19 та 20 квітня Європейська Федерація Журналістів (ЄФЖ), у рамках проекту за підтримки Фундації Відкритого Суспільства, провела два вебінари про те, як створити незалежні ЗМІ для протидії політичному втручанню. Про це повідомляється на офіційному сайті ЄФЖ.
В ході цих заходів підкреслили важливість незалежних ЗМІ на тлі посилення поляризації, дезінформації та нападів на журналістів, а також поділилися передовою практикою, зокрема журналістських спілок щодо протидії політичному тиску. Досвід Національної спілки журналістів України європейській аудиторії представив голова НСЖУ, член виконкому ЄФЖ Сергій Томіленко.
ЄФЖ запросив видатних спікерів, починаючи від членів Європарламенту та дослідників, до медіа консультантів та представників медійних рад, спілок журналістів та міжнародних організацій. Наприкінці дводенного вебінару пролунали наполегливі заклики до цілісного підходу до плюралізму ЗМІ та свободи ЗМІ, включаючи добре функціонуючий механізм верховенства права ЄС, системи саморегулювання, підтримки незалежності суспільних мовників та більш довгострокову підтримку від інституцій ЄС.
Нижче ви можете ознайомитися із коротким змістом основних висновків та обговорень. Повні версії вебінарів можна переглянути тут: День 1; День 2.
День 1 – 19 квітня
Депутати Європарламенту Рамона Стругаріу (Румунія), Яна Тоом (Естонія) та Анна Донат (Угорщина) обговорили, чому має значення незалежність ЗМІ. Також були заслухані аналітична довідка Марка Грубера й результати проекту “Неліберальний поворот” Вацлава Стетки.
Директор офісу Європейської Федерації Журналістів Ренате Шредер, вітаючи всіх учасників та модеруючи першу панель, сказала: «Політичне втручання існувало завжди, але наш моніторинг показує, що це явище зростає. Ми переживаємо «неліберальний поворот» у Європі, де в деяких країнах популістські голоси лунають гучніше ніж факти. Журналістика, як суспільне благо, повинна захищатись усіма зацікавленими сторонами, включаючи громадськість, за їх право на інформацію».
Рамона Стругаріу заявила, що через медіаконцентрацію на журналістів, фрілансерів та журналістів-розслідувачів чиниться величезний тиск. Вона закликала запровадити конкретні програми допомоги цим категоріям. Як вже неодноразово зазначалося, через пандемією роль засобів масової інформації щодо надання достовірної інформації стала ще більш важливою. Однак “без незалежності ЗМІ ми не можемо отримати достовірну інформацію“. Пані Стругаріу закликала Європейську Комісію робити більше і забезпечувати єдність між журналістськими організаціями.
Яна Тоом заявила про більшу підтримки для ЗМІ меншинств. Як колишня журналістка з російськомовної меншини в Естонії, вона зазначила, що, хоча в країні й існує велика російська меншина, але російськомовних газет немає. Як наслідок, люди отримують інформацію з російських медіа. «Люди живуть в різних інформаційних просторах. Йдеться не лише про соціальну інклюзію, але й про безпеку», – сказала Тоом.
За словами Анни Донат, в Угорщині суспільство надзвичайно поляризоване, концентрація ЗМІ зростає, тоді як медіаграмотність залишається на низькому рівні. Ще залишається кілька незалежних ЗМІ, але єдиними вільними публічними просторами є соціальні медіа. «Ось чому Закон ЄС «Про цифрові послуги» настільки важливий, а контент в Інтернеті потрібно моніторити та контролювати. Зараз кожен думає, що хтось інший читає “фейкові” новини». Донат підкреслила, що захисту плюралізму ЗМІ, покращенню рівня журналістської етики та медіаграмотності потрібно приділити увагу на загальноєвропейському рівні, а не лише в Угорщині.
Марк Грубер, дослідник та консультант з питань засобів масової інформації, представив результати дослідження, яке проводилось напередодні цього проекту, у форматі інтерв’ю та анкетування зі спілками та філіями ЄФЖ. Дослідження показало, що втручання та тиск на суспільні медіа є одними з найбільших загроз. Крім того, в репресивних середовищах, таких як Білорусь чи Туреччина, правовий контекст логічно пов’язаний з політичним втручанням. Що стосується позитивних зрушень, Грубер вказав на 1) ефективне саморегулювання, наприклад у Великобританії, Іспанії, Австрії та Північній Македонії; 2) дії та кампанії журналістських організацій, наприклад кампанія Національної спілки журналістів Великої Британії та Ірландії (NUJ) “Руки геть від нашого ВВС” або створення нових медіа, таких як «Journo» в Туреччині.
