Відмовилися від нових проектів, збільшили кількість повторів, втратили рекламодавців. Так позначилася економічна криза на діяльності Тернопільської телекомпанія «TV-4». Як зазначає в коментарі прес-службі НСЖУ генеральний директор Юлія Винокур, регіональні телевізійники опинились у непростій ситуації, коли процес трансформації діяльності співпав із пандемією COVID-19.
Втім, такі випробування притаманні не лише тернополянам. Про це свідчать попередні результати опитування, яке Національна спілка журналістів проводить напередодні Всеукраїнської наради керівників регіональних (місцевих) телерадіокомпаній, запланованої на 27 травня. Це нова з онлайн-зустрічей, які організовуються найбільшою журналістською спільнотою України для різних секторів медійного простору. Зокрема, кілька попередніх за участі редакторів друкованих ЗМІ та видавців були присвячені проблематиці газетного ринку та підтримки і захисту регіонального інформаційного простору. Далі на черзі – профільні наради для керівників регіональних ТРК та онлайн-ресурсів.
«На цьому дискусійному майданчику немає суцільного «одобрямсу», а часто звучить доволі жорстка критика, передусім, у зв’язку з недосконалістю законопроекту «Про медіа», який журналістам намагаються нав’язати народні депутати. Перед кожною нарадою з очільниками місцевих медіа Спілка проводить опитування. Це допомагає узагальнити проблематику й напрацювати ініціативи, які допоможуть вирішити існуючі проблеми. Ми бачимо реалії, в яких опинились колеги, і серед цих проблем чимало спільного і у газетярів, і у телевізійників, і у журналістів онлайн-видань. Сьогодні місцеві телерадіокомпанії найбільше страждають від економічної кризи, спричиненої епідемією, та від перетікання рекламних бюджетів у соціальні мережі та онлайн-медіа. Наша позиція – спільними зусиллями, долучивши владу, народних обранців та, власне, журналістів напрацювати програму підтримки регіональних медіа аби зберегти право українців на важливу місцеву інформацію», – зазначає голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко.
Зауважимо, досвід тернопільського телеканалу «TV-4» показовий тим, що його команда не приховує проблем і прагне випускати якісний інформаційний продукт навіть за нинішніх складних умов. Як зазначає Юлія Винокур, попри коронакризу, обсяг передбачених ліцензією ефірних годин не скоротився й новини Тернопілля виходять регулярно.
«Наша компанія працює в режимі 24/7, – каже вона. – Для цього є всі умови: п’ять передавачів цифрового мовлення та один – аналогового. В «цифрі» працюємо давно, але є район, наприклад, Шумськ, де немає вежі і немає цифрового передавача. Але ж там є наш глядач! Тому лишили аналоговий передавач і платимо Концерну за послугу, ще й доводиться з «цифри» перетворювати його в «аналог», аби не втратити глядача.
Економічна криза боляче вдарила перш за все, по фінансових можливостях телеканалу. Зменшилася кількість рекламодавців, і це змусило нас відмовитися від нових проектів, збільшити кількість повторів існуючих програм.
Рекламний пиріг зараз ділиться на всіх, і це не порівняти з можливостями, які були 10 чи 5 років тому. Рекламодавець хоче, щоб було за пару копійок і скрізь. Але треба розуміти, що телебачення – це затратна річ. Ти можеш зробити онлайн-включення, але, щоб показати повноцінну програму чи сюжет, або випуск новин 24 годин на добу, то треба йти і робити. І не лише журналісту, а й оператору, нести камеру, штатив, брати машину чи викликати таксі. Крім того, над програмою працюють монтажер, звукорежисер, інженер. То яка собівартість того сюжету, який триває 2 – 3 хвилини? Але на це не зважає ніхто.
Треба, щоб до нас ставились як до виробників, а не так, що ми просто щось поширюємо. У нас складне й витратне виробництво, а рекламодавець хоче дешевше.
Телебачення можна вважати традиційним, якщо ти сидиш на дивані і дивишся телевізор. Але телевізор там, де глядач, я це називаю «телевізор в кишені глядача». Той сюжет чи програму можна подивитися і в прямому ефірі, і одночасно трансляцію у фейсбуці, потім на сайті (а у нас чотири провайдери, з якими ми працюємо за угодами і покриваємо майже весь світ). Потім сюжети будуть і в ютубі, і на фейсбуці, і в інстаграмі.
Тому, коли ми працюємо з рекламодавцем, пропонуємо не просто послугу «в телевізорі». Це цілий пакет послуг, який докорінно відрізняється від учорашнього дня.
Позначилася криза й на трудовому колективі. Навантаження зросло, а рівень заробітної плати зменшився. Виживали як могли. Люди по черзі йшли у відпустку за власний рахунок: одна бригада відпочиває, друга працює, третя в очікуванні. Через подорожчання тарифів ми опалення в телекомпанії увімкнули тільки в грудні, а в березні вже вимкнули. Тому десь ставили обігрівачі, десь кондиціонер включали, а десь просто тепліше вдягалися.
