Дружня зустріч журналістів відбулася напередодні Нового, 2025-го, року в коворкінгу Івано-Франківського Центру журналістської солідарності. У змішаному форматі – офлайн/онлайн – у ній взяли участь працівники Центру, голови обласних осередків НСЖУ в Рівненській та Волинській областях Дмитро Тарасюк і Михайло Савчак, відповідальна секретариня Чернігівської обласної організації НСЖУ Ольга Чернякова, медійники з Волині, Івано-Франківщини та Чернігівщини. Модерувала захід координаторка Івано-Франківського Центру журналістської солідарності Вікторія Плахта.
Учасники зустрічі, передусім, підсумували роботу локальних медіа за 2024-ий рік, зосередивши увагу на здобутках, реалізації професійних проєктів, грантовій діяльності, співпраці з Івано-Франківським Центром журналістської солідарності. Також йшлося і про проблемні питання, з якими довелося зіткнутися протягом року. В контексті цього під час дружньої розмови кожен із учасників поділився досвідом роботи медіа в складних умовах воєнного стану.
Вікторія Плахта, координаторка Івано-Франківського Центру журналістської солідарності, зосередила увагу колег на діяльності Центру в 2024-му році. Вона відзначила активну комунікацію між Центром та журналістами з підшефних областей – Волинської, Рівненської, Чернігівської та Херсонської. Адже, за словами Вікторії Плахти, добра комунікація є ознакою рівня довіри до ЦЖС.
–Важливу підтримку в реалізації наших благодійних ініціатив, проведенні різноманітних заходів надавала НСЖУ, наші партнери – Департамент інформації Івано-Франківської архієпархії УГКЦ, Спільнота Святого Егідія в Івано-Франківську, Благодійний фонд «Чисті серцем», Благодійний фонд Андрія Голинського та івано-франківські журналісти-волонтери, зокрема, отець Іван Стефурак, Ліліана Хомишин, Іван Харук, Михайло Савлюк, Віталій Чорненький, Оксана Говера, Ірина Рабарська. Ми і надалі будемо спрямовувати свої зусилля на різнобічну допомогу та підтримку наших колег, – зазначила Вікторія Плахта.
–Вдячність Івано-Франківському Центру журналістської солідарності за постійну підтримку. Ми впродовж усього 2024 року були постійно на зв’язку. Тренінги, вебінари, консультації, які організовував для нас Центр, були потрібні й корисні в професійній діяльності. Також діти чернігівських медійників брали участь у творчих конкурсах і отримували від Центру подарунки. Найбільше досягнення журналістів Чернігівщини – ми вистояли, розвиваємось і впевнено дивимося в майбутнє. Ми реалізували низку грантів, проєктів. І це підсилило діяльність наших медіа. Відрадно, що наші колеги написали і видали кілька книг – спогадів про війну та реалізували низку власних проєктів. Зокрема, фотоальбом Владислава Спешилова «04-35. Чернігів», проєкт від «Деснянської правди» – Українська премія року, – зазначила Ольга Чернякова, відповідальна секретариня Чернігівської ОО НСЖУ.
Завдяки проєкту «Партнерство задля Перемоги», який успішно реалізує Івано-Франківський Центр журналістської солідарності НСЖУ в партнерстві з Департаментом інформації Івано-Франківської архієпархії УГКЦ та волонтерською асоціацією «Anteas Alessandria» (Італія), різнобічну допомогу отримали вітчизняні медійники, передусім ті, хто в час війни залишається у професії. Зокрема, під час зустрічі волинська журналістка Людмила Приймачук у своєму виступі наголосила на важливості проєкту. Вона висловила вдячність за новий смартфон, який отримала в межах проєкту, адже гаджет став їй добрим помічником при підготовці матеріалів у прифронтовій зоні.
–Відверто кажучи, найактивнішим учасником ініціатив Івано-Франківського Центру журналістської солідарності є мій син-другокласник Дмитро. Він охоче бере участь у різних тематичних конкурсах та творчих акціях. Дмитрик пишається Дипломом, який отримав від Центру за участь в акції «Я – з родини журналістів». За що щиро вдячна працівникам Центру. Щодо моєї професійної діяльності. Працюю журналісткою національної мережі гіперлокальних медіа Rayon.in.ua. в Луцьку. За освітою я інженер. Проте в журналістиці почуваю себе важливішою, попри те, що заробітна платня менша, аніж інженера на підприємстві. Хочу поділитися з колегами таким моментом. Нещодавно ми готували для ютубу відеоматеріал і брали інтерв’ю в члена евакуаційної групи поліції Донецької області «Білий янгол». Учасники групи здійснюють гуманітарні місії біля лінії фронту, рятують людей, котрі опинилися під обстрілами. Коли ми підготували матеріал, я зрозуміла, що дуже багато в журналістиці ще не зроблено. Для мене журналістика це не робота, це – місія. Ми маємо якомога більше розповсюджувати інформацію про війну в Україні, про героїчні вчинки тих, хто рятує людські життя, – поділилася з колегами Галина Васенок, журналістка-ВПО з Курахового Донецької області.
