Напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення окупантів на територію України Центр журналістської солідарності НСЖУ, який із квітня 2022-го діє на базі Івано-Франківської обласної організації спілки, організував за сприяння ТРК «РАІ» в програмі «Сила слова» теледискусію «Журналістика в часі війни».
Модератором виступив генеральний директор ТРК «РАІ», член НСЖУ Андрій Русиняк.
Серед спікерів – Лілія Боднарчук, голова Івано-Франківської обласної спілки журналістів, завідувачка редакції новин «Вісті» ОТБ «Галичина»; Вікторія Плахта, координаторка Івано-Франківського Центру журналістської солідарності, секретариня НСЖУ; Олег Батурін, журналіст інформаційної агенції «Центр журналістських розслідувань»; Михайло Савлюк, головний редактор інтернет-видання Рravda.if.ua, прессекретар Івано-Франківського міського суду; Христина Кухарук, в. о. завідувачки кафедри журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю Університету Короля Данила; о. Ігор Тузик, редактор програм «Радіо «Дзвони», представник Департаменту інформації Івано-Франківської архієпархії УГКЦ.
Запрошеними гостями студії були Богдана Засідко, асистентка Івано-Франківського Центру журналістської солідарності; Віра Ільїна, керівниця Департаменту комунікації Донецької торгово-промислової палати, журналістка краматорської газети «Технополіс», ВПО; Оксана Камінська, засновниця Прикарпатської інформаційної корпорації (ПІК); Іван Харук, кореспондент телеканалу Еспресо в Івано-Франківській області; Ліліана Хомишин, кореспондентка BBC Україна в Івано-Франківській області, голова Молодіжної ради обласної організації НСЖУ; Галина Пристай, доцентка кафедри журналістики Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, координаторка Школи журналістики обласної спілки журналістів; Віталій Чорненький, головний редактор інтернет-видання «Голос-Інфо» та газети «Голос-Інформ».
До участі у програмі долучились і майбутні журналісти з Прикарпатського національного університету та Університету Короля Данила.
Під час етеру у форматі онлайн до теледискусії доєдналися Валентина Федорчук – журналістка з Херсона, власний кореспондент 5 каналу, радіоведуча радіостанції X-ON (ікс он) та Роман Кривко, журналіст «Українського радіо. Харків». До речі, на початку війни вони деякий час проживали в Івано-Франківську й активно співпрацювали з Центром журналістської солідарності.
Основна увага теледискусії була зосереджена довкола низки важливих питань. Зокрема, йшлося про виклики, які поставила перед журналістами війна, як вдається виживати нашим медіа в умовах сьогодення, чи підтримує і допомагає медійникам держава та місцева влада.
У контексті викликів, які довелося долати журналістам з початком війни, було означено, зокрема, повне переформатування роботи медіа, зміна логістики, пошуки нових форм і методів роботи. І це все, зазначали спікери, заради головного – збереження як самого засобу масової інформації, так і редакційного колективу.
– З початку війни діяльність Івано-Франківської обласної організації НСЖУ, звичайно ж змінилася, хоч і не кардинально. Ми призупинили наші традиційні заходи чи ініціативи, а зосередили увагу на наданні різного роду допомоги колегам. До нас, на Івано-Франківщину, вже в перші дні війни почали приїжджати журналісти з інших областей, зокрема, Донецької, Херсонської, Харківської, Запорізької, Київської. Ми допомагали їм з пошуком житла, забезпеченням продуктами харчування та намагалися створити всі умови для роботи. Підтримка надавалась як через обласну організацію НСЖУ, так і через Івано-Франківський Центр журналістської солідарності Спілки. Щодо телебачення, то як завідувачка редакції новин «Вісті» ОТБ «Галичина» зауважу: було нелегко, адже з перших днів війни працювали в інших реаліях. Якщо колись при підготовці матеріалу ми перевіряли інформацію один або два рази, то зараз перевіряємо п’ять – шість джерел. Перевіряємо кожне слово, кожну деталь і кожне джерело інформації. Для нас, журналістів, робота в умовах війни є нелегкою і в моральному плані. Адже доводиться працювати під звуки тривог. До того ж, усю інформацію, яку ми готуємо, передусім пропускаємо через себе. І це не так легко, – зазначила спікерка Лілія Боднарчук.
– Мій регіон і моя Каховка, де я народився, вже у перші години війни потрапили в окупацію і далі перебувають у такому стані. Особисто переді мною не стояло питання працювати далі чи ні. Я продовжував готувати матеріали, виходити в різні ефіри, адже, як журналіст, розумів, наскільки важливо ділитись інформацією, розповідати про те, що бачиш. Але коли в перші дні березня 2022 року окупанти почали глушити зв’язок і стало неможливо працювати, у мене навіть майнула думка: все, можна прощатися з журналістикою… Та коли ми з сім’єю виїхали з окупації на підконтрольну Україні територію, роботи стало більше. Мені зараз краще робити свою роботу, інформувати всіх про те, що робиться у твоїй країні, в світі, надавати об’єктивну й достовірну інформацію. Вважаю це своєю місією, – розповів Олег Батурін.
