У другому півріччі 2025 року в зв’язку з переформатуванням уряду були ухвалені рішення про збільшення повноважень Держкомтелерадіо. З 2026 року Держком буде напряму підпорядковуватися Кабінету Міністрів і знову стане розпорядником бюджетних коштів першого рівня, пише Світлана Остапа в “Детекторі медіа”.
На кінець другого півріччя 2025 року штатна чисельність працівників Держкомтелерадіо складає 83 штатні одиниці, й вона незмінна після передачі Мінкультом до Держкомтелерадіо повноважень, бюджетних програм, підприємств. Фактично працює 73 особи, двоє державних службовців служать у ЗСУ. Досить довго у Комітеті не заповнюється вакансія заступника голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
«Посадовий оклад у 12 000 грн не дозволяє знайти висококваліфікованого, досвідченого спеціаліста в галузі IT і забезпечення кібербезпеки. З розширенням повноважень потреба у такому професіоналі збільшується в рази», — сказав у коментарі «Детектору медіа» голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.
Держкомтелерадіо у другому півріччі 2025 року продовжував координувати та контролювати виконання підприємствами, які входять до сфери його управління, визначених урядом завдань, s надавав інформацію Мінекономіки. Зокрема про надання послуг телерадіомовлення і поліграфії для задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів із спеціальним статусом, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку, Сил цивільного захисту тощо.
Відповідно до запиту Офісу Генпрокурора Комітет продовжує збирати інформацію про пошкоджене, зруйноване та знищене майно: Держкомтелерадіо, підприємств і установ, що належать до сфери його управління, а також господарських товариств, функції з управління корпоративними правами держави у статутних капіталах яких здійснюються Комітетом. Інформацію про завдану шкоду внаслідок збройної агресії Росії надсилає до Офісу Генпрокурора. Крім того, фіксує всі факти руйнувань і пошкоджень, які зазнавали підприємства книговидавничої галузі, та передає цю інформацію Міністерству культури.
9 листопада Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1509, що впроваджує зміни в організацію та керування ключовими державними інформаційними ресурсами. Відповідно до постанови, Держкомтелерадіо буде координуватися КМУ, а не Мінкультом. Міністерство культури та стратегічних комунікацій своєю чергою тепер буде просто Міністерством культури.
Відповідно до постанови №1509 Держкомтелерадіо відповідатиме не лише за реалізацію, а й формування державної політики у сфері медіа, інформаційній і видавничій сферах, а також забезпечуватиме формування та реалізацію державної політики у сферах державного іномовлення, популяризації України у світі, стратегічних комунікацій, зокрема з питань поширення суспільно важливої інформації в Україні та за її межами, інформаційного суверенітету України в частині управління зазначеними цілісними майновими комплексами.
Цілісні майнові комплекси державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України», Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» та державної установи «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» передаються зі сфери управління Міністерства культури до сфери управління Держкомтелерадіо.
Крім цього, Держкомтелерадіо видаватиме посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних медіа. І з 2026 року Держком видаватиме листи-інформування для виїзду за кордон чоловіків-медійників віком 23—60 років. Нагадаємо, раніше Держприкордонслужба розглядала такі листи від Мінкульту.
«Наразі створено комісії з питань приймання-передачі цілісних майнових комплексів “Укрінформу” та “Мультимедійної платформи іномовлення України” до сфери управління Держкомтелерадіо. Що стосується “Центру стратегічних комунікацій”, то наразі йдеться про передачу Держкомтелерадіо недіючої державної установи, без затвердженої штатної чисельності», — зазначив Олег Наливайко у відповіді на запит «Детектора медіа».
Держкомтелерадіо брав активну участь у напрацюванні рішення про виплату родині загиблої в російському полоні журналістки Вікторії Рощиної.
З 23 грудня 2025 року по 31 серпня 2026 року у Держкомтелерадіо проходить плановий фінансовий аудит Рахункової палати України. Мета аудиту: перевірити, проаналізувати й оцінити правильність ведення, повноту обліку та достовірність консолідованої фінансової і зведеної бюджетної звітності.
Бюджет-2026. Збільшення кількості бюджетних програм
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» Держкомтелерадіо передбачено 2 565 197,4 тис. грн., з них за загальним фондом – 2 561 935,4 тис. грн, за спеціальним фондом – 3 262,00 тис. грн.