–Наша газета «Техпоноліс» – єдина газета, яка зараз виходить на Донеччині. В березні 2022 року ми евакуювалися всією редакцією на Івано-Франківщину. За підтримки НСЖУ поновили друк нашої газети. 2024-го ми видали 24 номери і розповсюдили їх у населених пунктах Донеччини. Було нелегко, адже зруйнована логістика і є певні труднощі. Ми навчилися шукати будь-яку можливість продовжувати нашу роботу – проєкти, гранти. Зокрема, зробили свій власний проєкт – гайд протидії дезінформації. Розповсюдили на території Донеччини вісімсот примірників гайду. Адже наша область потерпає від російської пропаганди. Нашими головними досягненнями є: перше – ми видаємо друковану газету і розповсюджуємо її на території Донеччини; друге – зберегли весь колектив, працюємо і продаємо газету. Робота журналіста це – не про гроші, робота журналіста це – про служіння. Дякую колегам за ту солідарність і за те, що ми маємо таку підтримку і від НСЖУ, і від Івано-Франківського Центру журналістської солідарності й міжнародних донорів. Та, головне, ми солідарні між собою. Бажаю зберегти в новому році нашу солідарність, наш настрій і розуміння величезної мети, задля якої ми працюємо. Особлива подяка Івано-Франківському Центру журналістської солідарності, в якому ми почуваємось, як вдома: коли приходиш, тебе радо зустрічають, запропонують чай чи каву, скажуть добре слово. Для нас, хто тимчасово покинув рідні оселі, дуже важлива така підтримка і дружня атмосфера, – зазначила Віра Ільїна, журналістка-ВПО, заступниця редактора газети «Технополіс» із Краматорська Донецької області.
Журналісти особливу увагу закцентували на проблемі загальнонаціонального характеру, яка склалася в умовах війни. Йшлося про непоодинокі факти закриття медіа по всій Україні. Головною причиною такої ситуації є нестача коштів для забезпечення діяльності медіа. У контексті цього присутні наголосили на відсутності підтримки роботи медіа з боку органів місцевої влади. Як не прикро, чомусь влада на всіх її рівнях не зацікавлена у збереженні локальних медіа.
Вікторія Плахта зауважила, що журналістська спільнота Прикарпаття уже звернулася з цього приводу до обласної влади щодо надання фінансової підтримки місцевим медіа. На жаль, за її словами, нині на Івано-Франківщині припинило існування п’ять міськрайонних друкованих видань, перестали працювати три телеканали.
Колеги з підшефних областей розповіли про ситуацію, яка склалася в медійній сфері, в їхніх регіонах.
–На Волині в час війни з 18-ти місцевих друкованих видань не виходить уже шість. Тиражі надзвичайно мізерні. Багато журналістів зараз потребують фінансової підтримки. Хочу побажати, аби ми всі, як кажуть на Галичині, «трималися купи», допомагали одні одним, підставляли дружнє плече. Нам треба робити все можливе, аби українська журналістика не занепала духом і надалі залишалася найвпливовішою творчою організацією в нашій державі, – зазначив Михайло Савчак, голова Волинської обласної організації НСЖУ.
–Для нас цей рік був нелегким. Місцева влада виселили нашу обласну спілку журналістів із приміщення, яке ми займали понад 30 років. Вирішити питання в правовому полі не вдалося. Наразі прихисток нам дала торгово-промислова палата. Щодо друкованих видань – у нас половина газет закрилися, багато редакцій відмовилися від послуг Укрпошти і своїми силами намагаються організувати доставку преси до читачів. Наш обласний осередок НСЖУ нині налічує понад 500 членів, з яких майже 40 несуть службу в ЗСУ. На жаль, є загиблі серед наших колег. Обласна спілка всіляко підтримує сім’ї загиблих медійників, а також сім’ї переселенців, – розповів Дмитро Тарасюк, голова Рівненської обласної організації НСЖУ.
–Дуже прикро, що останнім часом закриваються газети. У нашому районі закрилося два друкованих видання. Наша газета «Деснянська правда» не виходить друком із початку повномасштабної війни, але ми розширили свою присутність у соцмережах: маємо сторінку в інстаграм, телеграм, фейсбук та свій канал в ютубі. Реалізуємо два важливих проєкти. Перший – Чернігівський шпиталь, у межах якого розповідаємо про наших захисників, які там лікуються, та медиків, які рятують життя героям. Другий – Українська премія року, благодійний захід який об’єднав усю Чернігівщину. Так нашій газеті вдається виживати, – поділилася досвідом Людмила Пархоменко, редакторка чернігівської газети «Деснянська правда».
Під час дружньої розмови також ішлося й про плани на 2025 рік. Вікторія Плахта запропонувала медійникам надіслати на адресу Центру пропозиції щодо тематики проведення тренінгів із психологічної підтримки, юридичної та гуманітарної допомоги, а також щодо проведення заходів, які варто провести для журналістської спільноти в 2025 році, що будуть спрямовані на різнобічну допомогу й підтримку наших колег.
На завершення зустрічі журналісти обмінялися привітаннями.
–Ми маємо й надалі об’єднуватися! Три роки повномасштабної війни показали дієвість і ефективність НСЖУ. Ми всі розуміємо і віримо, що 2025-ий стане роком нашої Перемоги! Той колосальний досвід, який напрацьований разом, обов’язково буде використаний у прийдешньому році заради нової журналістики, нової України, заради становлення журналістської спільноти як єдиної сили правди, яка має нести достовірну інформацію до тих, хто нас слухає, дивиться і читає!, – привітав колег прикарпатський журналіст Любомир Белей.
–Впевнений, що у 2025 році вдасться зробити ще більше спільних заходів задля підтримки тих, хто потребує. Маємо й дальше плідно співпрацювати і солідаризуватися навколо Івано-Франківського Центру журналістської солідарності, – побажав колегам Іван Харук, журналіст телеканалу «Еспресо», координатор Спільноти Святого Егідія в Івано-Франківську.
–Наша журналістська солідарність – понад усе! Щиро вдячна усім за співпрацю, за наші зустрічі, дружні розмови! Ми й надалі будемо плідно працювати задля спільної мети – нашої Перемоги! Успішного і мирного всім 2025 року!, – побажала Вікторія Плахта.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників медіа, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Богдана Засідко,
Івано-Франківський Центр журналістської солідарності
Дискусія з цього приводу: