Про важливість цифрових платформ у сучасному медіасередовищі йшлося під час тренінгу в Запорізькому Центрі журналістської солідарності, який для журналістів-переселенців та першокурсників Національного університету «Запорізька політехніка» провів ІТ-фахівець, розробник програмного забезпечення Олег Косьмина.
Як пояснив фахівець, цифрові платформи – це автоматизовані системи, які дозволяють широкому колу осіб користуватися їхніми можливостями через інтернет і вирішувати різноманітні завдання. До цифрових медіа належать програмне забезпечення, цифрові зображення, відео, веб-сторінки і веб-сайти, блоги, мобільні додатки. Олег Косьмина ознайомив учасників тренінгу з особливостями деяких з них.
– Сьогодні цифрові платформи змінюють медіа-пейзаж і дуже впливають на роботу медівників. Щоб адаптуватися до цифрових ЗМІ, журналісти повинні постійно навчатися, – наголосив Олег Косьмина. – Потрібно розуміти, з якою аудиторією доведеться спілкуватися. Цифрові платформи відкривають перед медійниками широкі можливості. Зокрема, у Фейсбуці можна не тільки спілкуватися, отримувати зворотній зв’язок з читачами у реальному часі, а й працювати з грішми.
Учасники тренінгу обговорили позитивні й негативні моменти впливу цифрових платформ на їхніх користувачів. Вони дійшли згоди, що, зважаючи на безмежний потік інформації, потрібно навчитися відсікати зайве. Отримані під час тренінгу знання і поради стануть у пригоді, кажуть медійники.
– Дуже цікава й актуальна тема, – каже Вікторія Горбатко з Бердянська. – Сьогодні медійники повинні формувати контент у мережі. І це є великий плюс, бо можна отримати зворотній звʼязок від читача миттєво. Це впливає і на якість медіа. Завдяки цьому можливості будь-якого ЗМІ значно розширюються.
– Я сьогодні дізналась багато нового, зокрема про інформаційну бульбашку, – ділиться враженнями Марія Башкатова, студентка НУ «Запорізька політехніка». – Дякую, що нагадали про те, що телеграм-канали можуть бути небезпечними через публікацію шейків, і що треба використовувати альтернативні джерела, тобто дотримуватися інформаційної гігієни.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталія Кузьменко, координатор Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Ніна Деркач, Дар’я Зирянова. Фото Дар’ї Зирянової