Виклики, які стоять перед ЗМІ у зв’язку з прийняттям нового закону про медіа, обговорили учасники спільного круглого столу, організованого Дніпровським та Івано-Франківським Центрами журналістської солідарності НСЖУ. В експертному обговоренні взяли участь представники Спілки, Національної ради України з питань телебачення, юристи, редактори видань. Також до зустрічі долучилися викладачі профільних факультетів місцевих вишів.
Цей захід приурочено до Дня свободи преси, який світова спільнота відзначає 3 травня.
– Цей день – добра нагода привернути увагу всіх громадян світу до мас-медіа та їхніх проблем. Також він покликаний нагадати суспільству, що журналісти, виконуючи свою місію, орієнтуються лише на читача, слухача й телеглядача, і що тиск на журналістів неприпустимий, – зауважила координатор Івано-Франківського Центру, відповідальний секретар обласної спілки журналістів Вікторія Плахта.
Про закон і медіа-реалії
Відкриваючи захід, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ зазначила, що після повномасштабного вторгнення перед журналістами постали нові виклики. Частина з них спричинена військовою агресією, але є й такі, що пов’язані з внутрішніми українськими проблемами. Один з таких викликів – новий закон «Про медіа», який вступив в силу 31 березня 2023 року.
Голова правління Дніпропетровської обласної організації НСЖУ Олексій Ковальчук звернув увагу учасників заходу на контекст, в якому був прийнятий закон.
– На Дніпропетровщині 5-6 років тому виходило 35 газет. Нині – всього 16. І це стосується лише друкованих видань. Ситуація не додає оптимізму. Багато питань і занепокоєння викликав новий закон «Про медіа». Обговорення не припиняється. І сьогодні знову увага прикута до змін, які очікують на медіа. Його юридичну площину вивчають юристи. Я сподіваюся, що законотворці прислухаються і врахують зауваження нашої великої журналістської спільноти. Тож сьогоднішня наша зустріч покликана допомогти розібратися з новаціями, – підкреслив Олексій Ковальчук.
За словами Ліни Кущ, НСЖУ не хотіла б, щоб новий закон посилив державний контроль над медіа та звузив інформаційне поле.
– Спілка звертає увагу на невідповідності у законі, вносить пропозиції до Нацради. Ми закликаємо колег долучатися до обговорення та подавати зауваження. Тільки разом зможемо пройти гідно всі випробування, – зазначила Ліна Кущ.
Представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Івано-Франківській області Ігор Маслов звернув увагу на те, що на даний момент на сайті Нацради розміщено нормативно-правові акти і до 7 травня цього року медіаспільнота може вносити свої зауваження та пропозиції.
– На 18 травня заплановане засідання Нацради, де будуть затверджуватися перші нормативно-правові акти. Відповідно 19 травня вони будуть опубліковані на сайті і з цієї дати розпочнеться процес ліцензації, переліцензації та реєстрації медіа, – зазначив Ігор Маслов.
За словами експерта, закон
- збільшує кількість медіа, які підпадають під регулювання (додалися друковані видання і онлайнмедіа);
- запроваджує орган співрегулювання всіх видів медіа. Він вирішуватиме гострі питання і напрацьовуватиме статути, кодекси, за якими працюватимуть ЗМІ.
Про перевірки, штрафи і корупційні ризики
Медіаюрист, адвокат, голова Ревізійної комісії ДОО НСЖУ Сергій Воронський наголосив, що медіа України за новим законом живуть лише місяць. Тому зарано говорити про регуляторний вплив. На його думку, перевагою документу є розширення поняття «медіа». Разом з тим, є ряд питань, які викликають занепокоєння, каже він. Наприклад, посилення ролі Нацради і розширення її повноважень може реалізувати корупційні ризики.
Окреме питання – сплата штрафів. В Україні головним арбітром завжди виступав суд. Проте, за словами Воронського, новий закон регламентує, що медіа повинні спочатку сплатити штраф, а вже потім оскаржувати його в суді.
У той же час Ігор Маслов закликав журналістів уважно читати закон.
– Хотів би звернути увагу, що серйозні види відповідальності наступають, якщо друковане медіа порушує норму понад п’ять разів на рік, – наголосив він.
Про сенс змін
Закони, які раніше регулювали сферу медіа, настільки застаріли, що не дозволяли адекватно реагувати на виклики сьогодення. Таку думку під час дискусії висловила Олена Демченко, представниця Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Дніпропетровській області.
– Цей закон дозволить зробити нашу медіасферу більш сучасною, – каже вона. – Слугуватиме прогресом, а не регресом. Він спонукає медіа до активності, а не не перебувати в очікуванні правил.
Олена Демченко наголосила: за новим законом, Нацрада – це орган, який допомагає і консультує, а не карає. А щоб застосувати якісь санкції до медіа, треба провести кропітку роботу з доказовою базою.
Завідувачка кафедри журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю Університету Короля Данила Віра Качмар, переконана, що має змінюватися, щоб відповідати духові часу.
– Змінюються думки, погляди і, що найважливіше, – реалії. Відповідно має змінюватися закон. Як освітня програма може розглядатися щомісяця, так і закон має вдосконалюватися, тому що життя диктує нам швидкі зміни, – резюмувала вона.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Контакти Центру журналістської солідарності в Дніпрі – 096 208 67 88 (Наталія Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
За матеріалами інформаційних служб Дніпровського та Івано-Франківського ЦЖС