Епідемія COVID-19 зрушила кілька суспільних конфліктів, які знайшли своє місце в
інформаційному полі: «Нові Санжари», «трудові мігранти», «багаті-бідні»,
міжконфесійні конфлікти. При цьому почастішали випадки, коли дискримінаційні
вислови чи контекст призводили до формування упередженого ставлення до певних
груп людей. Про це йшлося під час вебінару «Висвітлення конфлікту в медіа. Як
уникнути дискримінації, мови ворожнечі та сприяти медіації?» Перед учасниками
вебінару, організованого Національною спілкою журналістів України за підтримки
ПРООН в Україні, виступили перша секретар НСЖУ Ліна Кущ і медіаекспертка
міжнародних проектів Надія Бедричук.
«Висвітлювати конфлікт – це не просто переповідати, що сказала одна стороні і що – інша.
Від журналістів чекають, що вони покажуть справжні мотиви обох сторін конфлікту –
інтереси і потреби. Завдання журналіста – показати не лише, про що говорять, – а і про що
мовчать», – підкреслила Ліна Кущ.
Журналісти, які взяли участь у вебінарі, навели приклади з власного досвіду висвітлення
тем, пов’язаних із епідемією COVID-19, порушенням прав людини та інших конфліктних
ситуацій. Окремо учасники обговорили, як модерувати коментарі користувачів під
новинами на сайті чи на фейсбук-сторінці медіа (і чи модерувати їх узагалі). На деяких
ресурсах правила коментування прописані, на деяких – ні, але більшість колег дбає про
контент на їхньому ресурсі, а тому відверті образи, нецензурні вислови, погрози видаляє.
Хоча перечитування коментарів і забирає чимало часу журналістів, але люди хочуть
висловити свою думку, і до відключення коментарів (як це було в 2014) онлайн-ЗМІ зараз
не вдаються.
«В останні два роки довіра до медіа падає в усьому світі – через величезну кількість
неправдивої інформації. Неперевірена інформація, фейки, дискримінаційні заголовки і
матеріали б’ють по репутації абсолютно всіх медіа. Ніхто не розбиратиметься, що ви
чесне медіа. Люди пам’ятатимуть, що десь їх обдурили. І тому кожен із нас зацікавлений у
тому, щоб рівень журналістики був вищим, а інформаційне поле – чистішим. Бо інакше без
читачів (і без грошей) залишаться всі», – підкреслила Ліна Кущ.
Як правильно просити гроші на розвиток свого медіа? Деякі українські медіа вже
запустили кампанії із залучення коштів. Для нашої країни онлайн-передплата, платний
доступ до сайту чи щомісячний донат – поки незвичний формат. Це працює тільки для
великих інформаційних ресурсів чи для всіх? Проаналізувала цей напрям під час вебінару
медіаекспертка Надія Бедричук.
Серед порад тим, хто збирається звернутися до своєї аудиторії:
- Маленькі медіа, в тому числі місцеві чи нішеві, можуть провести успішну кампанію,
тому що у них – унікальний контент. Про велику політику пишуть усі, а от новини із
певного міста чи району, чи з певної вузької теми подають одиниці. - Не соромтеся сказати про ваші проблеми. Є люди, готові вас підтримати, – але
зверніться до них, не мовчіть. - Для фінансової стабільності не потрібні мільйони передплатників. Рахунок може йти на
тисячі чи сотні, особливо для сайту…
Більше практичних рекомендацій з вебінару буде згодом опубліковано на сайті НСЖУ в
рубриці «Навчання».