Грубер також сформулював конкретні рекомендації, спрямовані на інституції Європейського Союзу та міжнародні організації. Одним із основних моментів, який повторювався під час вебінарів, є необхідність дотримуватися більш довгострокової, стійкої перспективи та політичного підходу для підтримки незалежної журналістики, а не короткострокових проектів. Крім того, на європейському рівні потрібно зробити більше дій проти SLAPP на законодавчому рівні. Грубер заявив, що співпраця, обмін досвідом та інформацією повинні продовжуватися. Дослідження буде опубліковане незабаром.
Вацлав Стетка представив висновки проекту «Неліберальний поворот: споживання новин, політична поляризація та демократія в Центральній та Східній Європі» у Чехії, Сербії, Польщі та Угорщині. Дослідження показує тісний взаємозв’язок між тим, що саме аудиторія засобів масової інформації, які перебувають під сильним політичним впливом, проявляє неліберальне ставлення до таких тем, як демократія, імміграція чи одностатеві шлюби, а також схильність до віри в теорії змови. За таких умов, більш ліберально налаштовані люди, як правило, звертаються до соціальних медіа та цифрових платформ, які розглядаються як противага підконтрольним урядом новинам.
«Хоча цифрові платформи залишаються основним джерелом дезінформації у Центральній та Східній Європі, у багатьох країнах найбільші ризики для демократії походять від уряду та контрольованих державою засобів масової інформації», – підсумував Стетка. Надмірна регуляція, як складова боротьби з фейковими новинами, може навіть зіграти на руку неліберальним урядам. Тому політично незалежні суспільні мовники залишаються необхідними для подолання роз’єднаності, просування демократичних цінностей та стандартів якісної журналістики.
День 2 – 20 квітня
На другий день відбулося три панелі. Спочатку Вольга Сяхович з Білоруської асоціації журналістів (БАЖ), Мустафа Кулелі зі Спілки журналістів Туреччини (TGS) та Сергій Томіленко з Національної спілки журналістів України (НСЖУ) обговорили ситуацію щодо існування незалежних ЗМІ в умовах складних політичних режимів. Потім Грегор Кучера з австрійського Gewerkschaft GPA, Марина Тунева, виконавчий директор Ради з питань етики ЗМІ Македонії, та Джоан Барата з PDLI Іспанія обговорили ситуацію в своїх країнах. Насамкінець, Ельда Брогі та Роберта Карліні з Центру плюралізму та свободи ЗМІ й Марі Френе, яка працює в кабінеті віце-президента ЄК Вери Йоурової, обговорили політику та інструменти ЄС, спрямовані на забезпечення незалежності ЗМІ.
Під час першої панелі, яку модерував старший радник офісу Представника ОБСЄ з питань свободи медіа Андрій Ріхтер, Вольга Сяхович розповіла про надзвичайно несприятливі умови для журналістів у Білорусі, де «політичне втручання дорівнює втручанню держави», а доступ до інформації дуже обмежений. Однак після виборів 2020 року незалежна журналістика продемонструвала свій високий професіоналізм.
«На даний момент 12 журналістів утримуються як політичні в’язні, проте незалежні ЗМІ продовжують надавати інформацію, заблоковані веб-сайти працюють через “дзеркало” та «Telegram». Закінчуючи надихаючою тезою, “інформаційну війну уряд не виграє” Вольга Сяхович закликала учасників «інформувати свої уряди та політичні партії про ситуацію в Білорусі, оскільки є багато дезінформації». Також вона закликала писати листи солідарності ув’язненим журналістам – оновлений список можна знайти за цим посиланням».
Мустафа Кулелі наголосив, що якісна журналістика потрібна для подолання катастрофи в Білорусі чи Туреччині. Він описав три складові для досягнення цієї мети. По-перше, навчання звільнених (безробітних) журналістів має вирішальне значення для створення можливостей для медіа-спеціалістів, яким бракує, наприклад, цифрових навичок. Академія TGS була створена шість років тому саме для вирішення цих питань. По-друге, повинна бути надана фінансова підтримка журналістам та майданчики для якісної журналістики, такі як Journo. По-третє, необхідно підвищити обізнаність громадськості про цінність журналістики.
«У Туреччині багато журналістів вважають, що вони повинні служити національним інтересам. Молоде покоління навіть не знає, що існує інший шлях журналістської роботи. Нам потрібно боротися з цією помилковою думкою. Ми повинні наголошувати на цьому знову і знову», – сказав Кулелі. «Аналіз даних є чудовим інструментом боротьби з поляризацією», – додав він.
Сергій Томіленко розповів, що в Україні відбуваються постійні атаки на журналістів та ЗМІ, а політики розглядають медіа як інструмент впливу та пропаганди, тож політично незалежних медіа дуже мало. Основними викликами для ЗМІ та журналістів є війна та конфлікти у країні, законодавчі ініціативи влади, які направлені на обмеження прав журналістів, політична поляризація, залежність ЗМІ від олігархів та донорів й фізичні атаки.
