Повідомлення про вагомий фінансовий внесок Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива» в недавню акцію творчої спілки журналістів порадувало медійників-автолюбителів (НСЖУ, як відомо, придбала й передала позашляховик Volvo для військових журналістів на фронтову Донеччину). Читайте, будь ласка, «Пресслужба 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила записала відеоподяку НСЖУ за вже другий переданий автомобіль» (https://nsju.org/novini/pressluzhba-24-yi-okremoyi-mehanizovanoyi-brygady-imeni-korolya-danyla-zapysala-videopodyaku-nszhu-za-vzhe-drugyj-peredanyj-avtomobil/).
Фонд, нагадаємо, це багаторічний партнер Всеукраїнського автомобільного клубу журналістів (ВАКЖ). Чверть століття тому Міністерство юстиції України зареєструвало цю неприбуткову громадську організацію журналістів-автомобілістів, яка незабаром провела свої перші автомобільні змагання – «Київську осінь» у центрі столиці.
То була неординарна подія: міська влада вперше надавала офіційний дозвіл на кількагодинне перекриття проїжджої частини Хрещатика, щоб працівники преси, радіо й телебачення могли провести авторалі на Майдані Незалежності. Відтак упродовж десяти років «Київська осінь» і «Київська весна» були постійними акціями ВАКЖ.
Біля джерел цього об’єднання стояли мої надійні колеги-партнери: журналісти-автолюбителі з Києва Олексій Ліканов і Володимир Воробейков. Обидва працювали тоді у всеукраїнському автомобільному журналі «Сигнал». Крім них, актив новоствореної громадської організації становили Людмила Каткова, яка очолювала всеукраїнський журнал «Автопрофи», засновник авторської телепрограми «Зелений фургон» з Одеси Ігор Сєдой, ведучий «Гала Радіо» Максим Нєфьодов, засновник і генеральний директор Черкаської обласної незалежної телерадіокомпанії «Ятрань» Микола Ратушний, львівський фотожурналіст Євгеній Кравс – засновник авто-фан-клубу «ЗАЗ Козак» (об’єднання любителів автомобільної моделі ЗАЗ-965 – «горбатих запорожців»), журналіст і відомий автогонщик Олексій Мочанов.
Від серпня 2001 року постійним партнером ВАКЖ стала ще одна журналістська організація – Всеукраїнський благодійний фонд «Журналістська ініціатива». Відтоді це були незмінні співорганізатори низки міжнародних журналістських автопробігів «Дорога до Криму: проблеми та перспективи» (2001–2008), всеукраїнських автопробігів «Схід – Захід: разом назавжди!» (2005) й «Пам’ять батьківського подвигу – в серцях наших» (2010). Спільно провели й міжнародну фотовиставку «В об’єктиві – автопробіг» (2007, Київ).
Виконання редакційних завдань журналісти поєднували з програмами акцій клубу. Серед учасників пробігів і ралі були Володимир Сонюк (газета «День»), Володимир Количев (газети «Факти», а потім « 2000»), Катерина Шевцова (Національна радіокомпанія України), телевізійник і газетяр Ярослав Галата, сімейні екіпажі Ольги Волошиної з Дніпра й Едуарда Бобровицького із Запоріжжя, журналісти з газет «Урядовий кур’єр», «Голос України», «Демократична Україна», «Молодь України», телеканалу «Рада», обласних ДТРК та багатьох регіональних газет.
Учасники журналістського автопробігу в АР Крим (2007) 
Журналісти-автомобілісти відвідали Тернопіль (2005) 
Сергій Малик (зліва) нагороджений спеціальною відзнакою НСЖУ (Київ, 2019) 
Ралі журналістів на Хрещатику (2008)
Упродовж п’яти років на власних автомобілях приїздили з Вільнюса до України екіпажі колег Стасіса Григалюнаса з газети «Lietuvos žinios». З Варшави долучався до автопробігів польський фотограф Мар’ян Ринкевич. Екіпаж турецьких журналістів, у якому водієм був Юнус Ердогду, теж не пас задніх, а ще були учасники з Молдови, Німеччини, Білорусі, Ізраїлю…
На ділі ці журналістські акції розкрили для багатьох колег професійні й організаторські якості активу ВАКЖ і партнерського благодійного фонду – заслужених журналістів України Сергія Шевченка, Наталії Черешинської, Олексія Плаксіна з Києва, Валентини Душок, Михайла Калініченка з Черкас, Марії Веремчук зі Львова, Тетяни Смолдирєвої з Чернівців.
