Головна редакторка онлайн видання «Кавун.City» з Херсону Євгенія Вірлич не раз потерпала через свою професійну діяльність і вважає, що тільки суспільний резонанс і журналістська солідарність здатні протистояти безкарності та фізичній агресії проти працівників ЗМІ. Вона має власний досвід відстоювання своїх прав, хоча й не завжди успішний.
Так, у 2018 році Херсонська міська рада прийняла рішення, яким суттєво обмежила права журналістів бути присутніми на засіданнях сесій та постійних комісій.
– У міськраді немає передбачених місць для журналістів, – розповідає Євгенія Вірлич. – Їм не можна було проходити в певну частину сесійної зали. Крім того, у проекті регламенту прописали акредитацію за три дні, а сесії інколи призначають з вечора на ранок. Ми подали в суд і виграли всі три інстанції: першу, апеляційну і верховну. Сьомого травня 2020 року касаційний адмінсуд залишив у силі рішення першої інстанції.
Позов подавала особисто Євгенія як членкиня НСЖУ. Підтримували її громадська організація «Платформа прав людини» та адвокат Олександр Данилов. Після цього прецеденту в регламенті нового скликання Херсонської міськради врахували досвід із порушеннями прав журналістів.
Другий випадок стався також у 2018 році. В липні Євгенія Вірлич висвітлювала засідання депутатської бюджетної комісії Херсонського міськвиконкому, і після засідання її побили у будівлі міської ради.
– Напала на мене цілком знайома особа, якій, очевидно, не сподобались мої запитання щодо незаконного встановлення МАФів та повернення бюджетних коштів, – розповідає вона. – Я написала заяву до поліції, відкрили кримінальне провадження за 171 статтею Кримінального кодексу України, а судова тяганина триває й донині. Справа дійшла лише до розгляду по суті.
Спочатку прокуратура порушила терміни передачі справи до суду після слідства. На цій підставі намагались повертати звинувачувальний акт прокуратурі, але та подала апеляцію і виграла її. Справу знову почали розглядати в першій інстанції через рік.
– Після цього почались хвороби, неявки, ігнорування пошти опонентами, – розповідає Євгенія. – Найближче засідання призначено на 16 лютого, але одразу після нього суддя йде у відставку. Все це не додає віри у торжество правосуддя. Лишається уповати на божий суд. В цій справі мене знову підтримує ГО «Платформа прав людини» та адвокат Олександр Данилов. Якщо результат нас не задовольнить, будемо звертатись до Європейського суду з прав людини. Ця справа має стати максимально відкритою і публічною. Хоча сподіватися на це марно, бо не розкривають навіть справи загиблих журналістів…
На щастя, зазначає Євгенія Вірлич, її підтримують колеги.
– Голова НСЖУ Сергій Томіленко висловив чітку позицію щодо конфлікту, Спілка надала потужну інформаційну допомогу, – зазначає журналістка. – Долучилися громадські організації, медіаюристи та журналісти місцевих видань, навіть ті, з якими були не надто дружні стосунки. Але ми всі розуміємо: на моєму місці може бути будь-хто з них. Пам’ятаю, було дуже важливе засідання, коли на перших етапах звинувачувальний акт віддали назад до прокуратури. Мій адвокат вважав, що шанси виграти справу були 50 на 50. Але завдяки моїм колегам-медійникам рішення суд прийняв на мою користь. Це якраз був той рідкісний випадок, коли судді не стали приймати рішення врозріз суспільному резонансу.
З цими інцидентами була пов’язана і участь Євгенії Вірлич у парламентських слуханнях з питань захисту прав журналістів, боротьби з системною безкарністю та фізичною агресією щодо працівників ЗМІ. Приводом до скликання минулорічних слухань був, у тому числі, інцидент зі стріляниною у прес-клубі «Новий день» на початку 2019 року. Незважаючи на заклики покарати винних та особисту увагу Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлема Дезіра, за два роки слідство так і не привело до справедливого фіналу.