Голова НСЖУ розповів про різні дії Спілки, наприклад про інформаційну кампанію #Журналісти_Важливі, що привертає увагу до ключової ролі журналістської професії, кампанію проти законопроекту «Про медіа», коли до президента та парламенту звертались колективними листами, боротьбу з безкарністю та програму антикризової економічної підтримки засобів масової інформації, яка нещодавно обговорювалась на зустрічі з 200 редакторами газет та чиновниками уряду та парламенту. «Саме місцеві ЗМІ є двигунами боротьби з дезінформацією та фейками», – підкреслив Томіленко.
Саморегулювання було основною темою наступної панелі, яку модерував генеральний секретар ЄФЖ Рікардо Гутьєррес. Розповідаючи про Австрію, журналіст та керівник австрійської спілки Грегор Кучера зазначив про рішучу критику журналістів з боку громадськості та вимоги припинити фінансувати суспільного мовника ORF. «Урядові партії та праві партії щодня намагаються атакувати свободу ЗМІ. І це ще більше посилюється через самоцензуру деяких ЗМІ». Однак національне та міжнародне співробітництво, наприклад, у випадку з політичним скандалом «Ібіца-гейт», допомагає повернути владу до тями. Пріоритети щодо покращення незалежності ЗМІ в Австрії, на думку Кучери, повинні бути зосереджені на підвищенні прозорості, солідарності, медіаграмотності та створенні незалежної ради з усіх фінансових та юридичних питань преси.
Щодо Північної Македонії, то Марина Тунева наголосила на давніх традиціях політичних маніпуляцій шляхом тиску та залякувань, відзначаючи деякі покращення після зміни влади. У 2013 році була створена рада з питань преси, яка спочатку зіткнулася з опором і скептицизмом, але поступово була прийнята. «Ми зрозуміли, що важливо мати такий орган та залучити інші зацікавлені сторони, таких як органи влади (…) Ми почали отримувати скарги на пресу від самих політиків. Замість судових позовів вони почали подавати скарги», – пояснила Тунева. Великим кроком вперед стало те, що тепер ми є частиною діалогу разом з журналістськими асоціаціями та спілками, беремо участь у консультаційний процесах під час законотворчості.
Джоан Барата сказав, що в Іспанії все ще існує багато проблем, що стосується свободи ЗМІ, та наголошує на необхідності зосередитесь над законодавчою базою для свободи вираження поглядів. Судді повинні бути обізнані про роль журналістів. В даний час Барата працює над розробкою елементів для такого навчання. Однак закони не вирішують усіх проблем, пов’язаних із незалежністю ЗМІ: політична та соціальна культура повинна вдосконалюватися поза законом. “Саморегулювання є найкращою протиотрутою законодавчому регулюванню“, – сказав Барата, оскільки деякі питання не повинні вирішуватися за допомогою законодавчого регулювання.
Остання панель, модератором якої виступив Президент Європейської Федерації Журналістів Могенс Бліхер Б’єргард, досліджувала різні європейські ініціативи та механізми протидії політичному втручанню. Ельда Брогі з Media Pluralism Monitor (MPM) заявила, що плюралізм ЗМІ є показником рівня дотримання норм права. Вона розповіла про MPM та наголосила на важливості цілісного підходу, який базується на багатьох компонентах свободи ЗМІ, включаючи умови праці, соціальну інтеграцію та життєздатність ЗМІ. Ми повинні використовувати інструмент моніторингу для лобіювання політиків. Роберта Карліні додала, що з 2019 року також є питання щодо цифрового простору та його ризиків для плюралізму ЗМІ. «Основні загрози походять від економічної ситуації, руйнуванні моделей, які тримались на основі реклами. Це не нова тенденція, але вона посилилась в умовах пандемії», – сказала вона. Карлини розповіла про моніторинг прозорості власності ЗМІ і заявила, що державні субсидії повинні направлятися відкритим шляхом для реальної допомоги медіа.
Зокрема, у звіті Media Pluralism Monitor за 2020 рік було зазначено про «загальну стагнацію, або погіршення стану у всіх чотирьох основних сферах, охоплених MPM: базовий захист, плюралізм ринку, політична незалежність та соціальна інклюзивність». Як розповідала Марі Френе з Європейської комісії, аналіз МРМ важливий «для того, щоб допомогти визначити наші дії», які побудовані на 1) Плані дій щодо демократії та 2) Плані дій щодо засобів масової інформації та аудіовізуальної інформації. За словами Френе, безпека журналістів є головним пріоритетом, останнім шокуючим прикладом є Греція, і підтримка механізмів саморегулювання. В рамках Плану дій щодо засобів масової інформації та аудіовізуальних програм, основна увага приділяється відновленню, плюралізму ЗМІ та транскордонному й розслідуваній співпраці. Незабаром буде опублікована інтерактивна платформа, яка допоможе сектору знайти нові можливості фінансування. Іншими можливими заходами, які вживає Європейська комісія, може бути європейський Media Freedom Act, про який оголосили комісари ЄС Т’єрі Бретон і Вера Йоурова.
