Перебуваючи в Німеччині, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко в інтерв’ю колегам із Асоціації журналістів Баварії розповів про складні умови роботи українських медійників під час війни та закликав європейських колег не забувати про Україну у своїх публікаціях.
День, коли Сергій Томіленко вирушив з Києва до Мюнхена, розпочався з восьмигодинної повітряної тривоги в українській столиці. Російські дрони пошкодили будівлі у п’яти районах міста, були поранені люди. «Це наша щоденна реальність», – зазначив очільник НСЖУ.
– Немає безпечного місця для журналістів в Україні, а також у Києві… Якщо на кілька годин з’являється світло, журналісти використовують цей час для написання репортажів або друку місцевих газет, – наголосив Сергій Томіленко.
За його словами, після російського вторгнення 40% медіакомпаній були змушені припинити роботу через економічні проблеми. Близько 20% працівників медіа були евакуйовані зі своїх рідних міст і змушені залишити професію через неможливість заробляти на життя. Більшість журналістів, однак, залишаються в Україні.
Від початку повномасштабного вторгнення загинули щонайменше 108 працівникфі медіа, з них 18 – під час виконання професійних обов’язків. Останньою жертвою стала 28-річна українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла в серпні 2023 року і померла в російському полоні 19 вересня цього року. Наразі понад 30 працівників медіа та громадянських журналістів перебувають у полоні, серед них п’ять жінок. Їх піддають тортурам та звинувачують у тероризмі.
За словами Сергія Томіленка, нині усі медіа України працюють в умовах екстремального навантаження. Багато хто не витримує цього і полишає професію. Як найбільше професійне обʼєднання медійників, НСЖУ намагається підтримувати колег. НСЖУ створила мережу з шести Центрів журналістської солідарності, які підтримують місцевих та іноземних журналістів у надзвичайних ситуаціях. Центри надають тренінги з безпеки, надають у безкоштовний прокат захисне спорядження та проводять різноманітні навчання. Це місце, де журналісти можуть зустрічатися, спілкуватися та працювати.
Особливу увагу Сергій Томіленко звернув на роботу місцевих газет у прифронтових районах. 32 локальні видання за сприяння НСЖУ відновили свій друк поблизу передової. Журналісти, ризикуючи життям, доставляють їх у села, де залишилися переважно літні люди. За відсутності світла, зв’язку та інтернету друковані медіа залишаються єдиним джерелом інформації, яке буквально рятує життя, надаючи актуальні дані про плани евакуації та гуманітарну допомогу.
Щодо свободи преси в Україні, голова НСЖУ зазначив, що відкритої цензури немає, але викликає занепокоєння те, що уряд фінансово підтримує лише великі телеканали.
– Нас хвилює те, що уряд фінансово підтримує лише великих мовників, яких контролює, але не маленькі регіональні медіакомпанії. Вони недостатньо сильні економічно, щоби без зовнішньої фінансової підтримки вижити в довгостроковій перспективі, – також зазначив Сергій Томіленко. – Ми вимагаємо, щоб міжнародна допомога сприяла збереженню свободи преси в Україні, включаючи підзвітність.
На завершення Сергій Томіленко звернувся до німецьких колег із закликом не дати Україні зникнути з газетних шпальт, репортажів та новинних стрічок, продовжувати надсилати кореспондентів для автентичного висвітлення подій. «Коли на наших смартфонах лунає сигнал повітряної тривоги – це не просто попередження для нас в Україні. Це сигнал тривоги для всієї Європи», – підкреслив він.