КПКВК 3801010 «Керівництво та управління у сфері телебачення і радіомовлення» 57 457,6 тис. грн., за загальним фондом – 57 385,6 тис. грн., за спеціальним фондом – 72,0 тис. грн. Видатки залишаються на рівні попереднього року.
КПКВК 3802020 «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері медіа, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності» 27 638,8 тис. грн., за загальним фондом – 26 038,8 тис. грн., за спеціальним фондом – 1600,00 тис. грн. Порівняно з попереднім роком видатки за загальним фондом збільшилися на 2022,6 тис. грн.
КПКВК 3802040 «Підвищення кваліфікації працівників суб’єктів у сфері медіа в Укртелерадіопресінституті» за спеціальним фондом 1590,00 тис. грн.
КПКВК 3802050 Фінансова підтримка творчих спілок у сфері медіа, окремих суб’єктів у сфері друкованих медіа – 1 590,8 тис. грн. (на рівні попереднього року).
КПКВК 3802080 Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України – 2 472 697,7 тис. грн. У порівнянні з попереднім роком фінансова підтримка АТ «НСТУ» збільшилися на 297,7 тис. грн.
КПКВК 3802130 Державні стипендії видатним діячам інформаційної галузі, дітям журналістів, які загинули (померли) або яким встановлено інвалідність у зв’язку з виконанням професійних обов’язків, премії в інформаційній галузі та одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) або поранення (контузії, травми або каліцтва) журналіста під час виконання ним професійних обов’язків – за загальним фондом – 4 222,3 тис. грн. Фінансування збільшилося на 500,00 тис. грн. Ці кошти передбачені на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або поранення (контузії, травми або каліцтва) журналіста під час виконання ним професійних обов’язків.
На 2026 рік у зв’язку зі збільшенням повноважень у Держкомтелерадіо мала збільшитися кількість бюджетних програм і Комітет мав стати розпорядником бюджетних коштів першого рівня. Наразі Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» Держкомтелерадіо не передбачено нові бюджетні програми. Нагадаємо, у Держкомтелерадіо з 2025 року скоротилася кількість бюджетних програм із семи до п’яти.
У зв’язку з швидкістю процесу передачі повноважень від Мінкульту Держкомтелерадіо, дві бюджетні програми, які мали бути в розпорядженні Комітету, в держбюджеті на 2026 рік залишилися в Мінкульті. Уряд знайшов тимчасовий вихід із ситуації до внесення змін до закону про держбюджет на 2026 рік. А саме ухвалив (ще не ухвалив, планує наступного тижня) Постанову КМУ «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Міністерству культури на 2026 рік». Відповідно до постанови ці бюджетні програми передаються Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабміну (розпорядник бюджетних коштів першого рівня) для Держкомтелерадіо, який до внесення змін до закону про держбюджет на 2026 рік залишається розпорядником бюджетних коштів другого рівня. Таким чином Держком зможе реалізовувати державну політику у сферах державного іномовлення, популяризації України у світі, забезпеченні інформаційного суверенітету України, заходів щодо інформування громадськості з питань європейської та євроантлантичної інтеграції України. А телеканали іномовлення, Укрінформ та телемарафон не залишаться без фінансування.
Ситуація щодо фінансування Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки не наразі не прояснилася. Якщо на його діяльність будуть виділені кошти, то він буде працювати. Кошти можуть бути перерозподілені з бюджетної програми Мінкульту на страткомунікації, в яку закладені 4 млрд грн., у бюджетну програму «Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері», яку Мінкульт передає Держкому. Через цю програму торік виділялося фінансування й телеканалу «Рада» на телемарафон «Єдині новини». Станом на 8 січня інформації про фінансування «Ради» і Центру у Держкомтелерадіо немає.
Недопущення на український ринок іноземної видавничої продукції антиукраїнського змісту
Одним із найпріоритетніших завдань Комітету залишається недопущення на вітчизняний ринок видавничої продукції, яка шкодить державі Україна. Моніторинг Держкому засвідчує, що росіяни збільшують випуск антиукраїнських пропагандистських видань.
Нагадаємо, вся російська та білоруська видавнича продукція, враховуючи й ту, що була ввезена на законних підставах до початку повномасштабного вторгнення, перебуває під забороною разом із продукцією з тимчасово окупованих територій України. Серед цієї продукції можуть бути видання антиукраїнського змісту, зокрема, із закликами до посягань на територіальну цілісність і недоторканність України. Розповсюдження такої пропагандистської літератури вже містить ознаки злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу України. Протидія розповсюдженню такої продукції законодавством покладена на відповідні правоохоронні органи.
