• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Понеділок, 12 Травня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

Як за живого. Щекочіхіну – 70

НСЖУ НСЖУ
16 Червня, 2020 / 13:59
рубрика Новини
0
Як за живого. Щекочіхіну – 70
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

Відомому журналісту-розслідувачу та політику Юрію Щекочіхіну днями виповнилося б 70 років. Він був одним з перших журналістів-розслідувачів у Радянському Союзі, викривав організовану злочинність, робив розслідування про практику сексотства КГБ. У його журналістській діяльності йому допомагав статус політика. У 1989 році його обрали народним депутатом СРСР по Ленінському територіальному округу Ворошиловградської (нині Луганської) області. З 1990 по січень 1992-го входив до комітету боротьби зі злочинністю Верховної Ради СРСР та комісії боротьби з привілеями. Саме журналіст-депутат Щекочіхін сприяв перейменуванню Волошиловграда в Луганськ.

З нагоди ювілею відомого журналіста НСЖУ публікує ексклюзивний матеріал Надії Ажгіхіної, вдови Юрія Щекочіхіна. Надія – відома російська журналістка та правозахисниця. Тривалий час була віце-президентом Європейської федерації журналістів, зараз є виконавчим директором  правозахисної письменницької організації ПЕН-Москва.

Пов'язанітеми

«Ризики тортур, сексуального насильства та зневаги до людської гідності», – Ліна Кущ про загрози російського полону для журналісток

«Важливий крок у збереженні спадщини полеглих журналістів», – Сергій Томіленко про відкриття у Франції еспланади імені Армана Солдіна

Публікуємо розповідь мовою оригіналу.

Як за живого. Щекочіхіну - 70 1

Как за живого

9 июня журналисту и политику Юрию Щекочихину исполнилось бы 70 лет. В этот день партия «Яблоко» вместе с коллегами и близкими провела зум-марафон его памяти – читали тексты, написанные двадцать, тридцать лет назад, и незадолго до гибели, в 2003. Было ощущение, что это написано о нас, сегодняшних, и о происходящем с нами сейчас.

Ни одна из проблем, которые волновали общество в те годы, не исчезла. Практически все стали только острее. Еще очевиднее стала важность личного выбора, его неотвратимость – в большом и малом, в ходе истории и в повседневности.  И то, что отсутствие выбора – это тоже выбор.

Щекочихин выбрал тот путь и тот способ жизни, который ему представлялся единственно возможным.  Первая его публикация в «МК» (ему было 14 лет) была о том, как он сделал из пластилина макет восстания декабристов, изучал исторические альбомы, чтобы точно воспроизвести амуницию, все детали.  История, ее трагические и долгое время скрытые ее страницы интересовали его всегда. Может быть потому, что детство провел в Тамбовской области, где жива была реальная память об Антоновском восстании, далекая от хрестоматийных строчек в учебниках.

В 1977 году, когда он выступал перед нами, детьми из Школы юного журналиста в Москве, по случаю чего нас пригласили в Домжур, он торопился, но успел заверить, что ни одна другая профессия не сделает твою жизнь такой интересной и увлекательной. Но для этого надо отдать ей всю свою жизнь.  Через семь лет, когда мы познакомились, в 1984, он сказал, что его убьют за то, что он пишет. Это звучало дико, в СССР журналистов могли уволить, не печатать, по-разному преследовать, даже посадить, – но не убивали.

Тогда в Москву часто приезжал его друг Сергей Шилко из Одессы, и его жена, которая училась в Московской консерватории в аспирантуре.

Среди первых громких статей о коррупции и смычке силовых ведомств   криминала периода перестройки –  расследования событий в Одесском пароходстве, «Шторм» и «После шторма», завершившиеся наказанием виновных и оправданием пострадавших за правду. Это публикация, ставшая для многих символом времени. Потом знаком времени стал очерк о коррупции «Лев прыгнул», который открыл целое направление российской расследовательской журналистики.  Единственный отдел расследований в национальной российской прессе – в «Новой газете», где Щекочихин был заместителем главного редактора с 1996 до самой гибели – носит его имя. Большинство журналистов молодые люди.

Як за живого. Щекочіхіну - 70 2
Зустрічі у Ворошиловграді (нині Луганськ). Архівне фото

Друзьям он всегда наказывал – после смерти пить за него чокаясь, как за живого.

Три года назад я была в Одессе, на мероприятиях Национального союза журналистов Украины и Бюро Представителя ОБСЕ по свободе слова. После показа фильма о Щекочихине, ко мне подошел Николай Разовайкин, в свое  время выпускник мореходки-правдоискатель, сегодня адвокат, известный правозащитник.

Як за живого. Щекочіхіну - 70 3
Зустрічі у Ворошиловграді (нині Луганськ). Архівне фото

 «Многое из того, о чем писал Юрий Петрович, требует продолжения разговора сегодня», – сказал он.

Наверное, самое важное в том, что успел написать Щекочихин, – не только раскрытие позорных фактов современности и недавней истории, анализ взаимосвязей прошлых и настоящих преступлений – но галерея живых портретов тех людей, которые противостояли системе зла, обстоятельствам, стояли на стороне добра, справедливости, отстаивали свое и чужое достоинство.  Их очень много в материалах всех лет, самых разных. Судовой механик, генерал, отказавшийся стрелять в рабочих в Новочеркасске, десантник, медсестра, старшеклассник, педагог… Именно они, а не орденоносные коррупционеры, военачальники и стукачи – настоящие герои времени. И за ними в конце концов будет победа.

Он верил в будущее, верил в молодых, в то, что они изменят мир.

Незадолго до гибели думал о том, как на одном корабле отправить в море детей воюющих отцов – он верил, что дети смогут помочь покончить с войнами в принципе.

В легендарном «Алом парусе» «Старой «Комсомолки» он открыл первую в СССР «горячую линию» для «трудных подростков». В перестройку в «Литературке» открыл также «горячую линию» – для сексотов, ее материалы легли в основу книги «Рабы ГБ». Первым в СССР написал о существовании мафии, после чего Горбачев распорядился создать отдел по борьбе с организованной преступность в МВД, о расстреле в Новочеркасске, о Катыни, об антисемитизме, московской мафии, преступлениях КГБ…

Як за живого. Щекочіхіну - 70 4

С Украиной, точнее, с Ворошиловградом, связан важнейший период его жизни.

В 1989 году он был избран депутатом Верховного Совета СССР, победив местного партийного «шишку». Вдохновленные перестройкой, молодые инженеры и рабочие оборонного завода выдвинули альтернативным кандидатом известного журналиста, который никогда до этого не был в Ворошиловграде, хотя объехал полстраны. За полтора года он успел принять участие в реабилитации жертв сталинских репрессий, возвращении городу исторического имени Луганск, и дать веру десяткам молодых и не очень людей, многие из которых впоследствии стали политическими деятелями Украины.  Многих из них помню, в том числе погибшего Петю Шевченко, прекрасного журналиста. С Еленой Бондаренко, в свое время соратницей Вячеслава Черновола, общаемся до сих пор, это большое счастье. В 1990 я писала о лже-предательницах романа «Молодая гвардия» очерк в «Огоньке», где тогда работала, «Заложники легенды». Вырикова  и Лядская,  выведенные под собственными именами Фадеевым  на основании инструкции НКВД ( об этой истории писал еще в 1960-г Ким Костенко), были полностью реабилитированы и признаны жертвами репрессий, но многим то не нравится до сих пор.  Ольга Александровна Лядская, мама Елены Бондаренко, поразила меня еще в первую нашу встречу в Краснодоне красотой, мужеством и каким-то удивительным внутренним светом.

Як за живого. Щекочіхіну - 70 5

В прошлом году мы с Ларисой Муравьевой из лучшего независимого регионального телеканала России, который сохранился сегодня только в Интернете, «ТВ 2» приехали в Киев снять Ольгу Александровну и Елену Бондаренко для фильма о восстаниях в ГУЛАГе.  На Крещатике   в те дни была историческая фотовыставка, портрет Ольги Лядской  на стенде о восстании в КерЛаге.  В 2013 году мы с Еленой думали о  проекте, посвященном ГУЛАГу , в трех странах в Киеве, Казахстане и в Москве.

Об истории «Молодой гвардии», и о работе Юры в Украине написаны тексты, о Юре созданы два фильма (мы с режиссером Евгенией Головней планировали три, но она, к сожалению, ушла, не успев закончить второй, завершала работу ее ученица Юлия Маврина и дочь Екатерина Головня). Надеюсь, третий фильм будет сделан.

Як за живого. Щекочіхіну - 70 6

В Верховном Совете Юра вступил в Межрегиональную депутатскую группу, демократический оппозиционный блок, вместе с Андреем Сахаровым и многими другими. Даже в этой группе далеко не все поддерживали идею независимости Украины. Щекочихин был одним из тех немногих, кто с самого начала ее поддерживал безоговорочно.

