Як працюють медіа Вінниччини у нинішніх умовах – про це йшлося під час зустрічі першої секретаря НСЖУ Ліни Кущ з активом Вінницької обласної організації НСЖУ, місцевими журналістами та медійниками-переселенцями. Темами обговорення стали як ситуація у медійній сфері України загалом, так і виклики, перед якими опинились медіа Вінницької області.
Ліна Кущ звернула увагу на те, що НСЖУ завжди перебуває на зв’язку з Вінницькою обласною спілчанською організацією, і нагадала про особливо активну співпрацю у 2022 році, коли на Вінниччину або через Вінниччину екстрено евакуювалися журналісти з регіонів, які перебували під обстрілами, або коли виникали інші проблеми, коли журналісти опинилися в небезпечних ситуаціях. Також вона звернула увагу на те, як трансформувалась робота НСЖУ під час повномасштабного вторгнення рф в Україну.
–Робота у перші місяці після вторгнення була зосереджена на екстрених проблемах. Але згодом пріоритети змістилися у бік допомоги журналістам, бо ж головним запитом від медійників стала робота за фахом, наприклад, коли медійники-переселенці облаштовувались на новому місці, і прагнули продовжити діяльність редакцій. Ми вміємо розв’язувати проблеми окремих журналістів, однак маємо діяти масштабніше. Зокрема, щоб допомогти більшій кількості журналістів, потрібно працювати над відновленням медіа, які росія зруйнувала. І це лише один з напрямків, у яких ми працюємо, – підкреслила Ліна Кущ.
Також вона розповіла про результати дослідження інформаційних потреб жителів деокупованих і прифронтових територій, яке провела НСЖУ.
– За нашими даними, 20 відсотків українських редакцій втратили доступ до свого майна внаслідок окупації або бойових дій. 30 відсотків редакцій припинили свою діяльність, і деякі з них припинили дуже надовго. Це тривожна цифра, бо ми бачимо величезний запит нашої аудиторії на якісну перевірену інформацію. З іншого боку, ми бачимо, в яких умовах працюють українські редакції. Турбує те, що низка медіа зупиняють свою роботу, а журналісти йдуть із професії, – зауважила перша секретар НСЖУ.
НСЖУ за підтримки міжнародних партнерів уже допомогла відновити роботу понад 30 українським медіа з де окупованих і прифронтових територій. Це важливо ще й тому, що нині люди опинились, по суті, в інформаційному цейтноті, і нині навіть ідеться про те, що через шквал різноманітної інформації виник навіть термін «інформаційна втома». Через те, що не всі вміють розмежовувати справді об’єктивну, достовірну інформацію від ворожих вкидів, нині є запит суспільства на медіа, які доносять до людей правдиву інформацію, які викликають довіру.
–Понад 80 відсотків опитаних головним джерелом інформації для себе назвали соцмережі. Але довіряють їм лише 50 відсотків. Водночас 25 відсотків людей головним джерелом інформації для себе назвали друковані медіа. І довіра до друкованих медіа – 90 відсотків, – зауважила Ліна Кущ.
У той же час друковані медіа, особливо локальні, опинились у надто важкій ситуації, зокрема, фінансовій, практично на межі виживання.
Під час зустрічі відбулася відверта розмова про проблеми і потреби друкованих медіа Вінниччини, найболючішими з яких редктори газет назвали доставку газет до читачів та рівень зарплат працівників редакцій, штат яких нині й так скорочений мало не до критичного мінімуму.
За словами Голови Вінницького обласного осередку Василя Паламарчука, Укрпошта «закопує» газети, невчасно доставляючи їх читачам, та й то не адресно, а лише до населеного пункту. Василя Миколайовича підтримали всі редактори газет, які взяли участь у зустрічі, зауваживши, що рівень передплати був б набагато вищим, якби Укрпошта приносила газети передплатникам додому, а не просто залишаючи їх у якійсь точці населених пунктів.
–Також редакції працюють за мінімальну зарплату, і в таких умовах виживати надто важко, – звернула увагу на ще одну проблему редакторка газети «Трудова слава» з міста Іллінці Наталія Таранюк.
Який може бути вихід із ситуації? Один з них – це брати участь у грантових програмах, яких, на щастя, нині не бракує. Та для цього потрібно вміти грамотно підготувати грантову заявку, і не опускати руки, якщо з першого разу не вдалося виграти грант.
На це звернула увагу комунікаційна менеджерка мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ Інна Косянчук, яка, розповідаючи про діяльність мережі, про підтримку і послуги, які надають медійникам Центри, зауважила, що один з напрямків діяльності мережі – тренінги, у тому числі щодо обґрунтування грантової заявки та правильного її складення.
Також до розмови доєдналися пресофіцери. Зокрема, представники Командування Повітряних сил Ілля Євлаш та Юрій Ігнат звернули увагу на нюанси взаємодії з журналістами. Вони закликали медійників користуватися лише перевіреними джерелами, не друкувати зайвого, і порадили звертатися по інформацію саме до першоджерел.
–Бувало таке, що доводилось телефонувати, зокрема, до адміністраторів деяких телеграм-каналів і просити їх видалити некоректні повідомлення, – зауважив Юрій Ігнат.
Також Ліна Кущ вручила членський квиток Спілки журналістів Сергію Шевчуку – військовому журналісту, який створив понад 100 відео з районів бойових дій.
Під час зустрічі йшлося і про кадрові зміни у Вінницькій обласній організації НСЖУ. Поточну діяльність координуватиме заступниця голови облорганізації Марина Тепленко, їй допомагатиме новообрана відповідальний секретар Аріна Кантоністова. Голова Вінницького обласного осередку Василь Паламарчук оголосив про відхід від щоденної поточної діяльності, хоча і продовжуватиме виконувати повноваження голови Вінницької спілки журналістів та члена Правління НСЖУ.
Марина Тепленко – досвідчена журналістка, вона вже озвучила кілька ідей щодо розвитку діяльності обласного осередку.
На посаду нового відповідального секретаря Вінницької ОО НСЖУ обрали Аріну Кантоністову – журналістку з активною життєвою позицію.
Колежанки планують долучати спілчан Вінниччини до діяльності мережі Центрів журналістської солідарності, адже в області живуть понад 200 журналістів-переселенців. За словами Ліни Кущ, нове керівництво зробить життя обласного осередку активнішим та помітнішим у медійній спільноті України.
Інформаційна служба НСЖУ