Держкомтелерадіо, щоб не допустити обіг в Україні такої друкованої продукції, здійснює моніторинг видавничої сфери держави-агресора та Республіки Білорусь, у ході якого виявляються та фіксуються факти випуску у світ таких видань.
За результатами моніторингу Держкомтелерадіо на своєму вебсайті розміщує Перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.
Таким чином Комітет акцентує увагу суб’єктів книгорозповсюдження, правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб, що розповсюдження таких видань може містити ознаки злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена ККУ.
Також Перелік використовується для відбору «кандидатів» на застосування санкцій, що можуть бути застосовані до російських видавництв, які найбільше випустили та розповсюдили антиукраїнської видавничої продукції.
«З ініціативи Держкомтелерадіо та за результатами спільної роботи з Мінкультом та СБУ Президент України указом від 09 листопада 2025 № 835/2025 ввів у дію рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким застосовано санкції до п’яти російських видавництв та 30 вебресурсів, що виготовляють та розповсюджують антиукраїнську видавничу продукцію», – повідомив Олег Наливайко.
Упродовж другого півріччя 2025 року до Переліку книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини внесено 31 нову назву видань. Наразі у Переліку міститься інформація про 628 найменувань видань антиукраїнського змісту. Туди потрапили видання видавництв держави-агресора «АСТ» та «Эксмо», пов’язаних з громадянином РФ, який перебуває під санкціями РНБО України. Крім того, в ньому представлені книги російських видавництв «Книжный мир», «Вече», «Центрполиграф», «Яуза» та «Питер», до яких рішенням РНБО у листопаді 2025 року застосовано санкції.
Також Держкомтелерадіо здійснює моніторинг книготорговельних мереж в інтернеті щодо наявності видань, випущених видавництвами держави-агресора та Республіки Білорусь.
За результатами моніторингу у другому півріччі 2025 року припинено розповсюдження українськими інтернет-магазинами понад 2000 найменувань видавничої продукції, забороненої до продажу в Україні. З них більш як 1000 найменувань було розміщено на найбільших українських маркетплейсах.
Зокрема, припинено неправомірне розповсюдження 14 інтернет-магазинами на маркетплейсі Prom.ua та на створених на цій платформі вебсайтах комерційних пропозицій про продаж понад 700 найменувань видавничої продукції, пов’язаної з РФ та Республікою Білорусь. Також видалено пропозиції щодо продажу понад 350 найменувань видавничої продукції походженням з держави-агресора та Республіки Білорусь, які незаконно розмістили шість інтернет-магазинів на маркетплейсі Rozetka.ua.
За словами Олега Наливайка, Держкомтелерадіо активно користувався можливостями правового інструменту, передбаченого Порядком створення та діяльності системи оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами загального користування та Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України для цілей оборони та безпеки держави в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабміну від 24 січня 2025 № 75. Відповідно до цього Порядку Національний центр в умовах дії воєнного стану за офіційними зверненнями керівників правоохоронних органів видає розпорядження, які є обов’язковими для виконання постачальниками, на тимчасове обмеження доступу до інтернет ресурсів (веб-сайтів, автономних систем, ІР-адрес) у технічно можливий спосіб для постачальників.
Держкомтелерадіо і СБУ у другому півріччі 2025-го заблоковано 20 книжкових магазинів, які просували на ринку заборонену видавничу продукцію РФ і Республіки Білорусь. Частина із заблокованих книжкових крамниць перенесли свої ресурси на нові адреси, комерційні пропозиції щодо продажу забороненої видавничої продукції видалено.
Координація та контроль видавничої діяльності
Відповідно за інформацією Держкому станом на 10 грудня 2025 року до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції внесено 8826 суб’єктів видавничої справи: 6448 – юридичних осіб та 2378 – фізичних осіб-підприємців.
Щорічна кількість внесених до Держреєстру суб’єктів видавничої справи не зменшилася з початком повномасштабного вторгнення. Зокрема у 2020 році до Держреєстру було внесено 194 суб’єкти видавничої справи, у 2021 році – 335; у 2022 році – 152; у 2023 році – 308; у 2024 році – 192; у 2025 – 252 суб’єкти видавничої справи.
