Про загрози безпеці для журналістів у зонах бойових дій та на окупованих територіях, про репресії проти медійників у Криму та вплив агресії на фінансову стійкість медіа, говорили в пресцентрі НСЖУ під час круглого столу з нагоди Всесвітнього дня свободи преси.
Відкриваючи захід, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ підкреслила, що завдяки українським журналістам світ побачив злочини росіян, а також те, як наші громадяни вміють організовуватися і підтримувати один одного.
– Найкращий спосіб протистояти російській пропаганді – це розвивати власні медіа і створювати можливості для роботи журналіста. Не давати російській пропаганді конструювати паралельну реальність. Ще одне завдання медійників, – якнайповніше документувати російські злочини, адже зло має бути покаране», – зауважила Ліна Кущ.
Журналіст на фронті
Медійники, які працюють на лінії фронту, повинні безумовно дотримуватися встановлених правил і рекомендацій. Про це під час круглого столу сказав журналіст «Апостроф ТV» Михайло Шарков.
За його словами, журналіст на передовій – мішень для ворога.
– Якщо російські військові отримують інформацію про те, що десь недалеко працює журналіст, вони використають усі можливості, щоб зупинити його роботу, взяти в полон чи вбити, – зауважив він.
Михайло також розповів, що люди, які мешкають біля лінії фронту і приймали його на ночівлю, просили поставити автівку медійників подалі від їхнього житла, аби відвернути небезпеку. Іноді на передовій краще зняти наліпку PRESS, додав він.
Небезпеки в окупації
Журналісти, які опинилися в окупації, фактично втрачають можливість займатися професійною діяльністю. Непоодинокі випадки викрадення і тиску на медійників. Крім того, журналісти гинуть від артилерійських обстрілів ворога. Так, ворожий снаряд забрав життя маріупольського телеоператора, фотографа Віктора Дєдова.
«11 березня по обіді до нас до квартири прилетіли два снаряди. Перший – до нас з мамою, ми отримали поранення. Другий – там, де був мій син Саша, свекор і Вітя. Саша почав виводити свекра на вулицю, до коридору, до ліфта, а Вітя пішов до нас з мамою у кімнату. В цей момент прилетів ще снаряд. Я пам’ятаю, як кричала: Саша, ти де? Він мені тричі відповідав: мамо, я тут. Для мене було головне, що син живий, адже те, що можуть убити чоловіка, не могла подумати», – розповіла його дружина, журналістка Наталія Дєдова.
Втрата економічної стійкості
Чимало медіа з початком великої війни вимушені були припинити діяльність через брак фінансування. Особливо важко друкованим виданням.
– Газета – це нині елітарне видання. Витрати йдуть не лише на зарплату колективу, яка складала мізерні відсотки від мінімальної на момент повномасштабної агресії росії. Треба було закуповувати папір, який невідомо звідки брати, – розповіла Ірина Храмова, заступниця головного редактора «України молодої».
НСЖУ, залучаючи міжнародних донорів, допомогла редакції відновити друк з травня минулого року. Пані Ірина зауважила, оскільки грантові програми перш за все розраховані на локальні ЗМІ, країні потрібна державна програма підтримки друкованого слова.
Російські репресії проти журналістів в Криму
Проукраїнські журналісти на окупованих та захоплених росією територіях зазнають особливого тиску. Уже 9 років тривають російські репресії проти журналістів у Криму, а з часу повномасштабного вторгнення – і в інших південних регіонах України.
Журналіст із Херсонщини, редактор сайту «Нова Каховка.Сіті» Олександр Гунько розповів, що під час перебування в російському полоні він, попри побиття і погрози, не погодився на співробітництво з ворогом.
– Наш сайт працював в окупації, тож подавати інформацію треба було обережно. Коли вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію – почали працювати у повну силу, – каже Олександр Гунько.
Микола Семена – журналіст, оглядач Крим.Реалії (Проєкт Радіо Свобода), зазначив, що після захоплення Криму журналісти зазнали жорстоких репресій.
– Окупанти судили журналістів за свободу слова – це нонсенс, але так було. Пізніше почали судити за підтасованими фактами людей, які ризикнули власною свободою заради свободи слова, – підкреслив Микола Семена.
Захід відвідала представниця ЮНЕСКО Тереза Хорбахер. Вона нагадала, що ЮНЕСКО підтримує медійників, у тому числі журналістські організації, які прагнуть забезпечити свободу слова. Одним із таких партнерів є НСЖУ.
Також у межах круглого столу відбулася презентація буклету «Розстріляна свобода слова. Журналісти – цілі російського воєнного наступу». Видання досліджує атаки росіян на працівників медіа та містить свідчення очевидців воєнних злочинів. Зокрема, до буклету увійшли історії журналістів, загиблих від початку повномасштабного російського вторгнення; тих, які опинилися в російському полоні; випадки знищення майна і будівель редакцій; переслідування кримськотатарських громадянських журналістів в окупованому Криму ті інші важливі теми.
Інформаційна служба НСЖУ
