• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Середа, 14 Травня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

«У назві газети була мета – повернути Бахмуту історичну назву», – журналіст-переселенець Іван Бірчак

НСЖУ НСЖУ
23 Лютого, 2023 / 10:43
рубрика Новини
0
«У назві газети була мета – повернути Бахмуту історичну назву», – журналіст-переселенець Іван Бірчак
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

Іван Бірчак – журналіст і просвітянин із Бахмута. 4 квітня минулого року він евакуювався з міста й знайшов тимчасовий прихисток у Коломиї на Івано-Франківщині. Залишатися далі в Бахмуті було небезпечно: жили поблизу військової частини, до того ж Іван завжди боровся за те, щоб у місті, де українська практично не використовувалася, запрацював Закон про державну мову. Він, як ніхто, знає, як непросто було там боротися за Україну, адже був одним із фундаторів україномовної газети «Бахмут».

В оселю доньки був «приліт», що з його житлом – невідомо. Сьогодні у Коломиї Іван Бірчак бере активну участь у просвітянських заходах, співпрацює з Івано-Франківським Центром журналістської солідарності НСЖУ й мріє про повернення у рідний, оновлений, український Бахмут.

Пов'язанітеми

“Для росіян преса стала мішенню”, — заявила харківська журналістка Ганна Черненко у Вільнюсі.

Незабаром – ХХІІІ Міжнародний медіафестиваль-конкурс «ПресВесна на Дніпрових схилах»

«Бахмут був столицею незалежної преси»

Бахмут живе і не здається, хоч сьогодні він зруйнований більш як на шістдесят відсотків. Збройні сили України тримають оборону, росіяни тиснуть, і так вже понад пів року поспіль. При цьому в Бахмуті не припиняється життя. До початку повномасштабної війни тут жили понад 80 тисяч людей, тепер у місті все ще лишається майже шість тисяч цивільних мешканців.

Я весь час писав та видавався там українською. Одна з перших у Донецькій області незалежних газет з’явилася в Артемівську, точно перша – з контентом двома мовами. «Бахмут» вийшов у вересні 1990 року як газета політичного клубу «Пошук». Я був відповідальним за випуск, а фактично – її творцем. У назві видання була мета – повернути місту історичну назву. Крім матеріалів на цю тему, газета друкувала статті українською мовою в тематичній добірці «Відродження». Вже в другому номері видання побачили світ статті «Свята могила», «Не йде апостол правди», «Шануємо рідну мову» – про місце української мови в Донеччині, а в четвертому – ми надрукували текст забороненої радянською владою пісні «Ой у лузі червона калина похилилася», замітку про вихід книги «Ми не раби» про Голодомор в Україні Олександра Михайлюти, заяву письменника Олеся Гончара про вихід із КПРС… У наступних випусках газета виступала проти нового Союзного договору, вимагала від Михайла Горбачова звільнити з СІЗО народного депутата України Степана Хмару…

На той час це були сміливі статті, бо СРСР, з його репресивною машиною, нікуди не подівся. Мені й іншим активістам погрожували, але ми не припиняли випускати газету.

Ми нічого за свою працю не отримували… На нас тиснули тим, що відмовлялися друкувати в Артемівську, і тоді ми їздили в Дебальцеве чи в Харків. «Бахмут» виходив ще в 1991 році, друкуючи матеріали двома мовами. А повністю україномовне просвітянське видання в Артемівську я започаткував у липні 1992-го під назвою «Наше слово», яке послідовно відстоювало неподільність країни. Наклад видання сягав понад десять тисяч примірників, його розповсюджували у Харківській і Луганській областях. На жаль, через брак коштів «Наше слово» не змогли втримати. Тоді продовжив традицію спецвипусками газети «Бахмутський край».

На заслуженому відпочинку не стояв і не стою осторонь подій у місті, яке називається Бахмут – як і газета, яку створив 33 роки тому. В мене там залишився величезний доробок, який я не зміг забрати. Думав, їдемо на трохи і скоро повернемося. Зараз я пишу невеличкі новели й, можливо, десь їх видавав би. Тут, у Коломиї, надихаюся Василем Стефаником, дуже люблю, як він писав: коротко і страшно…

«У назві газети була мета – повернути Бахмуту історичну назву», – журналіст-переселенець Іван Бірчак 1
«У назві газети була мета – повернути Бахмуту історичну назву», – журналіст-переселенець Іван Бірчак 2

Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.

Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.

Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.

Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.

Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.

Центр журналістської солідарності в Івано-Франківську

Попереднє

Безпека жінок-журналісток в умовах війни: як професіоналізм стирає стереотипи, обговорювали в Дніпрі

Наступне

Journalist Natalka Hamera: "Volunteering gets you involved, but we must leave a word about these events"

Схожі новини

“Для росіян преса стала мішенню”, — заявила харківська журналістка Ганна Черненко у Вільнюсі.
Новини

“Для росіян преса стала мішенню”, — заявила харківська журналістка Ганна Черненко у Вільнюсі.

13/05/2025
Журналістська благодійна акція «Рука підтримки»: у Запоріжжі розіграють лоти з Дрездена
Новини

Журналістська благодійна акція «Рука підтримки»: у Запоріжжі розіграють лоти з Дрездена

13/05/2025
Привернення уваги світу до українських журналістів – основне завдання участі НСЖУ в міжнародних та європейських заходах
Новини

Привернення уваги світу до українських журналістів – основне завдання участі НСЖУ в міжнародних та європейських заходах

13/05/2025
«Ризики тортур, сексуального насильства та зневаги до людської гідності», – Ліна Кущ про загрози російського полону для журналісток
Новини

«Ризики тортур, сексуального насильства та зневаги до людської гідності», – Ліна Кущ про загрози російського полону для журналісток

12/05/2025
Наступне
Журналістка Наталка Гамера: «Волонтерство затягує, але треба залишати слово про ці події»

Journalist Natalka Hamera: "Volunteering gets you involved, but we must leave a word about these events"

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Донбас: На війні — не без втрат. В інформаційній — також…

    Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Редактор-рекордсмен Анатолій Безтака і газета «Діалог»: про стійкість, довіру читачів та любов до слова

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Журналіст Фахрудін Шарафмал: «Один із найвпливовіших інструментів російської пропаганди – це людина»

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Секретар НСЖУ Гліб Головченко став начальником управління в Держкомтелерадіо

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

“Для росіян преса стала мішенню”, — заявила харківська журналістка Ганна Черненко у Вільнюсі.

“Для росіян преса стала мішенню”, — заявила харківська журналістка Ганна Черненко у Вільнюсі.

13/05/2025

Незабаром – ХХІІІ Міжнародний медіафестиваль-конкурс «ПресВесна на Дніпрових схилах»

Незабаром – ХХІІІ Міжнародний медіафестиваль-конкурс «ПресВесна на Дніпрових схилах»

13/05/2025

Журналістська благодійна акція «Рука підтримки»: у Запоріжжі розіграють лоти з Дрездена

Журналістська благодійна акція «Рука підтримки»: у Запоріжжі розіграють лоти з Дрездена

13/05/2025

Привернення уваги світу до українських журналістів – основне завдання участі НСЖУ в міжнародних та європейських заходах

Привернення уваги світу до українських журналістів – основне завдання участі НСЖУ в міжнародних та європейських заходах

13/05/2025

«Ризики тортур, сексуального насильства та зневаги до людської гідності», – Ліна Кущ про загрози російського полону для журналісток

«Ризики тортур, сексуального насильства та зневаги до людської гідності», – Ліна Кущ про загрози російського полону для журналісток

12/05/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: spilka@nsju.org

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична консультацiя
  • Навчання