«З 22 квітня 2025 року впроваджено інформаційно-комунікаційну систему «Державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції» з використанням програмного забезпечення. За допомогою цієї системи станом на 10 грудня 2025 до Держреєстру подано 681 заяву; внесено 252 суб’єкти господарювання та видано свідоцтв; переоформлено 46 свідоцтв; припинено дію 107 свідоцтв. У ході експлуатації Держкомтелерадіо разом із розробником постійно удосконалював роботу Держреєстру, шляхом його модернізації та приведення до європейських стандартів», – розповів голова Комітету.
Держкомтелерадіо активно сприяє популяризації літератури, адаптованої для людей з порушеннями зору. Уже два роки поспіль Комітет надає інформаційну підтримку культурно-мистецькому проєкту видавництва «Антологія» — «Невидимі сторінки», який має на меті поширення рельєфно-крапкових видань (шрифтом Брайля). 30 вересня 2025 року до Всеукраїнського дня бібліотек в Укрінформі за сприяння Держкомтелерадіо відбувся круглий стіл «Роль книг для дітей з порушеннями зору на шляху до безбар’єрності України», організований спільно з видавництвом «Антологія». Захід об’єднав бібліотекарів, освітян, видавців, активістів і практиків, які щоденно працюють з незрячими дітьми.
Під час повномасштабного вторгнення в Україні від обстрілів постраждала низка видавництв і поліграфічних підприємств. Як зазначили в Держкомі, рішення про релокацію підприємств видавничої сфери з міст, які перебувають під постійними обстрілами, у разі необхідності прийматимуться відповідними обласними військовими адміністраціями. Держкомтелерадіо разом з апаратом РНБО України розробили план релокації, який передбачає евакуацію підприємств, їхнє переміщення у безпечні місця та відновлення їх роботи.
Консультації з громадськістю та співпраця з профспілками
Комітет з усіх важливих питань реалізації державної політики у видавничій та інформаційній сферах продовжував консультуватися з громадськістю та громадською радою при Держкомтелерадіо. Під час воєнного стану консультації проводяться переважно в електронній формі, а склад громадської ради лишається незмінним. Зокрема, у другому півріччі 2025 року Комітет виносив на громадське обговорення проект наказу, яким затверджувалися вимоги до видавничого оформлення, поліграфічного і технічного виконання видань. Цей нормативно-правовий документ Держком розробив з метою встановлення однакових вимог для всіх суб’єктів видавничої діяльності, а також уніфікації підходів до створення видавничої продукції. У такий спосіб створюється єдина база стандартів для всіх учасників галузі, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності українських видань на внутрішньому і міжнародному ринках. Згідно з інформацією Комітету, наразі проект цього нормативно-правового акту знаходиться на погодженні із заінтересованими органами.
Крім того, відбулися електроні консультації з громадськістю стосовно внесення змін до деяких актів уряду щодо премій імені В’ячеслава Чорновола, Івана Франка, Лесі Українки, Максима Рильського. Проект постанови Кабміну уточнював назви органів виконавчої влади та їх посадових осіб, а також стосувався діяльності Міжвідомчої комісії з питань сприяння розвитку вітчизняного книговидання та книгорозповсюдження.
Держкомтелерадіо у другому півріччі 2025 року активно співпрацював з Всеукраїнською профспілкою працівників культури. За словами Олега Наливайка, напрацьовано позитивний багаторічний досвід соціального партнерства, який врегульований Законом України «Про соціальний діалог в Україні», генеральною та галузевими угодами в сфері телебачення, радіомовлення та видавничій галузі. Завдяки підписаним документам усі проблемні питання, які піднімає профспілка щодо захисту трудових соціально-економічних прав працівників інформаційної та видавничої галузей, вирішуються в процесі соціального діалогу. Зокрема, у звітний період опрацьовано та погоджено проєкти професійних стандартів для групи професій – журналіст, кореспондент, оглядач, випусковий редактор.
«Представники профспілки є постійними членами різних комісій, роботу яких координує наше відомство. Зокрема, й міжвідомчої комісії з питань виплати одноразової допомоги у разі загибелі або поранення журналіста під час виконання ним професійних обов’язків. У вересні відбувся І Пленум ЦК Профспілки працівників культури України, на якому обговорювалися актуальні питання захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників галузі в умовах воєнного стану. На пленум були запрошені представники Комітету. Профспілка відзначила Держкомтелерадіо як надійного і професійного партнера, а колективний договір Суспільного мовника як такий, що може бути зразком для інших», – зазначив голова Держкомтелерадіо.
