пильними, бо «ждунів» у нашому місті вистачає – бачу їх майже кожного дня, що вони тихенько чекають на повернення «своїх». Цього ні в якому разі не можна допустити. Нам треба вірити та допомагати героям Збройних Сил України. І ми неодмінно переможемо.

Ігор Новіков: «Рік від 10 листопада 2022-го змінив життя снігурівчан» 5

Ігор Новіков,член НСЖУ.

Теги: Головне
Попереднє

«Щодня хочемо вітати на свободі українців», – НСЖУ допомагає в звільненні полонених

Наступне

Головний редактор глибоцької газети «Новий день» Микола Шапка: «Ми авансом платимо пошті за доставку газети, яку вона потім не здійснює»

Схожі новини

«У Росії вся журналістика зводиться до пропаганди», – український журналіст Олександр Гунько, який пройшов через російський полон
Публікації

«У Росії вся журналістика зводиться до пропаганди», – український журналіст Олександр Гунько, який пройшов через російський полон

16/04/2025
Журналістка з Краснопілля Ольга Кисленко з болем відриває від себе клаптики спогадів про рідний дім, повертаючись у реальність
Публікації

Журналістка з Краснопілля Ольга Кисленко з болем відриває від себе клаптики спогадів про рідний дім, повертаючись у реальність

07/04/2025
Рік без Степана Шегди
Публікації

Рік без Степана Шегди

31/03/2025
«Тетяна часто запитувала: «Що ми робимо для перемоги?»: журналістка Тетяна Кулик та її чоловік згоріли живцем унаслідок атаки росії
Публікації

«Тетяна часто запитувала: «Що ми робимо для перемоги?»: журналістка Тетяна Кулик та її чоловік згоріли живцем унаслідок атаки росії

03/03/2025
Наступне
Головний редактор глибоцької газети «Новий день» Микола Шапка: «Ми авансом платимо пошті за доставку газети, яку вона потім не здійснює»

Головний редактор глибоцької газети «Новий день» Микола Шапка: «Ми авансом платимо пошті за доставку газети, яку вона потім не здійснює»

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Донбас: На війні — не без втрат. В інформаційній — також…

    Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Секретар НСЖУ Гліб Головченко став начальником управління в Держкомтелерадіо

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Редактор-рекордсмен Анатолій Безтака і газета «Діалог»: про стійкість, довіру читачів та любов до слова

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Уперше росія визнала, що тримає у полоні відому українську журналістку Вікторію Рощину

    1 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Незабаром – ХХІІІ Міжнародний медіафестиваль-конкурс «ПресВесна на Дніпрових схилах»

Незабаром – ХХІІІ Міжнародний медіафестиваль-конкурс «ПресВесна на Дніпрових схилах»

13/05/2025

Журналістська благодійна акція «Рука підтримки»: у Запоріжжі розіграють лоти з Дрездена

Журналістська благодійна акція «Рука підтримки»: у Запоріжжі розіграють лоти з Дрездена

13/05/2025

Привернення уваги світу до українських журналістів – основне завдання участі НСЖУ в міжнародних та європейських заходах

Привернення уваги світу до українських журналістів – основне завдання участі НСЖУ в міжнародних та європейських заходах

13/05/2025

«Ризики тортур, сексуального насильства та зневаги до людської гідності», – Ліна Кущ про загрози російського полону для журналісток

«Ризики тортур, сексуального насильства та зневаги до людської гідності», – Ліна Кущ про загрози російського полону для журналісток

12/05/2025

«Важливий крок у збереженні спадщини полеглих журналістів», – Сергій Томіленко про відкриття у Франції еспланади імені Армана Солдіна

«Важливий крок у збереженні спадщини полеглих журналістів», – Сергій Томіленко про відкриття у Франції еспланади імені Армана Солдіна

12/05/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: spilka@nsju.org

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична консультацiя
  • Навчання