Інформаційна епоха дає сьогодні унікальні можливості. Світ не має кордонів, він став, як «глобальне село». Проте, у всьому є як плюси, так і мінуси, каже доцентка кафедри журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю Університету Короля Данила Наталія Димніч.
-Мені здається, що найбільша проблема блогерства та діджиталізації в тому, що ми не завжди розрізняємо експертність. До думки «Мені цікаво, що він чи вона мені скаже» треба також додавати запитання собі: «А для чого? Чи збагатить це мене? Чи зможу я використати цю інформацію? Наскільки правдиву інформацію я отримаю?». Ми часто купуємося на емоції і дуже часто ці емоції ми поширюємо. А для якісної преси неприпустиме апелювання до почуттів, – зауважила Наталія Димніч.
Щодо місця блогерської експертності у журналістських матеріалах професор Іван Ципердюк, зокрема, зазначив:
-В один момент інтернет дозволив бути всім письменниками. Відбулося повне нівелювання цього слова. Як великі острови сміття отруюють світовий океан, так само духовну сферу отруюють цифрові масиви, – говорить професор.
Молоді медійники, які пробують себе в професії, припускають, що надмірне захоплення блогерством може нівелювати цінність якісної журналістики.
-У мене різко негативне ставлення до порівняння блогерства та журналістики. У сприйнятті людей геть зникає межа між цими заняттями. Хоч блогер і може транслювати події, та це все одно відбувається крізь призму особистого «я» і не може претендувати на об’єктивність. Тоді, коли журналіст не претендує на першість, для нього головні герої – інші люди. Це як вид служіння іншим, – зауважує журналістка Ірина Блаженко.
З її думкою погоджується студентка-переселенка із Харкова Олександра Борзьонок.
-Журналіст має бути на другому плані. Він завжди має ставити свого героя в центр історії. Й за цією ознакою можна розрізняти справжнього журналіста та блогера, – зауважує Саша.


Висновки за результатами вебінару:
* Ми живемо у «глобальному селі» Маршала Маклюена: усне спілкування, миттєве поширення новин, усі один одного «знаємо». Це наслідок діджиталізації нашого спілкування.
* Проблема експертності думок: ми плутаємо лідерів думок і експертів. Експерти – це люди, які мають відповідні досвід, знання, освіту, щоб робити висновки про певні явища. А лідерами думок часто є, наприклад, блогери, які висловлюють свою думку, часто керуючись емоціями, без належного професійного аналізу.
*Позитив діджиталізації – це великий спектр інформації, яку ми можемо обирати.
* Орієнтуватися в своєму виборі варто на новизну, правдивість й фактологічне підґрунтя. Якісна журналістика – зазвичай беземоційне викладення фактів.
Вебінар на тему «Діджиталізація, сучасне блогерство: плюси і мінуси» провели Івано-франківський Центр журналістської солідарності НСЖУ спільно з кафедрою журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю Університету Короля Данила.