Установи й підприємства зі сфери управління Держкомтелерадіо
Книжкова палата
17 листопада 2025 року відбулися вибори директора Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова». У конкурсі на посаду директора взяли участь три кандидати. Перемогла заступниця директора Книжкової палати з наукової роботи, кандидатка наук із соціальних комунікацій Ольга Васьківська.
Як писав «Детектор медіа», попередній конкурс на керівника Книжкової палати України імені Івана Федорова, який був оголошений 30 січня 2025 року, не відбувся, бо у претендентів на посаду відсутній науковий ступінь у галузі «Соціальні комунікації», що не відповідало вимогам пункту 2 розділу 6 Статуту Книжкової палати України.
Держкомтелерадіо вніс зміни до статуту Книжкової палати, а саме розширив перелік галузей («Філологічні науки», «Історичні науки», «Педагогічні науки», «Соціальні комунікації»), науковий ступінь доктора наук або доктора філософії з яких повинні мати претенденти на посаду. Обов’язки директора Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова» виконував Микола Сенченко.
Укртелерадіопресінститут
2025 рік виявився важким для Українського інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і радіо. Заклад опинилася без державної підтримки, а тому колектив шукав шляхи для виживання. Нагадаємо, з 2025 року Міністерство фінансів запропонувало новий механізм реалізації реформи системи перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, а саме визначення Міністерства освіти та науки єдиним державним замовником на підвищення кваліфікації кадрів. У зв’язку з цим за бюджетною програмою «Підвищення кваліфікації працівників суб’єктів у сфері медіа в Укртелерадіопресінституті» не визначені видатки за загальним фондом державного бюджету. З огляду на це відбулося скорочення штатної чисельності Укртелерадіопресінституту. Директор інституту Гліб Головченко перейшов на посаду начальника управління інформаційної політики Держкомтелерадіо.
«Було організовано проведення навчання на комерційній основі, хоча, як вважає керівництво інституту, не в тих обсягах, які дозволяють закладу такого рівня існувати на повну потужність. Інститут пройшов конкурсний відбір виконавців державного замовлення підвищення кваліфікації фахівців окремих галузей економіки та працівників бюджетної сфери Міністерства освіти та науки України за програмою «Штучний інтелект у роботі медіа», – повідомив Олег Наливайко.
У результаті Укртелерадіопресінститут зберіг невеликий колектив, не втратив будівлю, не допустив заборгованостей з заробітної плати та комунальних послуг, продовжував працювати. Протягом року інститутом було проведено навчання з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації близько 250 осіб, серед яких службовці Сил оборони України, державні службовці, фахівці медіа. Навчання проводилося за такими напрямами: «Штучний інтелект у роботі медіа»; «Стратегічні комунікації»; «Медіавиробництво»; «Продюсер кіно та телебачення»; «Освітня програма для держслужбовців»; «Режисер телебачення».
АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія»
Держкомтелерадіо протягом 2025 року видав 34 накази щодо погодження передачі в оренду (найм) нерухомого та рухомого майна АТ «НСТУ», внесеного до статутного капіталу компанії.
«У листопаді 2025 року Держкомтелерадіо видано наказ «Про вжиття заходів для посилення контролю за діяльністю АТ «НСТУ», у якому ми звертаємо увагу посадових осіб акціонерного товариства на персональну відповідальність у разі порушення передбачених законом обов’язків та заподіяння збитків товариству діями або бездіяльністю. Наглядовій раді компанії рекомендовано провести комплексний аналіз стану контролю діяльності виконавчого органу, дотримання антикорупційної політики товариства, порядку здійснення закупівель, фінансово-бюджетної дисципліни, порядку прийняття рішень про вчинення правочинів, а також функціонування системи внутрішнього контролю тощо за період з січня по листопад 2025. Також ми рекомендуємо у разі потреби вжити необхідні заходи для посилення контролю та забезпечити невідкладне реагування на повідомлення від правоохоронних органів щодо кримінальних правопорушень стосовно посадових осіб товариства. Наглядова рада має забезпечити щомісячне звітування Держкомтелерадіо про результати проведеної роботи», – зазначив Олег Наливайко.
