Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко переконаний, що інформаційна політика окупантів не матиме помітного впливу на українців. Заклики «українізувати» російську пропаганду, які почали звучати від одіозних російських медіадіячів, свідчать про усвідомлення ними факту повного несприйняття українцями російської дезінформації. Сергій Томіленко наполягає, що варто говорити про інформаційний тероризм, яким на державному рівні займається росія. Прикладами такого інфотерору є розгортання мовлення окупантів на тимчасово загарбаних територіях України, зокрема, у Херсонській та Запорізькій областях.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко вранці 11 квітня виступив наживо в ефірі телеканалу «Україна24» в рамках інформаційного марафону «Єдині новини».
Ведучий: – Пане Сергію, доброго вам ранку! Скажіть, будь ласка, що вас «зачепило» за ці 47 днів війни (з інформаційного погляду), яка найбільш цинічна брехня росії?..
– Вітаю колеги! Власне, ми кажемо, що це всі 47 днів суцільної російської брехні – це тактика росії. Очевидно, що для всіх українців найбільш огидна й цинічна брехня – це намагання всі ті злочини в Бучі, в Ірпені під Києвом виставити, що це нібито були інспірування й інсценування України. Фактично це найстрашніша йде дезінформація, яку росія намагається подати, звісно, для внутрішнього споживача.
Для всіх цивілізованих людей і країн очевидно, що Україна – жертва окупації, жертва загарбницької війни. Але ми так само можемо кваліфікувати, що тактика, яку обирає нині в інформаційній сфері росія – це тактика інформаційного тероризму. Це вже не просто дезінформація й певне поширення якоїсь «недоперевіреної» інформації – це намагання свідомо використовувати якісь інформаційні технології з метою маніпулювання аудиторією, з метою через цей інформаційний тероризм далі збільшити кількість жертв і уможливити ворожнечу, яку зараз ми бачимо, і здобути ще більшу підтримку дій російської армії в Україні. Тому ці всі дні – це дні хронічної брехні росії і дні героїчної відсічі їй України та всього цивілізованого світу.
Ведуча: – Інформаційна кампанія, що проводилася в росії, фактично легітимізувала й далі легітимізує вбивство людей тільки за те, що вони не хочуть бути під путіним і не визнають себе росіянами… Ми з вами всі бачили опитування на вулицях, коли кажуть: «Так, ми переможемо українців, тому що вони неросіяни». Але найстрашніше з того, що я прочитала вчора – ті, хто кричав, що української мови не існує, вони закликають перекладати українською свої пропагандистські матеріали і працювати на україномовну аудиторію (заводити блоги українською тощо). Як ви збираєтеся відстежувати всі ці потуги впливати на свідомість україномовних людей і чи буде якась реакція?
– Я згоден, що нині в росії ми, на жаль, не бачимо журналістів – це все пропагандисти, і вони так само відповідальні [за вбивства], як і ті, хто командує танками, арміями тощо. І, відповідно, саме вони уможливили нинішні жертви, і ми весь час кажемо: якщо більшість російських працівників ЗМІ була б проти війни, то не розпочалися б оті всі дії.
Зараз ми бачимо, що [окупанти] вже шукають, як адаптувати оте все нахабство («українізувати» російську інформаційну агресію) – це знов-таки ознака того, що не працює їхня примітивна тупа пропаганда. Вони хочуть її певною мірою «заземлити» до українського споживача, але я думаю, що результат цього «заземлення» буде таким самим нульовим, як і на сьогодні базова російськомовна пропаганда.
Як приклади: можемо бачити, що на тимчасово окупованих територіях (у Херсонській, Запорізькій областях), де окупанти намагаються розгортати своє пропагандистське мовлення, де вони «під авдиторію» створюють якісь ролики, – це все надзвичайно примітивне. Як і радіо в Бердянську, де вони розповідають про манну небесну, роздавання якоїсь гуманітарної допомоги…
Учора я переглядав телеграм-канали, створені окупантами для Херсонської і Запорізької областей. Там підкидають якісь ролики, записані «на вулицях Херсона», про те, що «люди хочуть повернути пам’ятник Леніну»… Як з московським акцентом там ходить і розмірковує, які пам’ятники треба відновити… Подають обурливі коментарі та фотографії зі «Скіфії» – це філія Суспільного мовлення в Херсоні, й, відповідно – про те, що нібито українські журналісти настільки «пропагандисти-націоналісти», що вони тікали зі своєї телестудії й побили апаратуру тощо.
Тому я думаю, що рівень виконання буде надзвичайно примітивним. І рівень стійкості українців, медіакритичності – він теж доволі високий. Тому я думаю, що росіяни не встигнуть ні «розкачатися», ні «заземлити» – і це буде ще один доказ примітивної російської пропаганди.
Водночас це треба моніторити – і РНБО, й іншим структурам, щоб бути на сторожі та щодня через офіційні канали робити певні застереження. Нині високий рівень довіри до офіційних каналів мовлення, до об’єднаного телемарафону, отож щодня потрібно бути на сторожі й реагувати. Але я впевнений, що результат «українізованої» російської пропаганди буде нульовим.
Ведучий: – Дякуємо, пане Сергію. Насправді ми ж знаємо: чим примітивніша пропаганда, тим простіше в неї повірити. Але це працює на московській території, а українці не такі – й наш інформаційний спротив це вкотре доводить.
