Свої коментарі щодо Заяви Правління НСЖУ «Законопроєкт “Про медіа» об’єднав проти себе журналістів, а кожен його адвокат носитиме тавро «Ворог преси» на засіданні Правління Спілки представив директор Національного інформаційного агентства «Укрінформ» Олександр ХАРЧЕНКО.
Він пояснив, чому утримався від голосування за проєкт Заяви:
– Законопроєкт «Про медіа» – надто складне питання, щоб укласти його в таку емоційну і доволі суб’єктивну заяву правління Національної спілки журналістів України. Вважаю що прийняття Закону України «Про медіа» на сьогодні необхідне. Адже неможливо працювати за законодавством тридцятирічної давнини, коли світ живе вже зовсім в інших реаліях.
Говорити про те, що законопроєкт містить цензурні мотивації, думаю, не варто. Знаю багатьох людей, які в дискусіях обговорювали цей законопроєкт і які щиро вірять, що в сфері медіа треба законодавчо урегулювати і унормувати багато питань. Тому заява Спілки в емоційному стилі зі словами про те, що ті, хто її не підтримує, будуть ворогами преси, їх проклинатимуть на теренах журналістики, м’яко кажучи не є толерантною по відношенню до тих, хто дотримується інших позицій.
Як на мене, то личила б інша заява, яка б сказала про те, що прийняття такого закону є актуальним і необхідним, але водночас законопроєкт потребує врегулювання і доопрацювання багатьох і багатьох моментів.
Я не бачу в законопроєкті і такої серйозної проблеми, як підштовхування нас до саморегуляції. Це, м’яко кажучи, дуже суб’єктивна думка, як і думка про те, що йдеться про створення альтернативної державної спілки журналістів. Якщо ми є четвертою владою і не можемо домовитись про саморегулятивний орган, який є в інших країнах, це питання до нас чи до держави?
Держава справді не повинна диктувати нам стандарти. У нас уже є регулятивний орган – Комісія журналістської етики. При всій дискусійності деяких висновків цієї комісії, але вона працює. І це є приводом, що із розробниками законопроєкту «Про медіа» в принципі можна домовлятися, можна знайти спільну мову.
І коли ми говоримо про те, що проти нас затіяли брудну гру, створюють державну спілку журналістів, значить, ми не відчуваємо в собі сили, якщо проти нас можна створити кишенькову спілку журналістів.
Ми говоримо про європейський досвід, що тільки в двох країнах є саморегулювання онлайн-медіа, і то воно не вдале. Можна на кожен з таких пунктів приводити купу інших моментів. Наприклад, у Норвегії, яка зовсім не є відсталою країною, регулятор працює у складі міністерства культури, що є аналогом нашого міністерства культури та інформаційної політики. У Швеції є достатньо жорсткі регулювання медіа, і займається цим безпосереднього уряд. І ми чомусь Швецію не вважаємо відсталою країною.
Одне слово: є багато дискусійних питань, і Заява могла би бути. Але я утримуюся від такої емоційної і суб’єктивної заяви. Заява НСЖУ мала б бути дуже врівноваженою, спокійною і розважливою.
Нагадаємо, що Правління НСЖУ на своєму засіданні 13 травня закликало зняти з розгляду у парламенті законопроєкт «Про медіа», надіслати його на експертизу до Венеціанської Комісії Ради Європи та запропонувало владі розпочати «реальний діалог із журналістами України для осучаснення медійного законодавства».
До складу Правління входить 31 представник національних та місцевих ЗМІ, голови обласних осередків Спілки журналістів, медіаексперти. Участь у засіданні Правління при обговоренні Заяви щодо законопроєкту «Про медіа» взяли понад 50 активістів Спілки журналістів з усіх регіонів України. При голосуванні за Заяву утрималося троє членів Правління.
