Тренінг-практикум «Інтерв’ю: основи жанру. Особливості інтерв’ю в умовах війни. Які побажання загадують запоріжці на 2023 рік», – так визначили організатори тему чергового тренінгу-практикуму в запорізькому Центрі журналістскої солідарності НСЖУ.
– Ми запланували провести цикл професійних тренінгів, пригадати та обговорити основи різних журналістських жанрів, поміркувати про особливості їх використання в у воєнний час, завершуючи кожен практичною частиною, – розповідає Заслужений журналіст України, співкоординаторка Центру журналістської солідарності Наталія Кузьменко.
І хоч, здавалось би, Центр об’єднує загалом досвідчених журналістів, частина з яких вже самі навчають колег, керуючи редакційними колективами, ідею всі підтримали з ентузіазмом.
– По-перше, справжній журналіст вчиться все життя, підвищуючи свою професійну майстерність, по-друге, в умовах воєнного стану ще ніхто з нас не працював і не знає особливостей такої роботи, їх нині підказує саме життя. І, по-третє, цікаво попрацювати разом з творчою молоддю. Обмін на рівні «свіжі ідеї – багатий професійний досвід» – справа надзвичайно корисна, – підкреслила Наталія Кузьменко.
Учасники першого тренінгу цього циклу – журналісти-переселенці, місцеві медійники та студенти факультету журналістики спочатку виконали практичне завдання – взяли інтерв’ю у пересічних запоріжців – які побажання загадують вони на 2023 рік. А потім вже безпосередньо за круглим столом, спираючись на підготовлені матеріали, обговорили теоретичні основи і вимоги до одного з найпопулярніших жанрів журналістики – інтерв’ю та особливості його підготовки в період воєнного стану, проаналізували, як робити інтерв’ю з військовими, з цивільними, і як не порушити військових таємниць та не переступити через етичні аспекти.
– Ви знаєте, мене вразило, як масштабно і відповідально, якщо можна так сказати, мріють запоріжці, – зазначає одна з учасниць тренінгу, журналістка віжн-радіо «На дотик» з Енергодара Алла Шамрай. Алла навела декілька уривків із її інтерв’ю.
Так, Анжела, переселенка з Енергодара, розповіла, що від нового року чекає засіяні поля – пшеницею, соняшником, кукурудзою. Також чекає добру звістку про підвищення народжуваності у нас, в Україні, і щоб народжувалось побільше дівчаток. Кажуть, що це – до миру. І щоб усі-усі наші люди повернулися з полону. А ще Анжела чекає, щоб росію – країну-агресор, країну-терорист, виключили з ООН і Ради безпеки. «І щоб Україна продовжила створення власної системи оборони, щоб ми мали свою сучасну зброю і могли захиститися від будь-яких зазіхань на нашу країну… Щоб були доведені до кінця і запрацювали в інтересах народу всі наші реформи. І народжувалися і були здорові дітки, і довго жили люди старшого покоління…», – додала Анжела.
Віталій, військовослужбовець який служить на Бахмутському напрямку, каже, що хоче скоріше обійняти доньку і пригорнути дружину, з якою вони ніколи так надовго не розлучалися. А ще хоче звільнити своє рідне місто – Енергодар. І, звичайно ж, всю Україну.
Даша, молода мама, переселенка, хоче знайти себе, свою справу…
Оля, учениця 6 класу, мріє в цьому році повернутися додому і піти до школи. «Знаю, що скоро Україна переможе», – додає Оля.
Цей рік стане роком звільнення і відродження України – з таким відчуттям всі учасники тренінгу завершували свої інтерв’ю.
Валентина Бистрова