А чого варта співпраця з Київським міським автомотоклубом (КМАМК)! Його актив на чолі з незмінним очільником Сергієм Маликом став прикладом надійності й порядності. Влітку 2019-го ми спільно провели ралі на Хрещатику, співорганізатором якого стала також Національна спілка журналістів України. За підсумками змагань Сергія Малика нагородили спеціальною відзнакою НСЖУ за багаторічну співпрацю зі ЗМІ, зокрема з ВАКЖ. Хто міг уявити в той час, що за три роки і Київ, і всі ми будемо в реаліях повномасштабної війни, ракетних обстрілів України, а присутні на ралі колеги стануть в обороні Вітчизни або волонтерами?!
Чемпіон України з кільцевих перегонів, майстер спорту, володар понад чотирьох десятків національних і світових рекордів у авто- й мотоспорті (та ще й у повітроплаванні!), володар відзнаки Народний герой України президент КМАМК одразу після початку повномасштабного вторгнення в Україну рашистської армії створив гуманітарний проєкт «Карети швидкої для України» та став засновником Міжнародного благодійного фонду Сергія Малика «Вільний дух України». На захист Вітчизни стала і дружина Сергія – Вікторія.
Наш «Золотий голос автопробігів» радіожурналістка з Вінниці Тетяна Скомаровська з весни 2022 року не лише особисто долучилася до плетіння маскувальних засобів, яких потребують ЗСУ. Вона ще й організує власні доброчинні концерти бардівської пісні, якими збирає кошти для закупівлі матеріалів, з яких виготовляють маскувальні сітки. А днями колега поділилася новиною про поповнення волонтерських лав. Не один рік Тетяна створює свої пісні на вірші місцевих поетів і так популяризує творчість земляків – виступає як на Вінниччині, так і в інших областях. Поети ж своєю чергою запрошують ветерана радіожурналістики до себе на засідання клубу «Поезія Незламних» (створений за сприяння бібліотекарки, поетеси Віри Гранатової). Якось після чергового культурного заходу Тетяна запропонувала творчій спільноті: «А що як ви раз на тиждень знайдете час прийти в наш волонтерський центр? Спробуйте поєднувати читання віршів із плетінням сіток. Там такі патріотичні люди! Вам буде цікаво і їм також». Ось так і об’єднались у спільній справі уродженці Краматорська на Донеччині, Луганщини, Херсона, для яких Вінниця стала другою домівкою, і місцеві письменники, поети, медійники.
Справді українці – народ незламний. І в цьому вкотре переконуєшся, коли знаєш, як і твої колеги, активісти ВАКЖ та фонду «Журналістська ініціатива» перебувають на інформаційному фронті або стають активом волонтерів.
На Київщині в Іванківському районі є дружний колектив жіночок, які теж виготовляють маскувальні сітки. Назву дали своїй «бригаді» колоритну – «Свашки». Часто до однієї з ініціаторок Любові Орещенко приїздить її багаторічна подруга зі столиці Наталія Черешинська (а для нашої команди обидві завжди асоціюються як жіночий екіпаж на ралі «Київська осінь» і «Київська весна»). Свого часу вони здобували на змаганнях спортивні призи, підіймалися на подіум на Хрещатику.
З незмінною вдячністю за громадянську позицію, за активність у сприянні оборонцям України можу говорити і про сьогочасні справи Валентини Душок з Черкас, Марини Тепленко з Вінниці, Валентини Саєнко зі Світловодська, Олексія Плаксіна, Олега Сташка з Києва та багатьох інших учасників акцій, з якими асоціюється назва ВАКЖ в історії вітчизняних журналістських організацій.
Людмила Мех, президентка ВАКЖ і ВБФ «Журналістська ініціатива»
Фото Сергія Шевченка і з архіву ВАКЖ
