Як повідомив Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, в аеропорту Стамбула, після прильоту з Хорватії, де вона висвітлювала роботу Парламентського саміту «Кримської платформи», була затримана відома кримськотатарська журналістка, яка працює на телеканалі АТR, Гульсум Халілова. Як стало зрозуміло з різних джерел, затримання було здійснено згідно з російським запитом у рамках Інтерполу. Рефат Чубаров закликав тих, хто обговорюватиме цю тему, «бути професійними: процедури в Інтерполі вимагають від держав-членів їх дотримуватись. Затримання – це ще не арешт і тим більше не видача. Але в будь-якому разі це принизливо для тих, кого затримують незаконно. В даному випадку, відповідно до сфальшованих Росією матеріалів. Кажу це, спираючись на свої два випадки подібних інцидентів, як і з Гульсум Халіловою, за останні 7 років. І обидва рази мене також затримували за сфальсифікованим запитами Росії. Отже, на мій погляд, не стільки слід звинувачувати правоохоронні органи держави, які вимушені реагувати на запити до Інтерполу з боку Росії, а вимагати від держав-членів Інтерполу негайно позбавити Росію членства в цій організації. Це справді ганьба для всіх цивілізованих держав, коли вони миряться з тим, що терористична держава Росія все ще є членом Інтерполу, а вони – цивілізовані держави – виконують запити держави–терориста».
Після довгих, — Гульсум Халілову утримували більше 17 годин, — перевірок і уточнень, наразі Гульсум Халілова була звільнена, їй дозволили в’їхати на територію Туреччини.
З цього приводу керівник телеканалу АТR Ленур Іслямов написав у своєму Фейсбук, «Усі цивілізовані країни мають негайно припинити у рамках Інтерполу виконання запитів терористичної держави Росії. Вимагаємо негайно звільнити Гульсум Халілову, затриману за сфальсифікованими обвинуваченнями».
Представниця «Кримськотатарського ресурсного центру» Зарема Барієва повідомила, що свого часу Центр добився видалення зі списків Інтерполу тих осіб, які включені туди Росією незаконно. Тим не менше Гульсум Халілову тимчасово затримали, не зважаючи на той факт, що в неї на пошті був лист від українського відділення Інтерполу про те, що вона не є розшукуваною особою.
З цього приводу Зарема Барієва додала, що «росіяни не сплять і періодично подають в Інтерпол тих чи інших людей, яких вони хочуть затримати, тому треба бути насторожі і мати документи від Українського відділення Інтерполу. А прикордонники в усіх країнах це просто чиновники, які просто виконують свою роботу і довіряють базі даних, яка у них перед очима, а не сльозам і усним поясненням».
Переслідування Гільсум Халілової має вже довгу історію. Як повідомляв сайт Крим.Реалії (проект Радіо Свобода), в серпні 2019 року підконтрольний Росії Верховний суд Криму був узаконив заочний арешт журналістки кримськотатарського телеканалу ATR Гульсум Халілової. Тоді кримінальну справу стосовно Гульсум Халілової було порушено за поданням слідчого ФСБ Росії Куцого О. В. Стаття відносилася до категорії особливо тяжких – журналістку звинуватили у тому, що вона була учасницею збройного формування на території іноземної держави, з метою, що суперечить державним інтересам Росії. Це підпадає під дії статті 208 Кримінального кодексу Росії та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
За словами кримського адвоката Еміля Курбедінова, у матеріалах справи стверджується, що Халілова «вступила до батальйону Номана Челебіджіхана у 2016 році». Слідча перевірка у справі тривала близько року. За версією слідства Гульсум Халілова «допомагала батальйону інформаційною підтримкою». Вже тоді журналістку було оголошено у розшук. Сама Халілова зазначає, що у період з 20 вересня 2015 року до першого січня 2016 року працювала польовим журналістом та висвітлювала заходи в рамках акції «Громадянська блокада Криму».
За словами Халілової, зазначають Крим.Реалії з посиланням на телеканал ATR, про кримінальну справу вона дізналася випадково, натрапивши на своє прізвище у переліку судових засідань, призначених для розгляду на сайті Верховного суду Криму. «Вранці гортала стрічку новин та несподівано натрапила на перелік сьогоднішніх судів. Я відкрила, почала читати, і раптом виявляється: сьогодні о 14:00 призначено суд у моїй справі, Халілова Гульсум. Я спочатку подумала, що може не я, але потім з’ясувалося, що я. Я вважаю, що ця справа відкрита на весь телеканал ATR, на всю свободу слова, тому що всі, хто працює на материковій частині України, вони для Росії усі кримінальні злочинці».
Ще тоді сайт Крим.Реалії описав, як готувалася ця справа. Журналісти з’ясували: «До підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя 12 липня надійшло подання про обрання для Халілової запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці. Що характерно, матеріали слідчого передали судді Денису Діденку о 09:35, і він цього ж дня, лише через шість годин, прохання ФСБ задовольнив. Після цього російські спецслужби мають право заарештувати Халілову, якщо вона в’їде на територію Росії або вимагати її екстрадиції в інших держав. Згідно з текстом апеляційної скарги, озвученої у Верховному суді Криму, у своїй ухвалі суддя Діденко не вказав на конкретні обставини, які б свідчили про необхідність обрання до журналістки запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Така необхідність може виникнути тільки якщо суд має підстави вважати, що підсудна ховається від слідства, продовжить займатися злочинною діяльністю, чинитиме тиск на інших учасників справи або перешкодить встановленню якихось фактів.