Як за живого. Щекочіхіну - 70 7

С членами своей луганской команды продолжал поддерживать отношения, очень переживал убийство Пети Шевченко.

Бесконечная благодарность за память о нем и участие в съемках фильма тем, кто с ним работал и сталкивался в годы перестройки в Украине.  Благодарность за солидарность и поддержку НСЖУ и Сергею Томиленко, просмотр фильма в НСЖУ стал важным событием для всех участников из России, частью того «мостика в будущее», который был намечен еще в 2014 году диалогом журналистов двух стран под эгидой ОБСЕ, теми, кто не хотел войны и ненависти, и верил, что личный выбор есть у журналиста и человека всегда.

Як за живого. Щекочіхіну - 70 8
Надія Ажгіхіна та Олена Бондаренко під час вечора пам’яті Юрія Щекочіхіна в НСЖУ

«Юра нам в том помогает», – сказала Елена Бондаренко после просмотра фильма.   Она права. Щекочихин верил в будущее России. В будущее Украины. В то, что люди непременно смогут сделать мир лучше. Он продолжает помогать оставаться журналистами и людьми всем нам.

Надежда Ажгихина, директор ПЭН-Москва

При публікакації використані архівні фото, надані автором

Попереднє

Про 100 днів Уряду перед журналістами відзвітував керівник Мінрегіону

Наступне

У всеозброєнні: з чим журналістові йти в Youtube

Схожі новини

«Ризики тортур, сексуального насильства та зневаги до людської гідності», – Ліна Кущ про загрози російського полону для журналісток
Новини

«Ризики тортур, сексуального насильства та зневаги до людської гідності», – Ліна Кущ про загрози російського полону для журналісток

12/05/2025
«Важливий крок у збереженні спадщини полеглих журналістів», – Сергій Томіленко про відкриття у Франції еспланади імені Армана Солдіна
Новини

«Важливий крок у збереженні спадщини полеглих журналістів», – Сергій Томіленко про відкриття у Франції еспланади імені Армана Солдіна

12/05/2025
Папа Лев XIV підтримав ув’язнених журналістів і попросив їх звільнити
Новини

Папа Лев XIV підтримав ув’язнених журналістів і попросив їх звільнити

12/05/2025
Журналісти – для журналістів: запорізькі медійники готуються до благодійного заходу «Рука підтримки»
Новини

Журналісти – для журналістів: запорізькі медійники готуються до благодійного заходу «Рука підтримки»

12/05/2025
Наступне
«Редакції місцевих медіа мають постійно продукувати відео для соцмереж» – медіа-тренер Владислав Ніколаєнко

У всеозброєнні: з чим журналістові йти в Youtube

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Донбас: На війні — не без втрат. В інформаційній — також…

    Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Секретар НСЖУ Гліб Головченко став начальником управління в Держкомтелерадіо

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Редактор-рекордсмен Анатолій Безтака і газета «Діалог»: про стійкість, довіру читачів та любов до слова

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Уперше росія визнала, що тримає у полоні відому українську журналістку Вікторію Рощину

    1 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

«Ризики тортур, сексуального насильства та зневаги до людської гідності», – Ліна Кущ про загрози російського полону для журналісток

«Ризики тортур, сексуального насильства та зневаги до людської гідності», – Ліна Кущ про загрози російського полону для журналісток

12/05/2025

«Важливий крок у збереженні спадщини полеглих журналістів», – Сергій Томіленко про відкриття у Франції еспланади імені Армана Солдіна

«Важливий крок у збереженні спадщини полеглих журналістів», – Сергій Томіленко про відкриття у Франції еспланади імені Армана Солдіна

12/05/2025

Папа Лев XIV підтримав ув’язнених журналістів і попросив їх звільнити

Папа Лев XIV підтримав ув’язнених журналістів і попросив їх звільнити

12/05/2025

Журналісти – для журналістів: запорізькі медійники готуються до благодійного заходу «Рука підтримки»

Журналісти – для журналістів: запорізькі медійники готуються до благодійного заходу «Рука підтримки»

12/05/2025

Прикордоння Чернігівщини потерпає від обстрілів, але серед найнеобхіднішого люди чекають на правдиву інформацію

Прикордоння Чернігівщини потерпає від обстрілів, але серед найнеобхіднішого люди чекають на правдиву інформацію

12/05/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: spilka@nsju.org

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична консультацiя
  • Навчання