Як українські журналісти розуміють соціальну згуртованість та сприймають свою роль у її зміцненні? Нове соціологічне дослідження представили та обговорили на круглому столі Інституту регіональної преси та інформації (IRMI) в Києві соціологи, українські та зарубіжні журналісти, лідери громадських організацій, правозахисники.
Дослідження проведене ГО «Сприяння міжкультурному співробітництву» на замовлення ІРМІ у партнерстві з Національною спілкою журналістів України. Результати представили дослідниці Тетяна Кривошея, Олександра Дейнеко та Вікторія Баласанян. Важливим є те, що:
• 86,6% журналістів визначають соціальну згуртованість як взаємодопомогу, 85% – як спільні цілі та 83,8% як колективну стійкість;
• 70,9% вважають, що мають сприяти соціальний згуртованості у громадах під час війни, тоді як 22,8% погоджуються частково;
• понад третина респондентів (35,8%) не змогла чітко оцінити вплив ЗМІ на соціальну згуртованість в Україні;
• 67,9% вважають, що локальні медіа сприяють посиленню згуртованості в громадах, тоді як тільки 22,4% вважають, що національні посилюють згуртованість суспільства;
• найбільш об’єднуючий контент: матеріали про взаємодопомогу (91%), місцевих волонтерів (91%) та інтеграцію ветеранів (89%).
– Український медіаландшафт зазнає глибинної трансформації під тиском війни, – коментує Тетяна Кривошея. – Окрім фінансових проблем, журналісти стикаються з професійним вигоранням, кадровими кризами та обмеженим доступом до інформації, одночасно потребуючи посилених компетенцій у цифровій трансформації та етичному висвітленні чутливих питань.
– Порівняння наших результатів із попередніми дослідженнями аудиторій медіа демонструє схожі погляди на те, що саме зміцнює та послаблює згуртованість у громадах, – зазначає Олександра Дейнеко. – Ці дослідження – своєрідний дороговказ для регіональних редакцій, що прагнуть покращити комунікацію зі своїми аудиторіями і стати мостом, який обʼєднує владу та громадянське суспільство.
Дослідження започаткувало жваві панельні дискусії, які модерували Ангеліна Солдатенко (ІРМІ), Михайло Буроменський (професор міжнародного права), Віталій Голубєв (НСЖУ), Сейбра Айрес (Fondation Hirondelle) та Любов Раковиця (Донбас Медіа Форум).
– Це вже друге наше дослідження з соціальної згуртованості, – каже голова ІРМІ Ангеліна Солдатенко. – Порівняння запиту людей на якісну інформацію з баченням журналістами своєї ролі показує, що місцеві медіа залишаються важливими джерелами інформації під час війни, комунікаційними платформами та об’єднуючими силами для переміщених громад.
Повний звіт про дослідження українською мовою доступний за посиланням.
Проєкт розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні.
Панель «Прифронтові медіа та громади, розділені війною» модерувала Любов Раковиця (Донбас Медіа Форум), учасники – журналісти Світлана Залізецька (Мелітополь), Олексій Пасюга (Велика Писарівка), Світлана Карпенко (Оріхів) та Максим Забєля (Мирноград). Захід включав також сесії мозкового штурму: як можна покращити висвітлення тем, що сприяють згуртованості громад. Дискусія велася щодо викликів, з якими стикаються журналісти у прифронтових регіонах, включаючи підтримку комунікації з розпорошеною аудиторією, висвітлення чутливої теми колабораціонізму та пошуку шляхів об’єднання громад, розділених війною.
Олександра Шилова, PTV, Полтава:
– Ці дні для мене були настільки корисними! Думаю, ми дуже мало пишемо та знімаємо про переселенців у громадах. Не про гуманітарку, яку можна десь отримати, а про те, що вони повинні зберігати свою ідентичність, і ми маємо їм у цьому допомагати.
Олена Астрахович, «Життєвий компас», Одеса:
– Чим далі, тим більшою буде потреба у висвітленні протилежних думок та позицій. Наприклад, щодо людей на окупованих територіях, колабораціоністів та тому подібні. Вдячна нашим зарубіжним колегам, експертам за їхній досвід. Іще, думаю, висвітлюючи роботу різних громадських організацій, ми можемо дати їм можливість об’єднати проєкти та зусилля.
Світлана Карпенко, «Трудова слава», Оріхів:
– Медіа з півдня та сходу, ми не вважаємо себе героями. Просто залишаємося зі своїми громадами, виконуємо свій обов’язок, інакше просто не можемо. І ніколи не чекали підтримки від держави. Єдине, чого хочемо, – щоб вона просто створила умови, які б давали нам можливість нормально працювати. Це й Укрпошта, й оподаткування. Думаю, все ж таки спільними зусиллями до чогось дойдемо.
Максим Забєля «Рідне Місто», Мирноград:
– Завдяки цим двом ґрунтовним дослідженням ми змогли глибше вивчити тему соціальної згуртованості. Як саме ми висвітлюємо проблеми громад? Скільки уваги їм приділяємо? З якими, можливо, іншими поглядами ми повинні підходити до цього? Як знаходити нові можливості об’єднання громад, особливо для окупованих, розділених прифронтовою лінією? Дякую колегам за єдність, яку тут відчуваєш, за слова підтримки. Розумієш, що ти не один у полі воїн.
Світлана Залізецька, РІА Південь, Мелітополь:
– Тема соціальної згуртованості для нас є дуже актуальною. Так вийшло, що наша аудиторія розпорошилася. Що люди думають, говорять про тих, хто залишився, і хто виїхав? Тому, наприклад, вчорашня дискусія про колабораціонізм, у якій я теж брала участь, була дуже цінною. Сьогодні також – це теми, що об’єднують та розколюють громади. Була ситуація, коли ми не збиралися втручатися в історію переселенців, просто їхали за сюжетом, але так сталося, що підняли тему та вплинули на долю літніх людей. Хотіла б зробити продовження історії в рамках цього проєкту, бо громада вже слідкує за життям цієї пари переселенців. Та чи не залишиться це рішення проблеми точечним, чи відкриє влада взагалі геріатричне відділення.
Марина Осипова, «Вісник Ч», Чернігів:
– Ми завжди писали на теми соціальної згуртованості та будемо, звісно, це робити й далі. Я для себе протягом цього великого проєкту хочу зрозуміти, як висвітлювати теми, яких ми наразі усі відверто уникаємо. Зокрема, релігії, ЛГБТ та інші. Як зробити їх об’єднуючими, поки шо не розуміємо, тож не пишемо. Отже ставлю себе за мету зрозуміти цей момент.
Наталія Попович, Городоцький Телерадіопресцентр, “Городок”, Хмельницька область:
– Щоразу під час тренінгів з ІРМІ ми переживаємо певну трансформацію. Загальні уявлення звужуються до певної тематики, потім – до конкретики. А ще під час тренінгу спілкуєшся з колегами та починаєш помічати те, що не бачив, але ж воно було у тебе прямо під ногами. Ці два дні, слухаючи колег, відчувала гордість за них. Вони показують, якою може бути якісна журналістика, особливо у цей важкий час. І багато в чому тут дотична ІРМІ – когось підтримали знаннями, десь зберегли редакції. Це дало нам можливість продемонструвати, наскільки локальна журналістика є важливою.
Проєкт розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні.