– Наша краматорська газета «Технополіс» існує 33 роки. Робота редакції з початком війни змінилася докорінно. Ми змушені були виїхати. Втратили багато – обладнання, приміщення, рекламодавців. Коли приїхали на Івано-Франківщину, в нас залишився лише сайт. Ми почали стукати в усі двері та просити про допомогу, в тому числі – й до міжнародних організацій. Отримали невеликі гранти. Також пам’ятаю, як зверталася за допомогою і в Івано-Франківський Центр журналістської солідарності. Я була дуже згорьована, зневірена. На моє щастя, отримала всіляку підтримку, за що вдячна координаторці Центру Вікторії Плахті. Ми працювали, не покладаючи рук. Найбільшим нашим завданням було не втратити колектив. І велика заслуга саме колективу, що ми відновили друк. Звісно, втратили тираж, обсяги сторінок, але не втратили якість. Зараз газета виходить. Ми працюємо. Хочу подякувати колегам, НСЖУ та міжнародним донорам за допомогу та підтримку. Проте, як не прикро, але державної підтримки ми не відчули, – поділилася гостя студії Віра Ільїна.
– Війна стала викликом для всіх. Майже кожен із журналістів, окрім своєї професійної діяльностіЮ долучився ще й до волонтерства. Хтось допомагав внутрішньо переміщеним особам, хтось плів сітки, хтось збирав допомогу для колег та рідних, котрі пішли на війну. І ці всі емоційні «гойдалки» звалилися в перші дні війни на медійників. Але, на мою думку, дуже мало журналістів навіть за таких умов покинули професію і кудись виїхали. Більшість залишилися в професії і мені здається, що сильніше полюбили свою роботу й ще наполегливіше працюють та доносять до людей правдиву інформацію. Ще зауважу про студентів. Вони все це бачили, вони хотіли вчитися, знати, як це працює, як зробити матеріал так, щоби допомогти, а не нашкодити нашим захисникам чи їхнім рідним. Дуже добре, що в такий важкий період ми зуміли консолідувати зусилля і намагаємося допомагати одне одному, – висловила думку Ліліана Хомишин.
Під час розмови в студії журналісти торкнулися питання підтримки та допомоги з боку держави, органів місцевого самоврядування. У контексті цього зазначили, що чиновники стали закритішими до медійників.
– За останні два роки практично відсутнє спілкування чиновників із журналістами. На всі запитання маємо одну відповідь: інформацію читайте на наших офіційних сторінках. Про це потрібно говорити. Може, достукаємося до влади, до чиновників. Війна – це наш біль. У редакції нашого видання з перших днів повномасштабного вторгнення подумали, чим ми можемо бути корисними, і тоді одними з перших поїхали на Схід, одними з перших бачили там роботу наших хлопців. Ми робили репортажі на передовій. Повірте, нашим бійцям дуже важко. Ми повинні їх підтримувати, про них писати, – зазначив Віталій Чорненький.
– Варто було би державі виділяти кошти для інформаційної підтримки медіа. Наприклад, щоб на державному рівні проводилися дрібні тендери, виділялися кошти для інформаційного висвітлення різних тем – життя громад, культура, історії людей тощо. Розподіл коштів можна зробити між областями. Це будуть матеріали різних видань, різні точки зору. Це демонструватиме демократичність нашого суспільства, а для нас, медійників, буде підтримка та допомога, – зауважила Оксана Камінська.
Учасники теледискусії були одностайними у тому, що саме згуртованість та солідарність журналістської спільноти є дуже важливою в час війни і допомагає долати різні виклики.
– Івано-Франківський Центр журналістської солідарності, який створений за ініціативи НСЖУ та за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО, став важливою комунікаційною платформою для медійників. Місцеві журналісти у професії, медійники-ВПО можуть звертатися до нас за допомогою, або ж просто зайти попрацювати, поспілкуватися, обмінятися досвідом чи отримати пораду. Це потрібно. Ми маємо гуртуватися. Разом ми – сила. Разом ми переможемо!, – наголосила Вікторія Плахта.
– Кожний медіаресурс цінний. Кожне медіа має свою концепцію, але має підтримувати загальну концепцію українства. З цього складається інформаційна політика. Наша медійна солідарність, любов один до одного, бажання допомогти, любов до свободи мають нас найбільше гуртувати, – зауважив отець Ігор Тузик.
На завершення програми її модератор Андрій Русиняк подякував усім за плідну розмову, жваву дискусію та наголосив: «Дуже хотілося б, аби в нашому суспільстві сила слова мала силу!».
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Богдана Засідко,
Івано-Франківський Центр журналістської солідарності НСЖУ
