Запровадження посади енергетичного омбудсмена особливо важливе під час лібералізації енергетичних ринків, яка відбувається в Україні. Про це йшлося під час вебінару «Енергетичний омбудсмен для України» для журналістів загальноукраїнських та місцевих медіа у четвер, 28 січня.
Експертка USAID Проєкту енергетичної безпеки Світлана Голікова розповіла про дві основні концепції діяльності інституту енергетичного омбудсмена. Відповідно до першої (реалізованої у США, Грузії та інших країнах), енергетичний омбудсмен займається адвокацією прав побутових споживачів та малого бізнесу на енергетичних ринках. Друга концепція (прикладом реалізації якого є деякі країни ЄС або Австралія) полягає в тому, що енергетичний омбудсмен є альтернативним судовим органом, арбітром, який вирішує спори, де споживач (побутовий споживач чи малий бізнес) є однією зі сторін.
Україні ще належить визначити, яку з концепцій діяльності омбудсмена прийняти, а також вирішити низку пов’язаних питань.
«Якщо омбудсмен – певний альтернативний судовий орган, який вирішує спори, то треба чітко визначити, які категорії спорів підпадають під розгляд цього органу. Не варто думати, ніби омбудсмен може вирішувати всі спори: і в газі, і в електриці, і в тепло-, і у водопостачанні та інших комунальних послугах. Централізоване вирішення спорів вимагає і централізованого регулювання в цих сферах. В Україні централізовано регулюються ринки газу та електроенергії, а ринки тепла і водопостачання регулюються ще й на місцевому рівні. І така дуальність, коли є і національний регулятор, і місцева влада, не додає споживачам розуміння стосовно того, з чим куди звертатись. Також важливо визначити, якими будуть повноваження енергетичного омбудсмена щодо розгляду скарг», – зазначила Світлана Голікова.
Ще одна функція енергетичного омбудсмена – інформаційна і просвітницька. На нього покладаються функції з інформування споживачів про їхні права та обов’язки. Крім того, омбудсмен аналізує характер скарг і дає рекомендації регулятору із вирішення певних найбільш проблемних питань. І таким чином «розвантажує» регуляторний орган.
На думку Світлани Голікової, для укомплектування офісу енергетичного омбудсмена в Україні достатньо буде 25-35 штатних працівників та сучасна інформаційна база. «Концепція початку формування законодавчої бази для енергетичного омбудсмена вже розроблена. Сподіваюся, протягом цього року питання буде винесене на широке обговорення», – додала експертка.
Низька обізнаність споживачів про свої права і про обов’язки монополістів, низька якість звернень до регулятора, – все це перешкоджає повноцінному захисту прав споживачів енергетичних та комунальних послуг, наголосила, виступаючи перед учасниками вебінару, членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Ольга Бабій. Вона повідомила, що за 2020 рік до НКРЕКП надійшло 14,810 індивідуальних та колективних звернень громадян.
«Якщо в скарзі викладено всі обставини щодо порушень, яких припустився монополіст, – ми автоматично спрямовуємо ліцензіату вимогу про врегулювання. У 50% випадків саме в такий спосіб на вимогу НКРЕКП питання, вказане у скарзі споживача, вирішується. Питання, які потребують додаткового врегулювання ми беремо на контроль і закриваємо лише тоді, коли вони будуть врегульовані. І третє: якщо ліцензіат, постачальник, монополіст або розподільча компанія ніяк не реагують на звернення споживачів, ми здійснюємо планові та позапланові перевірки і застосовуємо штрафні санкції», – підкреслила Ольга Бабій.
Членкиня НКРЕКП навела приклад: після того, як національний регулятор запровадив суворий контроль обленерго за дотриманням правил відшкодування за періоди відсутності електропостачання, суттєво зменшилася кількість скарг із цих питань. «Обленерго знає, що будь-яка затримка компенсації буде покарана штрафом. І в цьому напрямі вже можна відзначити позитивні моменти. Що більше споживачів знатимуть про свої права і про обов’язки монополістів, що більше скаржитимуться, – то більше ми реагуватимемо і відповідно – швидше врегульовуватимемо питання», – підкреслила Ольга Бабій.
У запровадженні посади енергетичного омбудсмена зацікавлені всі гравці ринку, і бізнес також, оскільки це зробить спілкування зі споживачами більш ефективним. Про це заявив народний депутат України 8-го скликання, екс-заступник міністра енергетики та захисту довкілля України, експерт USAID Проєкту енергетичної безпеки Олексій Рябчин. Він – автор законопроєкту «Про енергетичного омбудсмена», зареєстрованого у Верховній Раді України в 2017 році. Документ був схвалений профільним Комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, проте депутати попереднього скликання не встигли розглянути його у сесійній залі.
«Думка колективного захисника споживачів має бути почута, і це особливо важливо зараз, коли формуються ринкові правила. У країнах ЄС існують потужні спілки, які захищають інтереси споживачів, маленьких компаній. У нас такого, на жаль, немає, а тому питання, пов’язані зі споживачами чи з тарифам, сильно політизовані. Дуже хочеться, щоб ці питання перейшли у професійну дискусію. І така інституція, як омбудсмен, може в цьому допомогти», – переконаний Олексій Рябчин.
За словами експерта, енергетичний омбудсмен – «це потужна інституція, але вона точно не має втручатися в діяльність незалежного регулятора і в питання тарифоутворення». Водночас омбудсмен має бути «достатньо потужним гравцем, щоб його голос був почутий нарівні з голосом монопольних компаній, які працюють на цьому ринку».
Журналістка, медіаекспертка Юлія Абібок поділилася з учасниками вебінару досвідом підготовки матеріалів із використанням журналістських запитів, а також дала поради щодо висвітлення тем захисту прав споживачів в енергетичному секторі та секторі комунальних послуг.
Участь у вебінарі взяли понад 40 журналістів місцевих і загальноукраїнських медіа.
Вебінар було проведено в рамках освітньої ініціативи «Прозорість та технічна грамотність в енергетичній журналістиці», яку Національна спілка журналістів України виконує в рамках грантової діяльності USAID Проєкту енергетичної безпеки. Метою ініціативи є забезпечення прозорості та технічної грамотності у висвітленні в медіа тем, пов’язаних з енергетичними реформами, та сприяння посиленню енергетичної безпеки України шляхом ефективної комунікації.