Урядовим розпорядженням від 3 грудня 2025 № 1377-р Держкомтелерадіо визначено уповноваженим органом управління державним майном, яке було придбано АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» за кошти, отримані відповідно до грантової угоди між Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) та урядом України для реалізації Програми екстреного відновлення.
«Закуплені техніка та обладнання на суму 551 460 тисяч гривень забезпечать безперебійну роботу Суспільного мовника. Проте оприбуткувати це майно АТ «НСТУ» не може, оскільки воно залишається у державній власності та використовується за цільовим призначенням. Щодо таких об’єктів не допускається прийняття рішень, наслідком яких може бути їхнє відчуження з державної власності. АТ «НСТУ» має поставити на баланс саме державне майно з правом користуватися ним, але із зобов’язанням зберігати його цілісність і функціональне призначення», – зауважив голова Держкомтелерадіо. Йдеться про автомобілі та техніку.
АТ «Українське видавничо-поліграфічне об’єднання»
З метою виконання вимог Політики державної власності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 № 1369, Держкомтелерадіо як вищий орган управління АТ «ДАК «Укрвидавполіграфія» ухвалив рішення про затвердження Плану управління у період дії правового режиму воєнного стану.
«Укрвидавполіграфія» є видавничо-поліграфічною компанією, яка забезпечує реалізацію узгодженої стратегії 23 поліграфічних, видавничих, постачальницьких підприємств, а також спеціалізованих науково-дослідних інститутів. «Корпоративні підприємства «Укрвидавполіграфія» безперебійно працюють в умовах воєнного стану, сплачуючи у дохід держави мільйонні податки і збори. Найпотужнішим підприємством компанії на сьогодні є АТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус». У серпні 2025 року Український інститут книги, який провів аналіз книжкового ринку, оголосив, що за підсумками роботи видавничо-поліграфічної галузі у першому півріччі 2025 року лідером серед українських друкарень за зростанням прибутковості є «Глобус»», – зазначив Олег Наливайко. За його словами, офіційні фінансові показники підприємств галузі, АТ «ДАК «Укрвидавполіграфія» свідчать, що зростання триває і в другому півріччі 2025 року.
Студія «Укртелефільм»
Державне підприємство «УСТФ «Укртелефільм» після зняття арештів з майна та земельної ділянки, на якій знаходяться будівлі студії, уклало договір на виконання топографо-геодезичних вишукувальних робіт для оформлення земельної ділянки підприємства. Ці роботи були виконані, зараз здійснюється внесення змін до межі та площі земельної ділянки з урахування координат червоних ліній обмеження та обтяження земельної ділянки, внесення (виправлення) даних відомостей до Геокадастру, отримання нового витягу земельної ділянки для подальших реєстраційних дій.
Питання оформлення земельної ділянки було суттєвою перепоною на шляху процесу перетворення. За результатом вирішення цього питання підприємство повернеться до виконання необхідних заходів з перетворення ДП «УСТФ «Укртелефільм» в акціонерне товариство «Укртелефільм» і подальше приєднання до АТ «НСТУ».
Одночасно з виконанням організаційних заходів, пов’язаних із перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, колектив «Укртелефільму» продовжував роботу над творчим проектом із циклу «Шістдесятники» – документальною драмою «Іван Світличний і його Надія». У фільмі йтиметься про долю двох видатних українців, громадських діячів, дисидентів – Івана Світличного і його молодшої сестри Надії.
Благодійна діяльність
З початком російського повномасштабного вторгнення Держкомтелерадіо активно долучився до гуманітарної підтримки українців. Однією з ключових ініціатив стала благодійна акція «Українським дітям — українську книгу», яка стартувала 15 березня 2022 року та триває донині. У межах акції книжки також передавалися військовим, студентам, бібліотекам, дипломатичним установам та культурним осередкам за кордоном. У межах акції «Українським захисникам – українську книгу» книжки потрапляють до військових навчальних закладів, госпіталів та центрів дислокації військових. Також завдяки співпраці з європейськими партнерами розвивається ініціатива «Українській молоді – європейську книгу». У Комітеті повідомили, що в січні прифронтовим навчальним закладам буде передано 5000 примірників навчальної літератури іноземними мовами.
У другому півріччі 2025 року тривало поповнення фондів українських бібліотек на заміну російськомовної літератури. За кордоном продовжувалася робота з організації й відкриття українських книжкових поличок в найбільших бібліотеках та культурно-освітніх центрах світу. Станом на грудень 2025 року їхня кількість перевищує 300 одиниць.