Крім того, суддя не встановив, чи вчинив слідчий вичерпні дії, щоб викликати Халілову для участі у процесуальних заходах. Зокрема, в ухвалі не відображено, чи звертався слідчий «у порядку правової допомоги до правоохоронних органів України» з проханням сприяти та забезпечити її привід та допит у режимі онлайн-конференції…»
«Ніде у поданні не зазначено, яким чином вона сповіщалася. Чи належним чином, відповідно до вимоги кримінально-процесуального кодексу, вона сповіщалася? Чи у встановлені кримінально-процесуальним кодексом терміни вона сповіщалася? Таким чином, є відомості про те, що вона взагалі не знає про існування порушеної стосовно неї кримінальної справи, про те, що її звинувачено», – прокоментував тоді апеляційну скаргу адвокат Микола Чернишов.
Адвокат Еміль Курбедінов звернув увагу суду на той факт, що Гульсум Халілова є журналістом кримськотатарського телеканалу, ні від кого не ховається, і щовечора веде новинний ефір. «Ми бачимо, що ні слідство, ні правоохоронці не потрудилися направити жоден папірець на офіційне місце роботи Гульсума Халілової або в офіційні правоохоронні органи, у тому числі Генеральну прокуратуру України», – заявив Курбедінов.
Окрім цього, він зазначив, що «озброєне формування», учасником якого нібито була Гульсум Халілова, «зареєстровано в українському правовому полі» (зареєстрована в Україні громадська організація «Аскер» – КР). Це є важливим зауваженням, оскільки стаття 208 російського Кримінального кодексу застосовується до учасників незаконних формувань на території іноземних держав, якщо там вони «не передбачені законодавством». Але тоді суддя Верховного суду Криму Юрій Гриценко, вислухавши думки сторін, за дві хвилини ухвалив рішення відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції про взяття під варту залишити без змін.
Гульсум Халілова тоді сказала журналістам: «Я це розцінюю так само, як і затримання десятків інших кримських татар, затримання громадянських активістів, у тому числі Нарімана Мемедемінова, Сервера Мустафаєва. Тобто це – цілеспрямована політика Російської Федерації проти всіх, хто є для неї інакодумним і незручним. У даному випадку через призму Гульсум Халілової – це такий меседж вільної журналістики, яка говорить про репресії в Криму… Я це сприймаю виключно як тиск на плюралізм і тиск на свободу слова».
Сайт Крим.Реалії тоді зазначав, що «Тенденція вкрай неприємна. Для журналістів, а особливо для журналістів ATR, це означає, що вони можуть опинитися в міжнародному розшуку за будь-яке інтерв’ю або пряме включення, яке буде розцінено російськими спецслужбами, як «інформаційна підтримка незаконним збройним формуванням». Тож саме час усім кореспондентам, які працюють на тему окупованого півострова, напрацьовувати звичку гортати вранці графіки судових засідань у Криму».
Член Меджлісу кримськотатарського народу, голова Комітету захисту прав кримськотатарського народу Ескендер Барієв говорив журналістам, що російські силовики не повідомили Гульсум Халілову про кримінальне переслідування з конкретною метою.
«У мене така сама ситуація, тільки у нас статті різні. Я маю статтю 281 (тобто «диверсію» у зв’язку з підривом електроопор у Херсонській області – КР) , яка Гульсум не зовсім підходить, враховуючи, що вона журналістка. Але вона висвітлювала події енергоблокади, і їй повісили, ніби вона мала пряме відношення до озброєних батальйонів і таке інше. Але сам процес такий самий, як і в мене: було рішення так званого суду першої інстанції, вони самі ж призначили адвоката і не попередили, а потім провели суд вже другої інстанції, тобто вони відхилили апеляційну скаргу найнятого адвоката. Насправді держава може надавати адвокатів, але те, що вона не повідомляє нічого підзахисному, це дуже велике питання. Все це робиться цілеспрямовано, щоб ми, не маючи інформації, прямуючи кудись, могли бути заарештовані та екстрадовані до Росії.
Відомий російський активіст і журналіст Аркадій Бабченко тоді так прокоментував цей випадок журналістам Крим.Реалії: «Гульсум – маленька жінка, тиха, скромна, і говорити про те, що вона бере участь у якихось терористичних організаціях, це маячня сивої кобили. З точки зору логіки розглядати це безглуздо. Очевидно, вона комусь насолила. ФСБ має одну логіку: беремо найжорсткішу статтю і по ній тупо тиснемо, закриваємо. Ця «чеченська» стаття раніше по відношенню до чеченців використовувалася, а тепер використовуватиметься по відношенню до кримських татар. Але це серйозна стаття: якщо ФСБ береться за такі справи, то відсоток виправдувальних вироків чи скасування вироків є мінімальним. Тому тут навряд чи допоможе адвокатура та міжнародне право, треба просто не потрапляти до них у лапи. Закатають в асфальт, посадять, позиватися з ними марно. Але про практику видачі журналістів з інших країн до Росії я не чув і сподіваюся, що Україна цього не робитиме…»
Тоді ж повідомлялось, що «Прокуратура АРК відкрила провадження після порушення в анексованому Криму кримінальної справи проти ведучої кримськотатарського каналу ATR Гульсум Халілової та її заочного арешту». Про це 2 серпня 2019 року повідомив тоді ще заступник прокурора АРК Ігор Поночовний.
Тепер, дізнавшись про цей інцидент з затриманням, користувач Фейсбуку Олег Бай зазначив: «Затримання в аеропорту Стамбула на 17 годин відомої української кримськотатарської журналістки Гульсум Халілової за поданням Росії до Інтерполу свідчить, на моє глибоке переконання, що Росія має право бути представленою лише в одній міжнародній установі – кримінальному суді в якості підсудної за злочини проти людяності, за звірства, вбивства, мародерство, тероризм. З усіх інших міжнародних організацій, починаючи з ООН, Московію необхідно невідкладно нагнати!».
Інформаційна служба НСЖУ.