На щастя, проблем у стосунках телеканалу провайдером не було. Але працювати складно ще й через політику підприємств-конкурентів. Наша телекомпанія, наприклад, не піднімала цін на послуги, а навпаки, знизила на 30%, створила антикризові пакети. А от монополісти, компанія «Зеонбуд» та Концерн РРТ, у 2020 році не зробили тимчасових знижок на послуги, а з 2021 році взагалі ціни підвищили», – каже Юлія Винокур.
Як може вплинути Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на запровадження державної політики підтримки телерадіомовникам?
«Запровадженням дерегуляції діяльності ЗМІ, політикою максимального сприяння, зменшенням розміру ліцензійного збору. Потрібна лояльність щодо тимчасових, на час пандемії, змін програмної концеції (об’єктивне збільшення інформаційного контенту, зменшення розважального, інше)», – вважає генеральний директор “TV-4”.
Які функції Нацради потрібно посилити, щоб поліпшити роботу місцевих ТРК? Які вилучити?
«Функції організації та перспектив розвитку телерадіомовлення – посилити, а окремі наглядові функції вилучити, наприклад, про використання авторського права», – відповідає пані Юлія.
На її думку, влада для допомоги місцевим ТРК повинна зробити три кроки:
Звільнення від сплати ЄСВ або зниження ставки, як виняток для ЗМІ, та введення податкових канікул;
Тимчасове регулювання, на час пандемії, та контроль цін на послуги «Зеонбуду» та КРРТ;
Створення Фонду підтримки ЗМІ».
Чи підтримуєте ви проект Закону про медіа, згідно з яким Національна рада з питань телебачення і радіомовлення стає спільним регулятором для телерадіо-, онлайн- та друкованих ЗМІ?
«Загалом підтримую, але в частині посилення наглядових функцій – ні. Згадана норма може призвести до надмірного контролю та неможливості, в окремих випадках, подавати об’єктивну і неупереджену інформацію. Також вважаю за доцільне діяльність онлайн-ЗМІ регулювати окремим законодавчим актом, бо вони суттєво відрізняються від так званих традиційних ЗМІ», – розмірковує Юлія Винокур.
Які з перерахованих кроків можуть сприяти економічній незалежності медіа?
«Державне регулювання цін і тарифів (на послуги КРРТ та УДЦР), створення державного Фонду підтримки медіа, стимулювання рекламодавців до розміщення реклами, податкові пільги, часткова компенсація заробітної плати персоналу, допомога у придбанні техніки та транспорту. Також потрібно запровадити укладання угод на висвітлення діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування та угод на проведення соціальних кампаній у медіа», – вважає вона.
Юлія Винокур підкреслює, що необхідність обговорити проблеми регіональних телерадіокомпаній назріла давно.
«Всім, хто працює в індустрії медіа, потрібно спілкуватися з чиновниками, від яких залежить їхня діяльність, – каже вона. – Зустрічей і заходів проводиться багато, але потрібен результат. Хочеться, щоб журналісти не зневірювалися і відчували підтримку від Уряду, Верховної Ради. Бо більше року тому почалася пандемія, і ми в регіонах просто були кинуті напризволяще. Держава намагалася допомогти підприємцям, але медіа не отримали нічого. Пільги, запроваджені Урядом для підприємців, на нас не поширювалися. Вісім тисяч гривень працівникам нас теж не стосуються. Єдине, що Нацрада намагалася якось підтримати нас і дозволила не зважати на програмну концепцію. Ми її не змінювали, але зрозуміло, що стало більше не розважального контенту, а інформаційного.
Водночас ми відчули проблеми з програмою фільмопоказу. У нас обсяг власного продукту становить 30 відсотків і 70 – інше. А це «інше» треба купити. Держава могла б забезпечити, або хоча б допомогти отримати безкоштовний доступ до фондів. Було би бажання! А хто вже може в цьому посприяти – чи НСЖУ, чи Національна асоціація медіа, співзасновниками якої ми є, чи інші структури, чи всі разом і потроху – то вже інше питання, відповідь на яке, сподіваюся, буде знайдена під час Всеукраїнської наради».
Нагадаємо, 27 травня НСЖУ проведе Всеукраїнську нараду керівників регіональних (місцевих) телерадіокомпаній. До участі в заході також будуть запрошені урядовці і народні депутати.
У НСЖУ наголошують, що регіональні ТРК лишаються важливим джерелом інформування громадян, адже в аудиторії зростає попит на отримання достовірної та збалансованої інформації про життя в місцевих територіальних громадах, особливо в умовах надзвичайної епідемічної ситуації та карантинних обмежень.
Для участі в Нараді необхідно зареєструватися – заповнити форму галузевого опитування – https://bit.ly/3uOlfrJ.
Нарада пройде онлайн на ЗУМ-платформі.
Пропозиції від учасників Наради будуть використані для напрацювання Антикризової програми підтримки регіональних ТРК.
фото – з архіву Юлії Винокур