Нагадаємо, у березні цього року благодійна акція «Українським дітям — українську книгу», установила рекорд України за кількістю українських книг, переданих до бібліотек і шкіл України та світу.
Конкурси, премії під патронатом Держкомтелерадіо
Держкомтелерадіо протягом 2025-го року продовжував організовувати роботу комітетів з присудження чотирьох премій: імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності; імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики; Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів, а також за переклад творів українських класиків і сучасних авторів мовами народів світу; Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.
2025 року були названі імена нових лауреатів премії імені Франка, вручення нагород відбулося 27 серпня. Також визначено лауреата премії імені В’ячеслава Чорновола за 2025 рік. Ним став публіцист та науковець Микола Тимошик за книгу «Тоталітарна журналістика». Вручення диплому лауреату відбувається традиційно 19 грудня в аудиторії імені В’ячеслава Чорновола в Інституті журналістики КНУ імені Т. Г. Шевченка.
1 листопада завершився прийом клопотань на участь у конкурсі на здобуття премії імені Максима Рильського за 2025 рік. На здобуття премії надійшло 15 робіт у двох номінаціях: за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів (12 робіт) та за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу (три роботи). Відповідно до Положення про премію претенденти на лауреатство премії визначатимуться до 25 січня 2026 року.
Також 1 листопада 2025 року було завершено прийом клопотань на участь у конкурсі на здобуття урядової премії імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2025 рік. На розгляд комітету з присудження премії у 2025 році надійшло 114 творчих робіт у чотирьох номінаціях. Відповідно до положення про премію претендентів на лауреатство комітет з присудження премії визначатиме до 1 січня 2026 року.
У Держкомтелерадіо повідомили, що у зв’язку із зміною статусу Комітету, терміни проведення засідань комітетів з присудження премій можуть бути дещо зміщені.
Співпраця з донорами та міжнародними організаціями
Як повідомили в Комітеті, наразі Держкомтелерадіо виступає бенефіціаром двох проектів, які здійснюються в Україні в рамках міжнародної технічної допомоги. Продовжує співпрацювати з партнерами проекту міжнародної технічної допомоги «Проект розвитку потенціалу Суспільного мовника України. Фаза – 2». Партнером з розвитку цього проекту є уряд Японії через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA), виконавцем – Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA), реципієнтом – Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Метою проекту є зміцнення структури та функціонування АТ «НСТУ» у забезпеченні безперебійного надання неупередженої та достовірної інформації.
Другий проект – «REACH – партнерство медіа для відповідальності та довіри», який фінансується урядом Королівства Данія через Міністерство закордонних справ Данії, виконавець – International Media Support (відокремлений підрозділ в Україні). Метою проекту є зміцнення свободи вираження поглядів та підтримки незалежних, плюралістичних медіа як ключових елементів демократичного розвитку, що також сприяє підзвітності та діалогу між владою, громадянським суспільством і громадянами в країнах Східного партнерства, з особливим фокусом на Україні.
Крім того, Держкомтелерадіо планує виступити бенефіціаром проекту «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза ІІ», який є продовженням проекту «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні» та впроваджується в рамках Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки. Проект спрямований на реагування актуальних потреб ключових медіа України в умовах війни та післявоєнний період, підтримує вдосконалення законодавчої бази та політик відповідно до стандартів Ради Європи і Європейського Союзу на шляху вступу України до ЄС та її інтеграції до інформаційного простору ЄС.
Реалізація другої фази проекту зосереджена на посиленні правових норм, які захищають свободу слова, забезпеченні їхнього ефективного застосування, сприянні незалежності та плюралізму медіа. Проект фінансується Радою Європи, виконавець проекту – Офіс Ради Європи в Україні, реципієнти-бенефіціари – Національна рада з питань телебачення і радіомовлення та Міністерство культури, реципієнт – АТ «НСТУ». У рамках реалізації проекту буде продовжено надання експертної та технічної допомоги для вдосконалення внутрішнього управління та регуляторних структур АТ «НСТУ» з метою підтримки її незалежності, підвищення операційної ефективності та забезпечення довгострокової інституційної стійкості.
Фото: з сайту Держкомтелерадіо, колаж Миколи Шиманського
Дискусія з цього приводу: